Ухвала

від 21.08.2014 по справі 450/1663/14-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1663/14-ц

Провадження № 2/450/1363/14

УХВАЛА

"21" серпня 2014 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Мельничук І. І.

при секретарі Стельмащук Н. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди.

Представник позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження та арешт на все майно відповідачів у справі, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 19.05.2005 року ОСОБА_3, від імені якого на підставі довіреності діяв гр-н ОСОБА_6 звертається до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою про визнання права власності на недобудований житловий будинок №2, що по вул.Тютюнників в селі Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області. Рішенням Пустомитівського районного суду від 26.05.2006 року у справі №2-979/2005 суд визнає за ОСОБА_3 право власності на незакінчений будівництвом житловий будинок №2, що по вул.Тютюнників в селі Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області. В подальшому, а саме 19.08.2005 року ОСОБА_3 від імені якого по довіреності діє той же ОСОБА_6 продає ОСОБА_1 житловий будинок, який належав йому на підставі рішення суду. Придбавши будинок ОСОБА_1 в порядку, передбаченому чинним законодавством, реєструє в органах БТІ право власності на житловий будинок і приватизовує земельну ділянку для обслуговування і будівництва житлового будинку (кадастровний номер земельної ділянки 4623681600:01:004:0115).

В подальшому відповідач у справі ОСОБА_5, яка діяла від імені своїх батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом про визнання вказаного вище недобудованого житлового будинку №2, що по вул.Тютюнників в селі Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області спільною сумісною власністю подружжя. Суд ухвалює заочне рішення суду від 10.08.2010 року, яким скасовує договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_1, та визнає за ОСОБА_7 та його колишньою дружиною ОСОБА_4 право власності по 1/2 частини незакінченого будівництвом житлового будинку, тобто будинку №2, що по вул.Тютюнників в селі Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області. В подальшому, ОСОБА_5 від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 реєструє в БТІ право власності на об'єкт незавершенного будівництва уже на підставі акта про право власності на земельну ділянку, а на підставі рішення суду від 01.12.2011 року продає будинок ОСОБА_8

Рішенням колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 22.10.2013 року у справі №1316/4811/12 заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.08.2010 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку №2 по вул.Тютюнників в с.Зимна Вода Пустомитівського району, укладеного між ОСОБА_3, від імені якого за дорученням діяв ОСОБА_6 та ОСОБА_1, визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках право власності на незакінчений будівництвом житловий будинок №2 по вул.Тютюнників в с.Зимна Вода Пустомитівського району скасовано. Тобто поновлено право ОСОБА_1 на житловий будинок №2, що по вул.Тютюнників в селі Зимна Вода Пустомитівського району.

Оскільки на даний час власником спірного будинковолодіння є третя особа ОСОБА_9, яка добудувала житловий будинок та переоформила земельну ділянку на третіх осіб, що унеможливлює повернення ОСОБА_1 житлового будинку, а відшкодувати шкоду повинні відповідачі у справі, з метою забезпечення цивільного позову є всі підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на суму вартості житлового будинку, тобто на суму 502 282,00 грн.

З огляду на викладені вище обставини виникає загроза того, що виконання судового рішення по даній справі може бути в майбутньому утрудненим або взагалі неможливим.

Існує загроза того, що відповідач відчужить належне йому майно. Тому позивач просить суд обрати як засіб забезпечення позову арешт належних відповідачу коштів та майна в межах загальної суми позову.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем обґрунтовано наведено припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід частково задоволити, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів в межах загальної суми позову, а саме 502 282,00 грн.

Щодо вимоги заборонити відчуження такого майна, суд вважає, що таке не підлягало до задоволення, оскільки, поняття накладення арешту на майно включає в себе і охоплює таку процесуальну дію як відчуження майна. Окрім того, не конкретизовано щодо якого об'єкту і якого майна, спрямована вимога про невчинення такої дії, що може призвести до порушення прав і законних інтересів боржника та інших осіб.

Керуючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - частково задоволити

Накласти арешт на все майно відповідачів у справі:

1)ОСОБА_3, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_1.

2)ОСОБА_4, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_1.

3)ОСОБА_5, зареєстрована.: Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, вул.Івана Франка,20/1, фактично проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвала набирає законної сили з 21 серпня 2014 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення до виконання: до 21 серпня 2015 року.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_10