Ухвала

від 08.12.2014 по справі 908/2815/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"04" грудня 2014 р. Справа № 908/2815/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Калугіній Н.Є.

учасники провадження не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Київській області (вх.№ 3229 З/2) на постанову господарського суду Запорізької області від "4" вересня 2014 р. у справі № 908/2815/14,

за заявою Голові ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Житло", м. Запоріжжя

про визнання банкрутом, в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 22.12.2011р. №4212,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 04.09.14р. (суддя Черкаський В.І.) товариство з обмеженою відповідальністю "УБА-Житло" (код 34284202), визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Мілєхіна Ігоря Анатолійовича.

Головне управління Міндоходів у Київській області з постановою про визнання ТОВ "УБА-Житло" банкрутом не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, провадження у справі припинити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014р. апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 11.11.2014р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2014р. відкладено розгляд справи на 04.12.2014р.

В судове засідання 04.12.2014р. представники учасників провадження та апелянта не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.08.2014 року заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ «УБА-Житло» про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 21.08.2014р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.08.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «УБА-Житло», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 04.09.2014 року ТОВ «УБА-Житло» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Мілєхіна І.А., зобов'язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

До такого висновку господарський суд дійшов, встановивши правильність вжиття ліквідатором боржника всіх передбачених чинним законодавством України заходів, які є необхідними для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, згідно статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Головне управління Міндоходів у Київській області, не погоджуючись з постановою господарського суду Запорізької області від 04.09.2014р. у даній справі, в апеляційній скарзі зазначила, що місцевим господарським судом порушено норми ст.ст. 104, 105, 110. 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при її прийнятті. На думку апелянта, незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює проведення перевірки боржника та встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків.

Однак, нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ч. 2 ст. 4-1 ГПК України).

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 22.12.2011р., учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, порушення права заявника апеляційної скарги - податкового органу, у тому числі позбавлення його можливості стати учасником справи про банкрутство, може мати місце лише у разі наявності у цієї особи відповідного суб'єктивного права.

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

В апеляційній скарзі Головне управління Міндоходів у Київській області жодним чином не посилається на наявність у Товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Натомість, матеріали справи містять докази повідомлення явних кредиторів боржника (а.с. 25-37 т.1).

Повідомлення про ліквідацію опубліковано у спеціальному друкованому виданні «Бюлетень державної реєстрації» №282 (12) від 05.05.2014р.

Отже, вказаний податковий орган був обізнаний про порушення справи про банкрутство ТОВ «УБА-Житло» в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство.

Проте в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство.

Таким чином, Головне управління Міндоходів у Київської області не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернулася з грошовими вимогами до боржника.

Більше того, про наявність у боржника будь-якої податкової заборгованості скаржник не зазначає і в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що заявником апеляційної скарги не викладено належних обґрунтувань, з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чином прийнята у даній справі оскаржувана постанова про визнання боржника банкрутом порушує права і охоронювані законом інтереси вказаного податкового органу, а також те, що Головне управління Міндоходів у Київської області не набуло процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на оскарження постанови про визнання банкрутом, колегія суддів дійшла висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою останньої.

Однак, право Головне управління Міндоходів у Київської області на проведення перевірки та звернення, при необхідності з кредиторськими вимогами, з урахуванням визнання боржника банкрутом в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 22.12.2011р.) не обмежено і після прийняття оскаржуваної постанови.

Така правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України по справам №904/9496/13, № 910/292/14, №922/2568/14.

Положеннями пункту 5 Постанови Пленуму ВГСУ України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» передбачено що, в разі порушення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не має права на її подання, апеляційне провадження в такому випадку слід припиняти на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст.ст. п. 1 ч.1 ст. 80, 91, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у Київській області (вх. №3229 З/2) на постанову господарського суду Запорізької області від 04.09.2014р. по справі № 908/2815/14.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінова

Суддя О.В. Шевель