Рішення

від 27.11.2014 по справі 924/1515/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2014 р.Справа № 924/1515/14

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Корвет" м.Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця Маренка Сергія Миколайовича с.Малиничі Хмельницький район

про стягнення 125063,02 грн.

Представники сторін:

позивач: не з'явився

відповідач: не з'явився

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Корвет" м. Хмельницький звернувся до суду із позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Маренка Сергія Миколайовича с. Малиничі Хмельницький район про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару за договором поставки № 262-В: 90 000 грн., 13800,83 грн. пені, 9202,19 річних, 12060,00 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на неналежне виконання договору поставки від 0409.13 року за № 262-В.

Відповідач в судове 27 листопада 2014 року засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, однак 19.11.14 року звернувся із заявою про часткову сплату заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням №25 від 20.11.14р.

Неявка в судове засідання господарського суду відповідача чи його представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвала суду направлялась відповідачу на його юридичну адресу: м. Хмельницький, вул. Театральна, 36, оф. 29., фактом отримання ухвал суду за даною адресою є поштове повідомлення від 11.11.14 року з відміткою про вручення наявне в матеріалах справи.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 передбачено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Підпунктом 3.9.1 Постанови передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

04 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Корвет" м.Хмельницький (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Маренок Сергієм Миколайовичем (покупець) укладено договір поставки №260-В.

У відповідності до п.1.1. договору. Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця па товарну продукцію надалі -Товар, згідно з .даним договором та відповідно замовлення Покупця, у кількості та за ціною, вказаною у накладній, підтверджує прийом-передачу Товару від Постачальника до Покупця , т невід'ємною частиною цього Договору , а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах , визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. сторонами визначено найменування Товару: котли типу „Thermo-450" - 2 шт.

У відповідності до п. 1.3 договору сторони погодили, що кількість і ціна Товару вказуються у видатковій накладній, яка є специфікацією в розумінні ст.266 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 2.1 договору найменування, кількість і асортимент Товару вказані у накладні, яка є невід'ємною частиною Договору.

Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, вказаною в рахунку (пункт 4.1)

У відповідності до п. 5.2 сторони погодили , що покупець здійснює оплату поставленого Товару не пізніше 30 листопада 2013 року.

Термін дії договору визначений сторонами у пункті 13.1 де зазначено , що договір набирає чинності від дати його підписання (04.09.13р.) і діє до 31 грудня 2013 року. Якщо сторони не виконали своїх зобов'язань по даному договору, дія договору продовжується до дати виконання Сторонами своїх зобов'язань.

У відповідності до видаткової накладної №2 від 30 вересня 2013 року позивачем передано, а відповідачем отримано (що підтверджується підписами та печатками обох сторін) систему опалення Темп (котли Thermo 450) у кількості 1шт., на суму 90 000 грн.

Позивачем 10.09.14року направлено вимогу за №10\09-01 про щодо добровільного виконання взятих на себе зобов'язань, однак відповідачем станом на момент подання позову розрахунки не проведені.

Позивач зазначає що станом на день звернення із позовом, відповідач зобов'язання по договору належним чином не виконав, тому за ним рахується заборгованість в розмірі 90 000 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином. Відповідач умов договору належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивач подав позов про стягнення 90000 грн. заборгованості.

Відповідачем платіжним дорученням №25 від 20.11.14 року сплачено суму основного боргу відповідно до накладної №2 від 30.09.13 року (призначення платежу) в розмірі 5000, 00 грн., яка визнана позивачем , що підтверджена випискою банку наявною в матеріалах справи, тому провадження по справі в ці частині необхідно припинити відповідно до п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем сплачено заборгованість після звернення до суду.

Вимога позивача в частині стягнення частину боргу в сумі 85000,00 грн. є правомірно та підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано: 13800,83 грн. - пені, 9202,19 грн.- 12% річних і 12060,00 грн. - інфляційних.

У відповідності до 9.2. Договору сторони погодили встановлено, що покупець у разі несвоєчасної оплати товару за вимогою постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання по оплаті, включаючи день оплати, а також 12 % річних від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами за весь період заборгованості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони в п. 9.2 Договору встановили, що пеня нараховується за весь період заборгованості аж включаючи день оплати, тобто погодили більший ніж шестимісячний період нарахування.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, правильним нарахуванням пені є сума в розмірі 13830,41 грн., оскільки позивачем заявлено менший розмір пені в розмірі 13800,83 грн., тому зазначений розмір пені в сумі 13800,83грн., підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перерахунку 12% річних, суд прийшов до висновку що нарахування є правильним та підлягає стягненню з відповідача грн. 9202,19грн.

Щодо інфляційних правильним є нарахування в розмірі 12126,50 грн., оскільки позивачем нараховано менша сума інфляційних, то задоволенню підлягає сума заявлена позивачем в розмірі 12060,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1 ст.80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Корвет" м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця Маренка Сергія Миколайовича с.Малиничі Хмельницький район про стягнення 125063,02грн., з яких 90 000грн. основний борг, 13 800,83грн. пеня та 9 202,19грн. річні задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маренка Сергія Миколайовича (с.Малиничі, Хмельницький район, вул. Центральна,29, код 2904611471)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Корвет" (м. Хмельницький, вул. Подільська, 93, код 21337459) - 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч гривень)грн. основного боргу, 13 800(тринадцять тисяч вісімсот гривень)грн. 83коп. пені, 9 202(дев'ять тисяч двісті дві гривні)грн.19коп. річних, 12 060(дванадцять тисяч шістдесят гривень) інфляції та 2 501(дві тисячі п'ятсот одну гривню)грн. 26коп. судового збору .

Видати наказ.

Провадження в частині стягнення 5000грн. боргу припинити.

Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2014 року

Суддя Шпак В.О.

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Малиничі, вул. Центральна, буд. 29, 31345