Рішення

від 04.12.2014 по справі 922/4560/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р.Справа № 922/4560/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Слон-Луганск", м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансінвестгруп", м. Луганськ про стягнення 35700,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Кузнецова А.В., довіреність від 14.10.2014 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Слон-Луганськ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансінвестргуп" заборгованість у розмірі 35700, грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 404 щодо оплати за переданий товар. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 листопада 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2014 року розгляд справи відкладено на 04 грудня 2014 року.

18 листопада 2014 року після судового засідання до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 40844, в якому відповідач позов визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача. Відзив розглянутий та долучений судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04 грудня 2014 року був присутній представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, однак у відзиві на позов позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

04 квітня 2014 року між Приватним підприємством "СЛОН-ЛУГАНСЬК" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСІНВЕСТГРУП" був укладений Договір купівлі - продажу № 404.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець зобов'язується в порядку та на умовах даного договору передати у власність покупцеві товар, а саме "автомат для запайки лотков TF-XLM COMPACT" - 1 шт. на загальну суму 35700,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця впродовж 30 днів з моменту отримання товару покупцем.

На виконання умов договору, 07.04.2014 року позивач поставив відповідачу товар у відповідності до замовлень та вимог покупця (відповідача) на загальну суму 35700,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № СЛ-0000704 від 07.04.2014 року, яка підписана сторонами та скріплена печатками.

Тобто, з боку позивача були виконані всі умови передбачені п. 1.1. договору в повному обсязі.

Однак, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 35700,00 грн.

Про існування непогашеної заборгованості також свідчать Акти звірки розрахунків від 30.04.2014 року та 01.10.2014 року, які підписані повноважними представниками сторін.

Оскільки до цього часу вказана заборгованість відповідачем залишається непогашеною, позивач був змушений звернутись до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію вказаній вимозі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно частинам 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, сума заборгованості у розмірі 35700,00 грн. відповідачем залишається несплаченою.

За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, а також те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та визнані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення боргу у розмірі 35700,00грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, 610 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСІНВЕСТГРУП" (91053, м. Луганськ, вул. Шелкового, буд. 35, код ЄДРПОУ 38496718) на користь Приватного підприємства "СЛОН-ЛУГАНСК" (91047, м. Луганськ, вул. Гастелло, буд. 33 Г, код ЄДРПОУ 34579748) - 35700,00 грн. заборгованості, 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ суду після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/4560/14