Рішення

від 03.12.2014 по справі 904/8105/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.14р. Справа № 904/8105/14

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпропетровськ в особі Нікопольського управління експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона № 2", с. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення 1 507,39 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Черненко А.А., довіреність № 805 від 21.08.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" в особі Нікопольського управління експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона № 2" про стягнення заборгованості у сумі 1 507,39 грн., з яких: 1 353,75 грн. - основний борг, 86,83 грн. - пеня, 56,02 грн. - інфляційні втрати, 10,79 грн. - 3% річних. Судовий збір у сумі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 280 від 01.01.2011 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 1 353, 75 грн., на яку позивач нарахував пеню у сумі 86,83 грн., 3% річних у сумі 10,79 грн., інфляційні втрати у сумі 56,02 грн.

02.12.2014 року позивач звернувся до суду із заявою № 11/3-0617 від 02.12.2014 року про зменшення позовних вимог на суму основного боргу у зв'язку з її сплатою 05.11.2014 року. В обґрунтування викладеному позивач надав відповідну банківську виписку (а.с. 62 -64 том 1).

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач відзиву на позов не надав, свого повноважного представника у судові засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.10.2014 року (а.с. 41 - 43 том 1).

Направлені господарським судом на адресу відповідача ухвала суду про порушення провадження у справі з призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2014 року та ухвала про відкладення розгляду справи на 03.12.2014 року повернулися з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 58 - 61 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За вказаних обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи призначався на 12.11.2014 року, 03.12.2014 року.

У судовому засіданні 03.12.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 року між Нікопольським управлінням експлуатації газового господарства (далі - Позивач, Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Пересувна механізована колона № 2" (далі - Відповідач, Споживач) укладено договір № 280 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1. договору споживач приймає на себе технічне обслуговування газопроводу, споруд на ньому, газових приладів та обладнання, що належать споживачу в місті Нікополь по вулиці Чалого, буд. 121-а. Споживач зобов'язується вартість робіт за цим договором оплатити постачальнику у встановлені строки.

За змістом розділу 3 договору (у редакції додаткової угоди № 5 від 01.05.2013 року) розрахунки за обслуговування здійснюються за цінами, встановленими постачальником в калькуляціях на технічне обслуговування газових приладів та обладнання, затвердженими ПАТ "Дніпропетровськгаз" № 11/7-0036 від 15.05.2013 року, діючих на період дії цього договору. Загальна вартість договору складається з вартості робіт, виконаних постачальником за період дії даного договору та відповідно до актів прийому виконаних підрядних робіт.

Договір укладено на строк з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року (розділ 5 договору).

У подальшому сторони додатковими угодами № 3 від 01.01.2012 року та № 4 від 01.01.2013 року продовжили строк дії договору по 31.12.2012 року та по 31.12.2013 року відповідно (а.с. 15-16 том 1).

На виконання умов договору позивачем виконані підрядні роботи на загальну суму 1353,75 грн. відповідно до наступних актів здачі - приймання виконаних підрядних робіт:

- № НИ-0000522 за перший квартал 2013 року на суму 346,42 грн.;

- № 00001487 від 30.06.2013 року на суму 305,86 грн.;

- № 00002462 за третій квартал 2013 року на суму 388,15 грн.;

- № 00005910 за четвертий квартал 2013 року на суму 313,32 грн. (а.с. 18 - 21 том 1).

На здійснення оплати за виконані роботи позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури № НИ-0000246 від 21.02.2013 року на суму 346,42 грн., № 00000297 від 03.06.2013 року на суму 305,86 грн., № 00000671 від 25.07.2013 року на суму 388,15 грн., № 00001303 від 31.10.2013 року на суму 1 353,73 грн. (а.с. 23 - 26 том 1).

Невиконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами частини першої статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем направлявся на адресу відповідача лист № 1562/28 від 13.06.2014 року з вимогою про сплату 1 353,75 грн. за технічне обслуговування газопроводів за договором, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання зазначеного листа 26.06.2014 року. Вимоги позивача відповідачем залишені без реагування.

За змістом пункту 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Враховуючи те, що лист-вимога отримана відповідачем 26.06.2014 року, то відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України строк оплати виконаних позивачем робіт за договором настав 04.07.2014 року.

За викладеного та відповідно до умов договору наявність заборгованості відповідача у сумі 1 353,75 грн. на час звернення позивача до суду, а саме 14.10.2014 року (а.с. 40 том 1) підтверджується належними та допустимими доказами.

Зазначена заборгованість сплачена відповідачем лише 05.11.53,75 грн., тобто уже під час судового провадження у справі, що вбачається з відповідної банківської виписки, наданої позивачем (а.с. 64 том 1).

Отже, станом на час винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, а відтак відсутній і спір сторін у цій частині.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з пунктом 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у сумі 1 353,75 грн. на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої розділу четвертого договору за несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт за цим договором споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем до стягнення пеня визначена у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у загальній сумі 86,83 грн. за період з 03.07.2014 року по 07.10.2014 року, 3% річних - у сумі 10,79 грн. за період з 03.07.2014 року по 07.10.2014 року, інфляційні втрати - у сумі 56,02 грн. за період з липня 2014 року по вересень 2014 року із суми заборгованості 1353,75 грн.

Оскільки зобов'язання щодо оплати заборгованості виникло у відповідача 04.07.2014 року, то нарахування пені, 3% річних можливе саме з 04.07.2014 року.

Тому, пеня та 3% річних підлягають перерахунку і будуть складати:

пеня - 86,12 грн. за період з 04.07.2014 року по 07.10.2014 року із заборгованості 1353,75 грн. (з урахуванням облікової ставки НБУ: з 15.04.2014 по 16.07.2014 - 9,5% річних, з 17.07.2014 по 12.11.2014 - 12,5% річних);

3% річних - 10,68 грн. за період з 04.07.2014 року по 07.10.2014 року із заборгованості 1353,75 грн.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 56,02 грн. за період з липня 2014 року по вересень 2014 року підлягають зменшенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зазначене позивачем не враховано.

За таких обставин, інфляційні втрати підлягають перерахунку і будуть складати 50,09 грн. за період з серпня 2014 року по вересень 2014 року (з урахуванням індексу інфляції за цей період: серпень 2014 - 100,8%, вересень 2014 - 102,9%).

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 146,89 грн., з яких: 50,09 грн. - інфляційні втрати, 10,68 грн. - 3% річних, 86,12 грн. - пеня.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 818,82 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 1 353,75 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона № 2" (53282, Дніпропетровська область, Нікопольський район, селище Кам'янське, вул. 60 років Жовтня, буд. 15, ідентифікаційний код 01351836) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 2, ідентифікаційний код 03340920) в особі Нікопольського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Сєрова, буд. 51, ідентифікаційний код 24607907) інфляційні втрати у сумі 50,09 грн., 3% річних у сумі 10,68 грн., пеню у сумі 86,12 грн., судовий збір у сумі 1 818,82 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2014 року.

Суддя І.І. Колісник