Рішення

від 02.12.2014 по справі 910/15843/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/15843/14 02.12.14 За позовом           Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Адміністрацій Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України Приватне акціонерне товариство "Український інституту із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок"   До                                 Приватного  підприємства "Авторітет"                       Про                                  стягнення 19 870,39 грн.                                                                                                    Суддя  Прокопенко Л.В. Представники: Від прокуратури          не з?явився Від позивача            1           не з?явився Від позивача 2                        не з?явився Від відповідача            не з?явився Суть спору:           Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Адміністрацій Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Приватного акціонерного товариства "Український інституту із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв`язок" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Авторітет» про стягнення 19  870,39 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/15843/14 та призначено розгляд справи на 20.08.2014. В судове засідання 20.08.2014 представники прокуратури та позивача 2 з'явились підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача 1 в судове засідання 20.08.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином. Представник відповідача в судове засідання 20.08.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про місце та час судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином. Ухвалою суду від 20.08.2014 відкладено розгляд справи на 19.11.2014. 17.11.2014 відділом діловодства суду від  представника позивача 1, 2 отримано клопотання про доручення доказів та розгляд справи за відсутності представників позивача 1, 2. Ухвалою суду відкладено розгляд справи  на 02.12.2014. 26.11.2014  відділом діловодства суду від представника позивача 1, 2 отримано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача 1, 2. В судове засідання 02.12.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. У судовому засіданні 02.12.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судомо оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про прокуратуру”, на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про прокуратуру”, органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Пунктом  6 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. На підставі зазначених положень, Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до суду в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про стягнення 19 870,39 грн. 01.02.2012 між ВАТ "Дніпрозвязок" та ПП "Авторітет" було укладено договір на оренду нежитлового приміщення № 814. Предметом, якого відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 111,80 кв..м, які знаходяться у власності ВАТ "Дніпрозв'язок" за адресою: м. Київ, вул.. Солом'янська, 3 Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата за майно встановлюється згідно Протоколу про встановлення договірної ціни за базовий (лютий) місяць 2012 р. і складає 10 732,80 грн. Згідно з п. 3.2  Договору орендар сплачує орендну плату з урахуванням її індексації Орендодавець до 25-го числа кожного місяця виставляє Орендарю рахунок-фактуру,згідно якого останній здійснює авансовий платіж за Майно до 5-го числа наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць,крім випадків дефляції. Орендар зобов'язаний самостійно забрати рахунок-фактуру, який вказаний в пункті 3.2 даного Договору. ( п. 3.2.1) Відповідно до п. 3.3 Договору рахунок-фактура на комунальні послуги,експлуатаційні витрати та компенсація земельного податку виставляються Орендодавцем,згідно якого Орендар перераховує Орендодавцю кошти до 15-го числа наступного розрахункового місяця. Пунктом 4.2 Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі передбачені Договором. Згідно п. 11.1 Договору, термін дії становить: з 01.02.2012 по 31.03.2013, а в частині розрахунків – до повного виконання. Відповідно до п. 11.11 Договору, у випадку невиконання орендарем протягом 10 банківських днів зобов'язання зі своєчасного та в повному обсязі внесення на користь орендодавця орендної плати або інших платежів,  передбачених договором. Орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, направивши орендарю відповідне письмове повідомлення – у такому випадку договір буде вважатися розірваним після спливу 30 календарних днів з дати, вказаної на фіскальному чеку. Позивач зазначає, що направив на адресу відповідача повідомлення від 27.06.2012 про одностороннє розірвання договору. Фіскальний чек датовано 27.06.2012. В зв'язку із чим останній день дії договору – 26 червня 2012 року. Позивач зазначає, що у зв'язку із  неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість в розмірі 19 870,39 грн., яку просить стягнути в судовому порядку. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері. Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Згідно частини 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Як вбачається із матеріалів справи , позивач на виконання умов укладеного договору виконав свої зобов'язання. Відповідач свої обов'язки щодо своєчасної та повної сплати відповідно до договору не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у розмірі 13 999,94 грн. Крім того про належне виконання позивачем своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов надання спірних послуг. З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що фактично отримані та спожиті відповідачем послуги підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, а обов'язок їх оплати встановлений законом, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі в розмірі 13 999,94 грн. Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1045,12 грн., 15% річних в розмірі 4 542,47 грн. та штраф за не страхування майна в розмірі 282,86 грн. Відповідно до п. 8.2 Договору за несвоєчасне перерахування грошових коштів, передбачених п.п.3.1, 3.4 Договору, орендар сплачує орендодавцеві пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1045,12 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1045,12 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню. Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно п. 8.3 Договору орендар який прострочив виконання грошових зобов'язань, передбачених  п.п.3.2, 3.3 Договору, на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 % річних від простроченої суми. Перевіривши розрахунок позивача 15% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4542,47 грн. –– 15% річних, підлягають задоволенню. Відповідно до п. 8.4 Договору, за невиконання відповідачем зобов'язання щодо страхування орендованого майна відповідно до умов Договору, відповідач сплачує на користь позивача 2 штраф у розмірі 0.01% від залишкової вартості майна, вказаної у п. 1.3 Договору. У п. 1.3 Договору зазначено, що залишкова вартість орендованого майна становить 2 828603,73 грн. Перевіривши розрахунок штрафу, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 282,86 грн. –– штрафу, підлягають задоволенню. Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури – при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів та стягуються в доход Державного бюджету України. Як вбачається із матеріалів справи в ухвалах Господарського суду міста Києва від 01.08.2014, від 20.08.2014 допущено описки, а саме не вірно зазначено назву позивача 2, а саме Приватне акціонерне товариство "Український інституту із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв`язок" замість належного Приватне акціонерне товариство "Український інституту із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок". Крім того, в ухвалі суду від 19.11.2014  помилково зазначено дату ухвали замість належної 20.11.2014 та не вірно зазначено назву позивача 2, а саме Приватне акціонерне товариство "Український інституту із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв`язок" замість належного Приватне акціонерне товариство "Український інституту із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85, ст. 89 ГПК України, суд, –                               В И Р І Ш И В: 1.          Виправити описку в ухвалі суду по справі № 910/15843/14 від 01.08.2014, а саме назву позивача 2 наступним чином: Приватне акціонерне товариство "Український інституту із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок". 2.          Виправити описку в ухвалі суду по справі № 910/15843/14 від 20.08.2014 а саме назву позивача 2 наступним чином: Приватне акціонерне товариство "Український інституту із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок". 3.          Виправити описку в ухвалі суду по справі № 910/15843/14 від 19.11.2014, а саме назву позивача 2 наступним чином: Приватне акціонерне товариство "Український інституту із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок". Та зазначивши що датою ухвали є 20.11.2014. 4.          Позов задовольнити. 5.          Стягнути з Приватного підприємства "Авторітет" ( 03039, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня 74, код ЄДРПОУ 32304420) на користь Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування  і розвитку інформаціно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (03680, м. Київ, вул.. Солом'янська 3, код ЄДРПОУ 01168185) основний борг у розмірі 13 999 ( тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять ) 94 грн.,  пеню в розмірі 1045 ( одна тисяча сорок п'ять) грн. 12 коп., 15 % річних в розмірі  4542 ( чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн.. 47 коп., штраф за не страхування майна в розмірі 282 ( двісті вісімдесят дві) грн.. 86 коп. 6.          Стягнути з Приватного підприємства "Авторітет" ( 03039, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня 74, код ЄДРПОУ 32304420) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 1827 ( одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.  – витрат по сплаті судового збору. 7.          Після вступу рішення в законну силу видати накази. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 04.12.2014.  Суддя                                                                            Прокопенко Л.В.