Постанова

від 10.07.2006 по справі 11/22/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/22/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              10.07.06                                                                             №   11/22/06-АП

суддя     Гончаренко С.А.

12 год. 20 хв.

         Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Кузьмінов Д.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія-ІТД”, м. Запоріжжя

        у присутності представників:

позивача:  Бутт І.А.  –дов. № 21 від 05.07.2006р., Хижня В.В. –дов. № 20 від 05.07.2006р., Чорна С.Е.  –дов. 18 від 10.07.2006р.

відповідача: Подлужна Р.Г. –дов. № 06/2 від 31.12.2004р.

про стягнення 16349грн. 88коп.,-

В С Т А Н О В И В :

                  07.12.05 до Господарського суду Запорізької області  надійшла позовна заява Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області до ТОВ “Компанія-ІТД” про стягнення 16 349 грн. 88коп., як вказано в заяві, суми економічних  санкцій за порушення держдисципліни цін.

12.12.05 порушено провадження у справі і справа призначена до розгляду на 19.01.06р. З метою надання витребуваних документів в судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.02.06р.

          03.02.06 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено у звязку з тим, що в провадженні Запорізького апеляційного господарського суду знаходилась справа №24/493-АП за скаргою позивача на постанову господарського суду від 26.12.05р. у справі № 24/493-АП, якою визнано нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області №142 від

22.09.05, на підставі якого позивач просить стягнути  суму економічної санкції у даній справі.

          Ухвалою суду від 03.05.2006р. провадження у справі поновлено у звязку з винесенням Запорізьким апеляційним господарським судом постанови у справі №

24/493-АП.

Між тим, з 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі “КАСУ”).

Згідно п.6 розділу УІІ КАСУ (в редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. №2953-ІУ), до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Предметом спору по даній справі є стягнення 16 349 грн. 88коп. економічних  санкцій за порушення держдисципліни цін за позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя (субєкт владних повноважень).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАСУ, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

          За таких обставин спір не підлягав вирішенню в господарських судах України в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Провадження у справі в порядку, встановленому Господарським процесуальним Кодексом України припинено.

Ухвалою суду від 23.05.06 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на  16.06.06. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.07.2006р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

Перевіркою відповідача з питання додержання державної дисципліни цін при формуванні роздрібних цін на нафтопродукти встановлено порушення  ТОВ “Компанія-ІТД” Наказу Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 14.04.05р. №95 “Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні” (зі змінами та доповненнями) та розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.04.05р. №132 “Про затвердження граничної торгової надбавки на дизельне паливо і бензини моторні”. Зазначене порушення призвело до отримання  відповідачем необґрунтованої  виручки від реалізації дизельного палива і бензинів моторних на загальну суму 5449,96грн.  За наслідками перевірки  рішенням  від 22.09.2005р. №142 до відповідача застосовані економічні санкції в сумі  16349,88грн.  В добровільному порядку  в зазначений термін відповідач  економічні санкції  на вказану суму не сплатив, тому позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

          До   повноважень   Облдержадміністрацій   віднесено   встановлення   граничних торговельних надбавок на дизельне паливо та бензини моторні, що реалізуються через АЗС, на рівні не вище 15% їх оптово-відпускної ціни або митної вартості; до повноважень Мінекономіки за погодженням з Мінпаливенерго віднесено встановлення граничного рівню оптово-відпускних цін на дизельне паливо та бензини моторні, що реалізуються на внутрішньому ринку, з 15 квітня по 1 червня та з 1 серпня по 15 жовтня.

На виконання вказаної постанови КМУ Головою Запорізької обласної державної адміністрації прийнято розпорядження № 132 від 19.04.05 “Про затвердження граничної торговельної надбавки на дизельне паливо і бензини моторні”, яким затверджено граничну торговельну надбавку на паливо, що реалізується через АЗС на рівні не вище 13% їх оптово-відпускної ціни або митної вартості, що відповідає вимогам Постанови КМУ №265 від 09.04.05.

Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції видано наказ №95 від 14.04.05 “Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні”, частиною першою якого встановлено до 01.05.05 (потім до 01.06.05) граничний рівень оптово-відпускних цін, що відповідає вимогам Постанови КМУ № 265 від 09.04.05.

Наказ Мінекономіки в частині встановлення роздрібних цін не відповідає Постанові КМУ № 265 від 09.04.05, бо цією постановою Міністерству економіки не надано повноважень по встановленню роздрібних цін.

Наказ Мінекономіки в частині встановлення роздрібній цін за своїм змістом та з урахуванням повноважень цього органу, наданих йому постановою КМУ № 265, має рекомендаційний характер і не може бути обов 'язковим для АЗС.

Обов'язковим для позивача як підприємства, що здійснювало роздрібну торгівлю паливом, було розпорядження Голови Запорізької обласної державної адміністрації № 132 від 19.04.05, яким затверджено граничний рівень торговельної надбавки на дизельне паливо і бензини моторні, що реалізуються на АЗС, на рівні не вище 13% їх оптово-відпускної ціни або митної вартості. Цього розпорядження відповідач не порушував. Рівень торговельної надбавки в мережі АЗС відповідача у перевіряємий період складав 6-11%.

Крім того, в рішенні про застосування економічних санкцій позивач вказав на порушення відповідачем вимог Наказу Мінекономіки №95 від 14.04.05 та розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації №132 від 19.04.05.

На думку відповідача  вимог Наказу Мінекономіки №95  він  взагалі не міг порушити, оскільки цим наказом встановлені граничні рівні оптово-відпускних цін, а позивач здійснював роздрібну торгівлю.

Відповідач вважає, що склад правопорушення в галузі ціноутворення в його діях відсутній, а тому застосування до відповідача економічних санкцій є незаконним.

        Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Рішенням від 22.09.05р. №142 Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області застосувала до відповідача економічні санкції в сумі 16349 грн. 88коп. за порушення державної дисципліни цін.

        Підставою для прийняття рішення послужив акт перевірки з питання додержання державної дисципліни цін при формуванні роздрібних цін на нафтопродукти від 05.09.2005р. №662, яким встановлено, що в порушення Наказу Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 14.04.05р. №95 “Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні” (зі змінами та доповненнями) та розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.04.05р. №132 “Про затвердження граничної торгової надбавки на дизельне паливо і бензини моторні” реалізація нафтопродуктів ТОВ “Компанія-ІТД” здійснювалась за завищеними цінами.

          Фактична виручка від реалізації за готівку дизельного палива і бензинів моторних через АЗС відповідача в період з 14.05.05р. по 22.05.05р. склала-125666,86 грн. Тоді як вартість, сформована з урахуванням встановлених за цей період граничних рівнів оптово-відпускних цін та затвердженої торговельної надбавки, не повинна була перевищувати 120216 грн. 90коп.

          Таким чином, сума необґрунтовано отриманої ТОВ “Компанія-ІТД” виручки складає 5449грн. 96коп.

         Згідно ст.14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

        Відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами  (затверджена наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України від 03.12.01р. №298/519,  зареєстрованого в Мінюсті України 18.12.01р. за №1047/6238), державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. А пунктом 3.6 цієї Інструкції передбачено, що у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до місцевого господарського суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.

       Сума економічної санкції  складає 5449,96грн. самого порушення і 10889,92грн. штрафу у розмірі 200% від суми порушення.

       Рішення Інспекції про застосування до відповідача економічних санкцій оскаржене  відповідачем  до господарського суду Запорізької області. Постановою від 26.12.2005р. у справі № 24/493 –АП  вказане рішення визнано нечинним.

Не погоджуючись  з  винесеною постановою,  Інспекція оскаржила її до Запорізького апеляційного господарського суду, постановою якого від 21.03.06 скасовано  постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.2005р.

Заперечення відповідача не приймаються до уваги з огляду на наступне.

                 Постановою КМУ від 09.04.05р. №265 “Про внесення змін у додаток до Постанови КМУ від 25.12.96р. №1548” облдержадміністраціям було надано право

встановлювати граничні рівні торговельних надбавок на нафтопродукти до 15%. На виконання зазначеної Постанови наказом Мінекономіки України від 14.04.05р. №95, погодженим з Мінпаливенерго і зареєстрованим у Мінюсті 15.04.05р. за № 707/10687 (зі змінами та доповненнями) було встановлено  граничні рівні оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні.

        Пунктом 2 цього Наказу передбачено, що з урахуванням встановлених цим наказом граничних оптово-відпускних цін та рекомендованого Раді міністрів Автономної республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям граничного рівня торговельної надбавки – 13%, роздрібні ціни мають становити:

-          дизельне паливо –2,75грн./л;

-          бензин марки А-95 – 2,99грн./л;

-          бензин марки А-92 – 2,95грн./л;

-          бензин марки А-76 (80) –2,85грн./л.

        Розпорядженням голови Запорізької облдержадміністрації від 19.04.05р. №132 встановлено граничний рівень торгівельної надбавки саме на рівні 13%.

        Таким чином, на підставі вказаних наказу і розпорядження роздрібні ціни мають становити вказану вартість, і ці ціни не носять рекомендований характер.

         Це підтверджує своїм листом від 28.12.05р. №02-13/2850 і Головне управління економіки Запорізької обласної державної адміністрації.          

          Посилання відповідача на скасування Указом Президента України від 18.05.05р. №823 наказу Мінекономіки від 14.04.05р. №95 не приймається до уваги, оскільки відповідно до ст. 3 цього Указу  наказом Мінекономіки за погодженням з Мінпалививенерго від 23.05.05р. №139 було внесено зміни до наказу Мінекономіки України від 14.04.05р. №95, згідно з якими було скорочено термін дії цього наказу з 01.06.05р. до 25.05.05р., а не скасовано за станом на окрему дату або з моменту прийняття, як стверджує відповідач.

       Отже протягом 26.04.05р.-25.05.05р. наказ Мінекономіки України від 14.04.05р. був чинним і обовязковим до виконання всіма субєктами господарювання.

          Крім того, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.03.06 встановлено правомірність виводів Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про порушення ТОВ “Компанія ІТД” державної дисципліни цін і застосування до останнього економічних санкцій.

          Відповідно до ст. 72 КАСУ  обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній...справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

          На підставі викладеного суд вважає вимоги позивача законними, обгрунтованими та  такими, що підтверджені зібраними у справі доказами.

          В судовому засіданні 10.07.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова в повному обсязі складена 12.07.2006р.

Керуючись ст.ст.94, 158 - 163, п.6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. №2953-ІУ), -

                                          П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

          Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія-ІТД” ( 69033, м. Запоріжжя. вул. Лермонтова, 18/125, код за ЄДРПОУ 23283093)  в доход державного бюджету  через відділення державного казначейства Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (на рахунок № 31112106500007, ЄДРПОУ 26014130, МФО 813015 в УДК в Запорізькій області)  16349грн. 88коп. економічних санкцій.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено  КАСУ,  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.  

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

              Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

                 Суддя                                                                   Гончаренко С.А.