Рішення

від 17.11.2014 по справі 522/25820/13-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/25820/13-ц

Провадження № 2/522/3735/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, та просить суд розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, набуте під час шлюбу, таким чином: визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, виділити ОСОБА_2 в натурі: автомобіль марки «Ніссан» вартістю 104 000 грн.; холодильник вартістю 4 000 грн., телевізор вартістю 3 600 грн., диван вартістю 3 000 грн.; дві дитячі ліжка вартістю 2000 грн.; комп'ютер вартістю 3 000 грн.; стіл комп'ютерний вартістю 1 000 грн.; стіл кухонний вартістю 1 500 грн.; мікрохвильова піч вартістю 1 000 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник просили у задоволенні позову відмовити, так як квартира АДРЕСА_1 була придбана на кошти відповідача, а інше майно, яке просить поділити позивачка, не пам'ятає чи було таке придбане або знаходиться у позивачки.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що 06 червня 2005 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 в Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис за № 539.

19 березня 2012 року рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі № 1512/737/12 шлюб розірваний.

Під час шлюбу сторонами була придбана трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 87,7 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м., зареєстрована на ім'я відповідача. Зазначена квартира була придбана по Договорупр о співпрацю по інвестуванню будівництва житлових будинків № 14-27 від 29.12.2005 року, укладений з ДП «Жилбуд» (код ЄДРПОУ 32572410). Після закінченння будівництва житлового будинку 07 квітня 2011 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видане свідоцтво про право власності на квартиру серії САЕ №° 067830 на ім'я відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить чоловіку і дружині на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 61 СК України, об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-яки речі за виключенням тих, що виключені з цивільного обороту.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України при розподілі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Згідно ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України (254к/96-ВР), статті 10 ч. 3 та стаття 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вбачається, що шлюб між Сторонами був розірваний 19.03.2012 року, а свідоцтво про право власності було отримано 07.04.2011 року, під час дійсних шлюбних відносин між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, с об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вбачається, що договір про співробітництво з інвестування будівництва житлових будинків від 29.12.2005 року був укладений в інтересах сім'ї, зокрема для придбання житла та проживання в ньому подружжя разом з дітьми, для їх виховання та повноцінного розвитку. Квартира АДРЕСА_1 є об'єктом зазначеного договору та його кінцевим результатом. Подружжя як під час спільного проживання, так і під час окремого проживання спільно вносило свої кошти, направлені на отримання квартири та її подальше утримування.

Відповідно до п. 24 ПВСУ № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» «До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Таким чином, це спростовує доводи відповідача, що квартира була придбана на його кошти, а тому не підлягає поділу.

Щодо посилань позивачки на виділення їй у власність 2/3 частини спірної квартири у зв'язку з тим, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей свого підтвердження матеріалами справи не знайшли.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Позивачкою не надано доказів, які б могли підтвердити факти, викладені в позовній заяві в частині несплати відповідачем аліментів на дітей.

Щодо поділу автомобіля марки «Ніссан», то відповідно до довідки з УДАІ ГУМВС України в Одеській області за відповідачем жодних автомобілів не зареєстровано, таким чином позивачкою не було доведено факт купівлі автомобіля марки «Ніссан» відповідачем, а тому у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні позову в частині поділу холодильника, телевізора, дивана, пральної машини, дитячі ліжка, комп'ютера, комп'ютерного столу, кухонного столу, мікрохвильової пічі, так як у матеріалах справи відсутні докази придбання даного товару, також сторонами по справі було пояснено, що під час шлюбу ними придбались речі, проте які саме, у якій кількості та за яку вартість вони пригадати не можуть. Так позивачкою не було надано жодних доказів придбання зазначених речей (квитанції, технічні книжки), не заявлялись клопотання про призначення товазнавчої експертизи.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1, в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 87,7 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м. та за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 87,7 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, набуте під час шлюбу, наступним чином:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 87,7 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м.

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 87,7 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: 17.11.2014