Ухвала

від 05.11.2014 по справі 2а/1570/2786/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/10444/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012

у справі № 2а/1570/2786/2011 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Софі-2005»

до 1. Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

2. Виконавчого комітету Одеської міської ради

3. Державного реєстратора відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради Чернеги Оксани Вікторівни

про визнання незаконними дій та скасування реєстраційного запису і рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012, позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо звернення до виконавчого комітету Одеської міської ради з повідомленням про відсутність за місцезнаходженням ПП «Софі-2005» від 28.09.2010; зобов'язано Виконавчий комітет Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів скасувати реєстраційний запис № 15561430007003023 «внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою» в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців від 11.10.2010; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в Малиновському районі м. Одеси про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Софі-2005», оформлене актом від 12.10.2010; зобов'язано ДПІ в Малиновському районі м. Одеси внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Софі-2005» індивідуальний податковий номер 332183115517, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.02.2007 №100024104 з дня такого анулювання (з 12.10.2010); зобов'язано ДПІ в Малиновському районі м. Одеси відновити реєстрацію ПП «Софі-2005» (код ЄДРПОУ 33218317) як платника податку на додану вартість.

В касаційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову..

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому процесі, позивач зареєстрований 24.11.2004 виконавчим комітетом Одеської міської ради, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 269229. Крім того, як свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.06.2006 № 100024104 серії НБ № 070102, позивач є платником податку на додану вартість .

07.05.2010 заступнику начальника ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси був направлений лист за підписом заступника начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, згідно якого відділ реєстрації та обліку платників податків надав зведену інформацію стосовно переліку платників ПДВ для проведення роботи, в тому числі ПП «Софі-2005»(а.с.191-192). За наслідками розгляду вказаного листа відділом податкової міліції була складена довідка від 19.05.2010 № 371, згідно з якою місцезнаходження ПП «Софі-2005» не встановлено (а.с.43).

На підставі цієї довідки ДПІ у Малиновському районі м Одеси направило до відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради повідомлення від 28.09.2010 № 42792/29-120 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням форми № 18-ОПП (а.с.44).

Отримавши вказане повідомлення 01.10.2010 державний реєстратор спрямував на адресу ПП «Софі-2005» повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки, конверт з яким повернувся на адресу державного реєстратора із відміткою органу поштового зв'язку, що адресат за зазначеною адресою не знаходиться (а.с.176). На підставі цього 11.10.2010 державний реєстратор вніс до Єдиного державного реєстру запис № 15561430007003023 щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням (а.с.19).

Вказаний запис став підставою для складання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси акту від 12.10.2010 № 2589/2900 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а.с.45).

Відповідно до абзацу 2 частини 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (Закон № 755-IV) у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з частиною 14 цієї статті у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Підпунктом «е» пункту 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що однією з підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Разом із тим, у судовому процесі встановлено, що організація роботи з питань встановлення місцезнаходження позивача почалась 07.05.2010 у зв'язку з наявністю запису в ЄДР від 13.08.2009 про внесення інформації щодо відсутності ПП «Софі-2005»за вказаною адресою.

Пунктом 5.2 Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 28.02.2007 № 110 (втратив чинність згідно з наказом Державної податкової служби України від 1 серпня 2012 року № 671, далі - порядок № 110) встановлено порядок організації роботи з питань встановлення місцезнаходження платників податків.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цього Порядку, якщо запит щодо встановлення місцезнаходження платника податків подається у зв'язку з поверненням до органу ДПС довідки про взяття на облік, Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ чи у зв'язку з відсутністю платника податків на обліку в органах ДПС, до матеріалів, що передаються до підрозділу податкової міліції, включаються: інформація про причини направлення запиту, всі наявні відомості про платника податків (код, назва, дата реєстрації (перереєстрації), відомі адресні дані, відомості про відкриті/закриті рахунки, інформація про засновників та відповідальних осіб тощо).

В інших випадках порядок підготовки матеріалів для передачі їх підрозділам податкової міліції для встановлення місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, що ухиляються від сплати податків, визначено розділом 11 Порядку обліку (підпункт 5.2.2. цього пункту).

Згідно з підпунктом 5.2.3 цього пункту працівниками органу ДПС при виконанні службових обов'язків, визначених пунктом 11.2 розділу 11 Порядку обліку, здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб.

Відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 цього порядку щодо кожного платника податків, за яким виявлено відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясовано фактичне місце розташування (місцезнаходження), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою та у порядку, що затверджені наказом ДПА України від 11.05.98 N 233 "Про затвердження положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими службами державних податкових адміністрацій (інспекцій) по встановленню місця знаходження суб'єктів підприємництва, що ухиляються від сплати податків".

Застосувавши наведені правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що податковий орган у судовому процесі не довів правомірності дій щодо встановлення місцезнаходження ПП «Софі-2005». Вказаний висновок був зроблений судами із врахуванням того, що у судовому процесі відповідач не надав жодного доказу наявності підстав, передбачених нормами Порядку № 110, для початку дій з встановлення місцезнаходження позивача, а також встановлених у судовому процесі фактів подання підприємством податкової звітності та сплати податкових зобов'язань відповідно до вимог податкового законодавства. Після звернення позивача до державного реєстратора стосовно підстав для внесення запису № 15561430007003023 21.12.2010 до Єдиного державного реєстру внесено запис про підтвердження відомостей про ПП «Софі-2005» (а.с.19).

Крім того, як встановлено у судовому процесі, податковим органом при організації дій щодо встановлення місцезнаходження позивача не дотримано порядку дій, передбаченого нормами Порядку № 110, зокрема щодо встановлення фактичного місцезнаходження позивача. Жодних доказів направлення відповідного запиту до органів податкової міліції щодо встановлення фактичного місцезнаходження позивача направлено не було.

Враховуючи відсутність правових підстав у податкового органу для встановлення місцезнаходження позивача, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про неправомірність дій щодо направлення державному реєстратору повідомлення від 28.09.2010 № 42792/29-120 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням форми № 18-ОПП. Неправомірність вказаного повідомлення призвело до ряду послідовних дій, якими порушені права та інтереси позивача, як-то внесення запису про відсутність юридичної особи за своїм місцезнаходженням та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 ст. 71 КАС України).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев