Рішення

від 21.11.2014 по справі 910/21253/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21253/14 21.11.14

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" доРедакції дитячого журналу "Соняшник" простягнення 79 037,19 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Хлівнюк М.М. - заст. начальника відділу правової, претензійної роботи; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - КП "Київжитлоспецексплуатація") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Редакції дитячого журналу "Соняшник" (надалі - РДЖ "Соняшник") про стягнення 79 037,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушуючи умови укладеного між сторонами Попереднього договору оренди №10/3067 від 23.05.2008 р. не сплачував орендні платежі за фактичне користування орендованими приміщеннями в період з 01.03.2013 р. по 30.09.2014 р., в результаті чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 65 977,28 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 739,82 грн. та 3% річних у розмірі 3 320,09 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 06.10.2014 р., розгляд справи відкладено на 21.11.2014 р.

21.11.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог.

В судове засідання 21.11.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.11.2014 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01024, м. Київ, вул. Банкова, 2, на яку було надіслано ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Також, судом було додатково надіслано ухвали суду від 06.10.2014 р. та 05.11.2014 р. на адресу відповідача - 01024, м. Київ, вул. Банкова, 2.

Отримання відповідачем поштової кореспонденції за вказаними адресами підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103031973590 (0160115769801) та №0103031973604 (0160115770010).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.05.2008 р. Між КП "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та РДЖ "Соняшник" (орендар) було укладено Попередній договір №10/3067 (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору позивач на підставі рішення Постійної комісії з питань власності від 19.05.2008 р. та листа ГУКВ м. Києва від 23.05.2008 р. №042/11/10-3620 передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення загальною площею 158,90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, № 51 літ. А.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач після закінчення строку дії Договору орендовані приміщення по акту приймання - передачі не повернув та продовжує користуватись об'єктом оренди, не сплачуючи при цьому орендну плату, що зумовило виникнення у орендаря заборгованості за період з 01.03.2013 р. по 30.09.2014 р. в сумі 65 977,28 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди.

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі від 23.05.2008 р., відповідно до якого КП "Київжитлоспецексплуатація" передало РДЖ "Соняшник" об'єкт оренди загальною площею 158,9 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, № 51 літ. А., та підписаний посадовим особами підприємств і скріплений печатками.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Вартість об'єкту оренди згідно із затвердженим звітом про експертну (незалежну) оцінку нежитлових приміщень становить 444 538,63 грн. (п. 2.2 Договору).

Згідно із п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28 вересня 2006 року №34/91, та на дату підписання договору становить: 12,76 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає: 2027,14 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п. п. 3.5, 3.6 Договору).

Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Приписами п. 9.1 Договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 23.05.2008 р. до надання розпорядчих документів, але не більше, ніж 3 місяці до 23.08.2008 р.

Матеріали справи не містять акту приймання передачі, який мав би складатись на виконання п 3.5 Договору при повернені об'єкта оренди орендодавцеві.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вищевикладене, КП "Київжитлоспецексплуатація" 29.07.2014 р. було направлено вимогу вих. №155/1/03-2976, в якій позивач просив сплатити існуючу заборгованість. Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, існуючої заборгованості не погасив.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по сплаті орендної плати за Попереднім договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду №10/3067 за фактичне користування приміщенням за період з 01.03.2013 р. по 30.09.2014 р. не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 65 977,28 грн.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги КП "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 65 977,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 739,82 грн. та 3% річних у розмірі 3 320,37грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені нарахованої з урахуванням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 9 739,82 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором у визначений позивачем період складає 3 134,37 грн. В іншій частині - 185,72 грн. 3% річних нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з РДЖ "Соняшник" на користь КП "Київжитлоспецексплуатація" заборгованості у розмірі 65 977,28 грн., пені у розмірі 9 739,82 грн. та 3% річних у розмірі 3 134,37 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити частково.

2. Стягнути з Редакції дитячого журналу "Соняшник" (01024, м. Київ, вул. Банкова, 2; ідентифікаційний код 20016182) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а; ідентифікаційний код 03366500) основний борг у розмірі 65 977 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 28 коп., пеню в розмірі 9 739 (дев'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 82 коп. та 3% річних у розмірі 3 134 (три тисячі сто тридцять чотири) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 1 822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн. 71 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 26.11.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко