Постанова

від 05.12.2014 по справі 823/3613/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 року справа № 823/3613/14

м. Черкаси

09 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представника позивача - Охват В.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до державного закладу «Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області подало позов, в якому просить стягнути з державного закладу "Черкаська обласна санітарно - епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України" борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2014 року на загальну суму 2891 грн 51 коп. по списку № 2 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на розрахунковий рахунок р/р 25603301201855 в Обласному управлінні Ощадбанку МФО 354507, код 37930126.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначено пенсії на пільгових умовах у відповідності до пункту "б" та "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на їх виплату та доставку. Обов'язок щодо такого відшкодування встановлений п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначається у розрахунках пенсійних витрат, які надаються позивачем відповідачеві щомісячно. В порушення вказаного обов'язку відповідач не сплатив позивачеві розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його працівнику, по списку № 2 за листопад 2014 року в сумі 2891 грн 51 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 05 грудня 2014 року надіслав на адресу суду заперечення, в якому проти позову заперечував в повному обсязі та просив розгляд справи здійснювати без його участі.

В запереченнях відповідач зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки державний заклад "Черкаська обласна санітарно - епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України" перебуває у стані припинення відповідно до наказу МОЗ України № 176-О від 21.09.2012р. "Про ліквідацію бюджетних закладів, установ та організацій, що належить до сфери управління МОЗ України", розпочалась ліквідація ДЗ "Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція" без правонаступників. На виконання вказаного наказу ліквідаційною комісією було прийняте рішення про ліквідацію підприємства та повідомлено орган державної реєстрації та в свою чергу опубліковано дане рішення в засобах масової інформації. А тому у відповідача відсутнє будь-яке майно, а також грошові кошти, в тому числі кошти на оплату праці, з яких має здійснюватися відшкодування.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Державний заклад "Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України", ідентифікаційний код 02005591, зареєстроване як юридична особа 22.01.2001 року, місцезнаходження юридичної особи (18005, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Волкова, 3) та перебуває на обліку в УПФУ у м. Черкасах Черкаської області як страхувальник.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, пунктами "б" -"з" зазначеної статті визначено, що до цих категорій належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно частини 1 статті 3, абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України; на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункти 6.4., 6.5. вказаної Інструкції).

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на вищевказані норми Законів та Інструкції, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Згідно наданого управлінням Пенсійного фонду України у м. Черкасах Черкаської області відповідачу розрахунку, фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за листопад 2014 року склали 2891 грн 51 коп., які відповідачем не відшкодовані.

Приймаючи до уваги те, що пенсії на пільгових умовах за списком № 2 призначені працівнику відповідача відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на підставі довідок про підтвердження наявності трудового стажу, виданих відповідачем (стаж робити працівника у шкідливих умовах: ОСОБА_2 - з 05.03.2001р. по 31.12.2002р., та з 20.03.2003 по теперішній час. (станом на 02.03.2011р.) тобто 09 років 09 місяців 08 днів; ОСОБА_3 - з 01.03.1995р. по 10.10.2000р., (станом на 05.08.2011р.) тобто 05 років 07 місяців 09 днів;, суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві витрати на їх виплату та доставку.

Статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Дана позиція підтверджена постановою Верховного Суду України від 08.10.2013р. № 21-310а13.

Суд зазначає, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.09.2014 відповідач знаходиться в стані припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-IV (далі-Закон №755-IV) юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Виходячи з аналізу наведених нормативно-правових актів, а також враховуючи, що відповідач станом на час судового розгляду цієї справи перебуває на обліку як платник страхових внесків, суд дійшов висновку, що факт початку процедури ліквідації відповідача не звільняє його від обов'язку відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій своїм колишнім працівникам.

Відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У визначені терміни заборгованість сплачена не була.

Статтею 23 Закону № 1058-ІV визначено, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного закладу "Черкаська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України(18005, м. Черкаси, вул. Волкова, 3, ідентифікаційний код 02005591) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 195, ідентифікаційний код 37930126) борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2014 року по списку № 2 в сумі 2891 (дві тисячі вісімсот дев'яносто одина) грн. 51 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко

Постанова складена в повному обсязі 08.12.2014.