Рішення

від 22.04.2014 по справі 321/58/14-ц

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/58/14-ц

Провадження № 2/321/114/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2014

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

за участю представників: позивача - адвоката ОСОБА_1, відповідача - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва» про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки, за участю третьої особи - відділу Державного земельного агентства у Василівському районі Запорізької області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва» про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки, за участю третьої особи - відділу Державного земельного агентства у Василівському районі Запорізької області.

В позові зазначено, що 06 вересня 2011 року померла мати позивачів ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки, площею 5,1619 га ( кадастровий номер 2323383300:04:005:0027 та 2323383300:05:003:0059) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка була виділена в натурі (на місцевості) на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. У встановлений законом строк позивачі звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини померлої за законом та згідно свідоцтв про право на спадщину за законом серії ВРХ № 073310 від 27 липня 2012 року та серії ВРХ № 073311 від 27 липня 2012 року та отримали у спадщину по ? частині земельної ділянки загальною площею 5,3319 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За життя 01 січня 2008 року між ОСОБА_5 та відповідачем було укладено договір оренди однієї з часток земельної ділянки - ріллі, площею 5,1619 га (кадастровий номер 2323383300:04:005:0027), який був зареєстрований 11 травня 2010 року у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК за № 041027300090. Через зміни у реєстраційному законодавстві України, позивачі оформили право власності на земельну ділянку 23 листопада 2013 року та від відповідача отримали копію договору оренди землі так як серед документів померлої не змогли його знайти. Позивачі вважають, що договір оренди землі є недійсним так як в розділі «Підписи сторін» договору, а також в актах визначення меж земельної ділянки та прийому передачі земельної ділянки стоїть підпис не ОСОБА_5, а підпис позивача ОСОБА_4, а коли дізналась про факт підпису позивачем ОСОБА_4 договору вже після його реєстрації то 31 березня 2011 року направила на адресу відповідача заяву з проханням виділити їй в натурі земельну ділянку та не проводити ніяких сільськогосподарських робіт на її земельній ділянці. Оскаржити договір ОСОБА_5 не встигла через смерть, а звернувшись до відповідача з угодою від 13 січня 2013 року про розірвання договору та заявою від 03 червня 2013 року з проханням виділити їм в натурі земельну ділянку для користування, були залишені без розгляду через відсутність документів на право власності на земельну ділянку позивачів. Крім того, в договорі оренди земельної ділянки відсутні істотні умови, які є підставою для визнання такого договору недійсним. Позивачі просять суд визнати договір оренди землі, укладений між померлою ОСОБА_5 та відповідачем 01 січня 2008 року, недійсним, зобов'язати відповідача повернути позивачам дану земельну ділянку, площею 5,1619 га, кадастровий номер 2323383300:04:005:0027 розташовану на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, та стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати в розмірі 820 гривень 00 копійок, вартість проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 900 гривень 48 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 2444 гривні 12 копійок.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та її представник позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_4 вказує на те, що саме вона підписувала укладений догорів оренди землі та коли померла ОСОБА_5 за життя дізналась про цей факт застосовувала відповідні заходи шляхом подач заяв до відповідача про подення земельної ділянки в натурі, таким чим ОСОБА_5 була не згодна з тим що земельна ділянка була передана в оренду сільськогосподарському виробничому кооперативу імені «Чапаєва». Про порушення своїх прав позивачі дізнались лише в 2013 році коли вони отримали правовстановлюючі документи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 підтримала думку свого представника та пояснила, що дійсно вона підписала договір оренди землі від 01 січня 2008 року, так як на той час вона працювала в Любимівській сільській раді Михайлівського району Запорізької області та у зв'язку з тим, що мати була пенсійного віку та хворіла, вона вирішила підписати договір оренди землі замість неї. Під час підпису договору позивач ознайомилась з договором оренди землі та підписала його, про те що вона підписала договір позивач повідомила померлу та коли мати дізналась про цей факт, вона наполягала на поверненні земельної ділянки та писали заяви, так як мала бажання віддати їй та синові ОСОБА_3 в особисте користування.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, так як вказані обставини не відповідають дійсності посилаючись на те, що 01 січня 2008 року між сільськогосподарським виробничим кооперативом ім.. «Чапаєва» та ОСОБА_5 був укладений договір оренди землі, який пройшов державну реєстрацію. На той час не було відомо, що особа, яка підписала цей договір не є власником земельної ділянки, крім позивачів яким було відомо про факт підпису та жодних спроб розірвати договір до теперішнього часу не було зроблено. З часу підписання договору оренди землі минуло більше шести років після спливу строку позовної давності та просить застосувати позовну давність та відмовити в задоволені позову.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, але надав суду заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності, але за обов'язковою участю його представника адвоката ОСОБА_1 та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим ухвалити рішення за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про неможливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки договір оренди землі був підписаний і пройшов державну реєстрацію до 01 січня 2013 року, тому виниклі між сторонами відносини щодо набрання чинності договором повинні регулюватись нормами законодавства - ЦК України та Закону України «Про оренду землі», яке діяло на час підписання та реєстрації договору оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9, згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Як встановлено в судовому засіданні, свідоцтва про смерть, виданого 08 вересня 2011 року Любимівською сільською радою Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_5 померла 06 вересня 2011 року, про що в книзі реєстрації смертей 08 вересня 2011 року зроблено відповідний актовий запис № 17.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, позивач ОСОБА_3 є власником ? частини земельної ділянки, площею 5,1619 га, у межах згідно з планом (кадастровий номер 2323383300:04:005:0027), яка розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, позивач ОСОБА_4 є власником ? частини земельної ділянки, площею 5,1619 га, у межах згідно з планом (кадастровий номер 2323383300:04:005:0027), яка розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 січня 2008 року між померлою ОСОБА_5 та відповідачем був укладений договір оренди однієї з часток земельної ділянки - ріллі, площею 5,1619 га (кадастровий номер 2323383300:04:005:0027), який був зареєстрований 11 травня 2010 року у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК за № 041027300090.

Згідно п. 36 договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

Згідно з п. 43 договору оренди землі, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно акту визначення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 01 січня 2008 року, на підставі договору оренди землі від 01 січня 2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку Державний акт ЗП № 173719 від 13 червня 2006 року, (кадастровий номер 2323383300:04:005:0027), орендодавець ОСОБА_5 та орендар сільськогосподарський виробничий кооператив імені «Чапаєва» Михайлівського району Запорізької області визначили межі земельної ділянки в натурі, площею 5,1619 га, претензій при визначенні зовнішніх меж не заявлено. Поворотні точки зовнішньої межі закріплені межовими знаками. Межові знаки пред'явлені орендарю і на території Любимівської сільської ради передаються йому на зберігання. Претензій при визначенні зовнішньої межі земельної ділянки в натурі не заявлено. Спірних питань немає.

Згідно заяви померлої ОСОБА_5 від 31 березня 2011 року, направленої на адресу сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва», в якій вона просить виділити в натурі земельну ділянку на праві власності площею 5,3319 га, для особистого користування та до вирішення даного питання не використовувати.

Згідно заяви позивача ОСОБА_3 від 03 червня 2013 року, направленої на адресу сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва», позивач просить виділити в натурі земельну ділянку пай площею 5,3319 га, для особистого користування.

Згідно заяви позивача ОСОБА_4 від 03 червня 2013 року, направленої на адресу сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва», позивач просить виділити в натурі земельну ділянку пай серії ЗП № 173719 площею 5,3319 га, що розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, для особистого користування.

Крім того, згідно довідки виданої головою сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва», позивачем ОСОБА_4 було отримано орендну плату за земельну ділянку пай за 2012 рік в розмірі 2000 гривень 90 копійок.

Згідно відомості на видачу орендної плати грошей за земельний пай за 2012 року, позивач ОСОБА_4 отримала гроші в розмірі 2000 гривень 90 копійок, на в графі «підпис в отриманні» підписано позивачем ОСОБА_4

Згідно довідки виданої головою сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва», позивачем ОСОБА_4 було отримано орендну плату за земельну ділянку пай за 2013 рік в розмірі 2000 гривень 90 копійок.

Згідно відомості на видачу орендної плати грошей за земельний пай за 2013 року, позивач ОСОБА_4 отримала гроші в розмірі 2000 гривень 90 копійок, на в графі «підпис в отриманні» підписано позивачем ОСОБА_4

Згідно довідки виданої головою сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва», позивачем ОСОБА_3 було отримано орендну плату за земельну ділянку пай за 2012 рік в розмірі 2000 гривень 90 копійок.

Згідно відомості на видачу орендної плати грошей за земельний пай за 2012 року, позивач ОСОБА_3 отримав гроші в розмірі 2000 гривень 90 копійок, на в графі «підпис в отриманні» підписано позивачем ОСОБА_3

Згідно довідки виданої головою сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва», позивачем ОСОБА_3 було отримано орендну плату за земельну ділянку пай за 2013 рік в розмірі 2000 гривень 90 копійок.

Згідно відомості на видачу орендної плати грошей за земельний пай за 2013 року, позивач ОСОБА_3 отримав гроші в розмірі 2000 гривень 90 копійок, на в графі «підпис в отриманні» підписано позивачем ОСОБА_3

Проведеною судовою почеркознавчою експертизою (висновок експерта Д/№ 115 від 04 квітня 2014 року) встановлено, що підписи, виконані від імені ОСОБА_5 в документах, які містяться в договорі оренди землі від 01 січня 2008 року, а саме: договорі оренди землі від 01 січня 2008 року - на 3-х арк..; акті прийому-передачі об'єкту оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01 січня 2008 року - на 1-му арк..; в акті визнання в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків за договором оренди від 01 січня 2008 року - на 1-му арк.., виконані не ОСОБА_5, а іншою особою: ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про оренду землі», внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В судовому засіданні, на підставі наданих доказів судом було встановлено, що порушень умов договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2008 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 11 травня 2010 року за № 041027300090 зі сторони орендодавця сільськогосподарського виробничого кооперативу імені «Чапаєва», в особі голови ОСОБА_6 - немає.

Таким чином, судом встановлено, що 01 січня 2008 року між померлою ОСОБА_5 та відповідачем було укладено договір оренди землі строком на 10 років. Відповідно до умов договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 5,1619 га однієї з часток земельної ділянки - ріллі (кадастровий номер 2323383300:04:005:0027), яка розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області й належить позивачу. Умовами зазначеного договору сторони передбачили час набрання договором чинності - після його підписання та державної реєстрації (п. 43 договору оренди землі), а також можливість зміни умов договору після його реєстрації (п. 36 договору оренди землі).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що представником позивачів не надано жодного доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, а тому дані вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позову, оскільки відсутні передбачені законом підстави для визнання договору оренди землі, укладеного між померлою ОСОБА_5 та відповідачем 01 січня 2008 року, недійсним та зобов'язання відповідача повернути позивачам земельну ділянку, площею 5,1619 га, (кадастровий номер 2323383300:04:005:0027), розташовану на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, та стягненні з відповідача на свою користь понесені судові витрати в розмірі 820 гривень 00 копійок, вартість проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 900 гривень 48 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 2444 гривні 12 копійок, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 640 ЦК України (в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року), ст.ст. 124, 125 ЗК України, Законом України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року), ст. 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 25, ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», ч. 4 ст. 124, 125, п. «д» ст. 141 ЗК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 107, 208, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Чапаєва про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянку, за участю третьої особи - відділу державного земельного агентства у Василівському районі Запорізької області, - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: