Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/22724/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22724/14 03.12.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія «Ланселот", м.Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Скай Бренд", м.Київ простягнення 179 227,05 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Клименко О.М. (на підставі довіреності №22/09-14 від 22.09.2014), директор -Тищенко О.В. від відповідача:Данилюк К.Д. (на підставі дов. б/н від 29.10.2014р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія «Ланселот" (надалі - ТОВ "ТК «Ланселот", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Бренд", (надалі - ТОВ "Скай Бренд", відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 132700,00 грн., пені у розмірі 14757,52 грн., 3% річних у розмірі 5229,53 грн. та 26540,00 грн. штрафу.

Ухвалою від 22.10.2014р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Ковтуна С.А. порушено провадження у справі №910/22724/14 та розгляд справи призначено на 30.10.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.10.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Ковтуна С.А. у відпустці, справу №910/22724/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 30.10.2014р. справу №910/22724/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

30.10.2014р. через канцелярію суду представником позивача подано пояснення у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.10.2014р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 19.11.2014р.

19.11.2014р. в судовому засіданні ТОВ "ТК «Ланселот" подано документи для залучення до матеріалів справи. ТОВ "Скай Бренд" надано пояснення по справі.

Судом оголошено перерву до 03.12.2014р.

Представник позивача у судовому засіданні 03.12.2014р. надав пояснення до позову.

Представник відповідача проти позову заперечував та надав документи для залучення до матеріалів справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22724/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

18.09.2013р. між ТОВ "ТК «Ланселот" (постачальник) та ТОВ "Скай Бренд" (покупець) було укладено Договір поставки №24 (надалі - Договір), згідно із п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити (продати) та передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти (купити) товар та сплатити за нього на умовах та в строки, що передбачені даним договором.

Відповідно до п.1.2. договору, поставка товару проводиться на підставі даного договору, рахунків та накладних, за цінами, що узгоджені постачальником та покупцем.

Згідно п.1.3. договору, поставка товару, згідно цього договору, може відбуватися партіями, що вказані у видаткових накладних .

Пунктом 1.4. договору передбачено, що найменування, ціна та кількість кожної партії товару визначається у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

За змістом п.3.1 договору покупець зобов'язується прийняти товар належної якості в асортименті, кількості, ціні та на умовах згідно додатків до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

У випадку поставки товару до моменту оплати, сплатити 100(сто)% вартість товару на умовах, згідно додатків до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.1.2 договору).

Згідно п. 3.2 договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства. Претензії щодо кількості та якості товару пред'являються письмово в день приймання товару. За відсутності письмової претензії, товар вважається прийнятим покупцем в кількості та якості, що вказана у супроводжувальних документах.

У п. 3.4 договору сторони визначили, що датою (моментом) поставки кожної партії вважається дата фактичного отримання товару покупцем, що зазначена у накладній. З моменту поставки партії товару всі ризики його втрати, пошкодження, хімічного впливу тощо, переходять від постачальника до покупця.

Датою (моментом) оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника у повному обсязі (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку несвоєчасного виконання однією із сторін зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 1(одного)%, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який нараховується пеня, від суми не своєчасно виконаного зобов'язання за кожен календарний день невиконання.

У випадку прострочення виконання однією із сторін зобов'язань за цим договором більш ніж на десять (десять) календарних днів, винна сторона додатково сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти)% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання (п. 4.3 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 6.2 договору).

Строк дії даного договору необмежений (п. 6.3 договору).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 249 400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000148 від 17.10.2013р. на суму 85700,00 грн., № РН-0000150 від 17.10.2013р. на суму 50000,00 грн., №РН-0000151 від 17.10.2013р. на суму 35700,00 грн., №РН-0000152 від 23.10.2013р. на суму 78000,00 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено у судовому засіданні), які підписано представниками позивача та відповідача та скріплено печатками.

У п. 3.1.2 договору сторони погодили, що у випадку поставки товару до моменту оплати, сплатити 100(сто)% вартість товару на умовах, згідно додатків до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Враховуючи положення укладеного договору позивачем виписано рахунки фактури №СФ-0000148 від 17.10.2013р. на суму 171400,00 грн. та №СФ-0000150 від 23.10.2013р. на суму 78000,00 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов виписаних рахунків фактур, відповідач повинен був оплатити вказані рахунки у строк до 23.10.2013р . на суму 171400,00грн. та у строк до 29.10.2013р. на суму 78000,00 грн.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №24 від 18.09.2013р. зобов'язання виконав не в повному обсязі, товар у визначений договором строк оплатив лише на суму 116700,00грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку від 13.11.2013р. на суму 86700,00 грн., від 21.02.2014р. на суму 20000,00 грн., від 12.03.2014р. на суму 10000,00 грн.

Позивач листами №78 від 13.12.2013р., №98 від 18.09.2014р. звернувся до відповідача з вимогою негайно виконати свої зобов'язання за договором поставки №24 від 18.09.2013р., зокрема, оплатити поставлений ТОВ "ТК "Ланселот" товар. Однак, вказані претензії залишені відповідачем без виконання.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт наявності прострочення виконання ТОВ "Скай Бренд" зобов'язань щодо оплати позивачу товару судом встановлено та по суті відповідачем не оспорено.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Таким чином, враховуючи оплату ТОВ "Скай Бренд" товару лише на суму 116700,00 грн., приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання стосовно оплати товару на суму 132700,00 грн., суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 132700,00 грн. з ТОВ "Скай Бренд" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому судом не беруться до уваги заперечення відповідача, щодо поставки ТОВ «ТК «Ланселот» товару неналежної якості, оскільки відповідно до умов п. 3.2 договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства. Претензії щодо кількості та якості товару пред'являються письмово в день приймання товару. За відсутності письмової претензії, товар вважається прийнятим покупцем в кількості та якості, що вказана у супроводжувальних документах. Поданий ТОВ «Скай Бренд» акт огляду продукції від 28.10.2013р. не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки складений в односторонньому порядку лише 28.10.2013р. без присутності представників ТОВ «ТК «Ланселот». Окрім того, відповідачем не надано належних доказів виконання умов п. 3.2 договору щодо письмового повідомлення позивача щодо товару неналежної якості.

Одночасно, позивачем заявлено до стягнення пені у розмірі 14 757,52 грн.

Як встановлено судом, в п. 4.2 договору у випадку несвоєчасного виконання однією із сторін зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 1(одного)%, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який нараховується пеня, від суми не своєчасно виконаного зобов'язання за кожен календарний день невиконання.

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок пені позивачем виконано за період з 23.10.2013р. по 17.10.2014.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ознайомившись з розрахунком пені позивача, суд зазначає, що пеня за прострочення оплати отриманого товару за договором, розрахована позивачем на всю суму боргу, а не за кожним рахунком фактурою окремо та без урахування вимог ч. 6. ст.. 232 ГК. Отже, період за який було нараховано позивачем пеню, є невірним.

Разом з тим, суд самостійно не може визначити пеню за зовсім інший період ніж заявлено позивачем, а тому розрахунок пені судом виконано з 24.10.2013р. та в межах шестимісячного терміну передбаченого ч.6 ст. 232 ГК України.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення).

Встановлено, що відповідач мав оплатити:

- за рахунком фактурою №СФ-0000148 від 17.10.2013р. - 171400,00 грн. в строк до 23.10.2013р. (пеня нараховується з 24.10.2013р.);

- за рахунком фактурою №СФ-0000150 від 23.10.2013р. - 78000,00 грн. в строк до 29.10.2013р. (пеня нараховується з 30.10.2013р.).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що загальний розмір пені за вказаний вище період становить 10842,57 грн., а саме:

- за рахунком фактурою №СФ-0000148 від 17.10.2013р. (на суму 171400,00 грн.) - розмір пені з 24.10.2013р. по 12.11.2013р. становить 1220,93 грн.;

- на суму 87400,00 грн. - розмір пені з 13.11.2013р. по 20.02.2014р. становить 3016,71 грн.;

- на суму 64700,00 грн. - розмір пені з 21.02.2014р. по 11.03.2014р. становить 437,83 грн.;

- на суму 54700,00 грн. - розмір пені з 12.03.2014р. по 23.04.202014р. становить 918,66 грн.

- За рахунком фактурою №СФ-0000150 від 23.10.2013р. (на суму 78000,00 грн.) - розмір пені з 30.10.2013р. по 29.04.2014р.становить 5248,44 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що загальний розмір пені за вказаний вище період становить 10842,57 грн.

Окрім того, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача штраф у розмірі 20(двадцяти)% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за прострочення виконання зобов'язань за цим договором більш ніж на десять (десять) календарних днів (п. 4.3 договору).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим, сторонами у договорі передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком штрафу на суму 26 540,00грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 229,53 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення 3% річних за період жовтень 2013р. по вересень 2014р., суд зазначає наступне, що позивачем нараховано 3% річних на всю суму заборгованості. При цьому, як встановлено судом станом на 24.10.2013р. сума заборгованості відповідача складала 171400,00 грн., з 30.10.2013р. сума заборгованості відповідача складала 249400,00 грн., з 13.11.2013р.сума заборгованості складала 162700,00 грн., з 21.02.2014р. сума заборгованості складала 142700,00 грн., а з 12.03.2014р. сума заборгованості складала 132700,00 грн.

Розрахунок 3% річних:

за період з 24.10.2013р. по 29.10.2013р. 171400,00 х 3 х 6: 365 : 100 = 84,53 грн.

за період з 30.10.2013р. по 12.11.2013р. 249400,00 х 3 х 14 : 365 : 100 = 286,98 грн.

за період з 13.11.2013р. по 20.02.2014р. 162700,00 х 3 х 100 : 365 : 100 = 1337,26 грн.

за період з 21.02.2014р. по 11.03.2014р. 142700,00 х 3 х 19:365 :100 = 222,85 грн.

за період з 12.03.2014р. по 17.10.2014р . 132700,00 х 3 х 220 : 365 : 100 = 2399,50 грн.

Отже, згідно розрахунку суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 4 331,12 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ланселот" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Бренд" (01103, м.Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 1/2, офіс 2, ЄДРПОУ 38489208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ланселот" (02068, м.Київ, вул. Княжий Затон, будинок 4, квартира 217, ЄДРПОУ 37218970) заборгованість у розмірі 132700 (сто тридцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.; пеню у розмірі 10842 (десять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 57 коп., штраф у розмірі 26 540 (двадцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4331 (чотири тисячі триста тридцять одна) грн. 12 коп., судовий збір у розмірі 3488 (три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 27 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 08.12.2014р.

Суддя В.В. Князьков