Постанова

від 21.08.2014 по справі 804/10822/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 р. Справа № 804/10822/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Електропривод" про стягнення заборгованості в сумі 12 306,73 грн., -

ВСТАНОВИВ :

25 липня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ( далі - Криворізька південна ОДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Електропривод» (далі - ТОВ НВП «Електропривод») про стягнення заборгованості по орендній платі з юридичних осіб в сумі 12 306,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємство відповідача не виконує вимоги чинного податкового законодавства щодо своєчасності сплати самостійно задекларованих сум згідно поданого податкового розрахунку земельного податку № 9010668610 від 28.02.2014. У відповідача наявна заборгованість по орендній платі з юридичних осіб за період з 30.03.2014 по 30.06.2014 у розмірі 12306,73 грн. Оскільки податковий борг не погашений платником податків добровільно, тому позивач просить примусово стягнути кошти в доход бюджету в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року відкрито провадження у справі № 804/10822/14 та призначено її до розгляду 21.08.2014.

Позивач, належним чином повідомлений судом про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про отримання посадовою особою позивача ухвали та судової повістки у справі 11.08.2014, у судове засідання 21.08.2014 не з'явився. До суду надійшли клопотання представника позивача (вх. № 52177 від 15.08.2014 року, вх.№52991/14 від 20.08.2014 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги позивач підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 21.08.2014 теж не з'явився. Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 у справі № 804/10822/14 та судова повістка, надіслані відповідачеві рекомендованим поштовим відправленням на адресу, вказану в адміністративному позові та у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.07.2014, який міститься в матеріалах справи. Проте, на адресу суду повернувся конверт із відміткою відділення поштового зв'язку про повернення, у зв'язку з тим, що організація не зареєстрована.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач має податковий борг перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб в сумі 12306,73 грн., а саме:

- основне зобов'язання в сумі 12206, 02 грн.;

- пеня в сумі - 100,73 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ НВП «Електропривод» (код ЄДРПОУ 13435774) зареєстровано 21.12.1998 Виконавчим комітетом Криворізької міської ради за №12271200000009288 та знаходиться на обліку в Криворізькій південній ОДПІ, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.06.2014 та довідкою про взяття на облік платника податків від 17.06.2014 №1404841400264, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що платником податків до Криворізької південної ОДПІ подано податковий розрахунок земельного податку №9010668610 від 28.02.2014, в якому самостійно визначено сплату орендної плати з юридичних осіб у розмірі 5227,58 грн. щомісяця.

30.03.2014 платнику податків нарахована сума до сплати по наведеному розрахунку у розмірі 5227,58 грн.

В картці особового рахунку підприємства обліковувалася переплата в сумі 1121,28 грн., з урахуванням якої, у відповідача виникла заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 4106,30 грн.

30.04.2014 підприємством сплачено 1800,00 грн., 30.05.2014 сплачено 2300,00 грн., 27.06.2014 сплачено 6,30 грн.

30.04.2014 платнику податків нарахована суму до сплати по наведеному розрахунку за квітень у розмірі 5227,58 грн.

30.05.2014 платнику податків нарахована сума до сплати по наведеному розрахунку за травень у розмірі 5227,58 грн.

30.06.2014 платнику податків нарахована сума до сплати по наведеному розрахунку за червень у розмірі 5227,58грн. 27.06.2014 підприємством сплачена сума у розмірі 3476,80 грн.

Станом на 04.07.2014 сума податкового боргу за березень 2014 року була погашена в повному обсязі. Залишок несплаченої орендної плати з юридичних осіб за квітень 2014 року склав 1750,75 грн., за травень 2014 року склав 5227,58 грн., за червень 2014 року склав 5227,58 грн.

Відповідно до пп. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

На виконання вищенаведеної норми ПК України, контролюючим органом на суму податкового боргу відповідача була нарахована пеня у розмірі 100,82 грн.

Отже, загальна сума податкового боргу підприємства по орендній платі з юридичних осіб за період з 03.04.2014 по 30.06.2014 складає 12306,73 грн., з яких - основне зобов'язання в сумі 10455,16 грн., пеня в сумі 100,82 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 33.1 ст. 33 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання.

В контексті наведених правових норм, грошове зобов'язання відповідача у сумі 12 306, 73 грн. грн. вважається податковим боргом.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку із виникненням податкового боргу, на виконання вищенаведеної норми, 25.04.2014 контролюючим органом було складено податкову вимогу № 123-25 на суму 4106,30 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 05.05.2014, що підтверджується корінцем зазначеної вимоги, засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Приймаючи до уваги те, що у відповідача податковий борг збільшився, податкова вимога позивачем на новостворений податковий борг не направлялася.

На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу відповідачем не сплачені, скасування податкового боргу не відбулося.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно пунктів 95.1., 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки судом встановлено суму податкового боргу, а також те, що визначені законом строки сплати спірних сум грошових зобов'язань сплинули, а відповідачем доказів їх оплати або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подано, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12306,73 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як встановлено судом, на час розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 12306, 73 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів сплати суду не надано, а тому підлягає примусовому стягненню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Електропривод» про стягнення заборгованості в сумі 12306,73 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Електропривод» (ідентифікаційний код юридичної особи 13435774; 50005, Дніпропетровська області, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 23 А), в обслуговуючих банках на користь бюджету, в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 12306 (дванадцять тисяч триста шість) грн. 73 коп. на р/р 33211812700020, код бюджетної класифікації 13050200, отримувач: УДКС України у м. Кривому Розі, ОКПО 38032510, банк одержувач: ГУДК у Дніпр. області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова