Рішення

від 04.12.2014 по справі 923/1387/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 р. Справа № 923/1387/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, м.Херсон

до - Дочірнього підприємства "Укрспецоборудование" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборудование", м.Херсон

про стягнення 1 373 086 грн. 89 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Шаловська І.О., представник за дорученням № 15 від 04.06.2014 р.; Твердий І.П., директор, паспорт серії ЕР 063812 виданий Первомайським МВ УВС України у Миколаївський області;

від відповідача - Колесник А.В., директор, наказ № 3 від 28.08.2013р.

Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Укрспецоборудование" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборудование" (відповідач) про стягнення 1 373 086 грн. 89 коп. на підставі договору про закупівлю робіт за державні кошти № 133 від 27.08.2013 р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Дочірнім підприємством «Укрспецоборудование» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецоборудование» (відповідач, генпідрядник за договором) та Причорноморським державним регіональним геологічним підприємством в особі Півдденно-Української геологічної експедиції Причерноморського державного регіонального геологічного підприємства (позивач, субпідрядник за договором) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №133 від 27.08.2013 р. (далі - Договір), за умовами якого позивач (субпідрядник) зобов'язався за завданням Генпідрядника (відповідача) виконати роботи, зазначені в п.1.2. договору відповідно до проектної документації та умов договору, а Генпідрядник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно п.1.2. договору найменування робіт: реконструкція Верхньоантонівського водозабору та водоводу питної води у м.Херсоні (друга черга) (далі - роботи).

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 837-864 ЦК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав умови договору, між сторонами договору було підписано акти виконаних робіт за вересень, жовтень, листопад і грудень 2013 року без зауважень.

За умовами пунктів 4.1.1., 4.1.2., 4.2., 6.1.1. договору - відповідач зобов'язаний проводити попередню оплату (авансування) на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів, а також своєчасно та в повному обсязі поетапно сплачувати за виконані роботи протягом 5-ти робочих днів з дня підписання проміжних актів виконаних робіт.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №120/01 від 14.02.2014 р. з пропозицією сплатити заборгованість, але відповідач залишив її без відповіді та реагування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору та вимог діючого законодавства України відповідач свої грошові зобов'язання за договором не виконав.

В результаті неналежного виконання договірних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 1118543,80 грн. Доказів оплати заборгованості відповідач не надав. Позовні вимоги щодо стягнення вищезазначеної суми боргу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.7.3. Договору у випадку порушення строків розрахунку за виконані субпідрядником обсяги робіт, передбачених цим договором, генпідрядник сплачує пеню на користь субпідрядника у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язання, від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 91199,17 грн. пені.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 91199,17 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 25163,93 грн. 3% річних та 138179,99 грн. інфляційних.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки в частині стягнення річних та інфляційних і зазначає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності надходження державних (бюджетних) коштів та твердження, що строк виконання грошового зобов'язання перед позивачем не настав, оскільки вони спростовуються обставинами справи та не підтверджуються відповідними доказами.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий збір відповідно до ст..49 ГПК України покладається на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вищевказаних норм права та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Укрспецоборудование» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецоборудование» (73000, м.Херсон, вул. 9 Січня, 32/30, р/р 26004000271184 в АТ «Ерсте Банк» МФО 380009, код ЄДРПОУ 38045053, ІПН 380450521032) на користь Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (73035, м.Херсон, вул.1-а Східна, 24, р/р 2600447125 «Райффайзен Банк Аваль м.Київ, МФО 380805, код ОКПО 21294767) 1118543,80 грн. боргу, 91199,17 грн. пені, 3% річних в сумі 25163,93 грн., 138179,99 грн. інфляційних, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 27461,74 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя В.В.Литвинова