Рішення

від 26.11.2014 по справі 910/13893/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13893/14 26.11.14 За позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м.Києва

До 1)Управління з питань майна комунальної власності Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

2) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

Про стягнення 15 888,29 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Черниш Н.Д. - представник

Від відповідача Дятлова О.Г. - представник

Деньшикова О.Є. - представник

Від відповідача 2 Волошенюк О.М. - представник

Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва заявлений позов до Управління з питань майна комунальної власності Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 15 888,29 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/13893/14 та призначено розгляд справи на 08.08.2014.

08.08.2014 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачеві в позовних вимогах.

В судове засідання 08.08.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 08.08.2014 представник відповідача не з'явився.

Ухвалою від 08.08.2014 розгляд справи відкладено на 17.09.2014.

В судове засідання 17.09.2014 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги та надав клопотання про залучення іншого відповідача по справі, а саме Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію.

В судове засідання 17.09.2014 представник відповідача з?явився, заперечив проти позовних вимог та не заперечив проти залучення іншого відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність залучення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, в якості іншого відповідача.

Відповідно до ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

За таких обставин, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 17.09.2014 відкладено розгляд справи на 26.11.2014, залучено в якості іншого відповідача Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію (м. Київ, проспект Маяковського, 29, 02660).

В судове засідання 26.11.2014 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 26.11.2014 представники відповідачів з'явилися надали суду усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 26.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2013 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради" (балансоутримувач) та Управління з питань майна комунальної власності Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації ( орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю та відшкодування плати за землю № 003104.

У зв'язку із зміною статут затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради №1041 від 26.06.2013 р. була змінена назва з комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради" на комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва.

Відповідно до п. 1.1 Договору балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 29, загальною площею 107,8 кв.м., а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем зо Договором.

Згідно п. 2.1.1 Договору надання послуг з обслуговування та утримання будівлі і прибудинкової території, на створення необхідних умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про надання такого виду послуг.

Перелік послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються додатками до Договору. Розмір плати за послуги, які надаються визначається розрахунком щомісячних платежів балансоутримувача.

Відповідно до п. 1.1 Додатку 1 до Договору № 003104 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю та відшкодування плати за землю від 19.12.2013 року, орендар щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в КП "Дирекція" в розрахунково-договірному відділі платіжні вимоги-доручення на оплату за отримані послуги та відшкодування плати за землю.

Позивач зазначає що викону. завдання зо договором належним чином тоді як відповідач не виконує зобов'язань щодо погашення суми боргу, в результаті чого станом на 16.06.2014 заборгованість становить 13 493,63 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 13 493,63 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 13 493,63 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 414,95 грн., 1543,96 грн. - інфляційної складової боргу, 435,74 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

Приписами абз. 2 п. 2.2.3 Договору сторони погодиди, що при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 414,95 грн., (розрахунок в матеріалах справи).

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Виходячи із зазначеного вище, суд дійшов висновку про можливість зменшення пені.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 20,74 грн.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1543,96 грн. - збитків від інфляції та 435,74 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управлінняз питань майна комунальної власності Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (02660, м. Київ, просп. Маяковського, 29, код ЄДРПОУ 37501674) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 36657100) основну заборгованість в розмірі 13493 ( тринадцять тисяч чотириста дев'яносто три) грн.63 коп., пеню в розмірі 20 (двадцять) грн. 74 коп., інфляційні втрати в розмірі 1543 (одна тисяча п'ятсот сорок три) грн. 96 коп., 3 % річних у розмірі 435 ( чотириста тридцять п'ять) грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 1772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн..19 коп.

3. В іншій частині відмовити

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 02.12.2014.

Суддя Л.В. Прокопенко