Постанова

від 27.11.2014 по справі 826/16741/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/444

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2014 року 16:19 № 826/16741/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ТД Зіта" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протипранвими податкової вимоги та рішення про опис майна, за участі представників сторін:

представників позивача Акопян А.Є., Григор'євої К.Є.,

представника відповідача Старощука С.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27.11.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ТД Зіта» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.14 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16741/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 27.11.2014 представники позивача подали уточнення позовних вимог, які були прийняті судом, згідно яких позивач просить суд визнати протиправними податкову вимогу від 15.10.2014 № 2396-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 № 268/26-57-25-01-10.

Представники позивача підтримали змінені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з облікової картки ПП «ТД Зіта» по платежу код 14010100 (ПДВ), заборгованість позивача станом на 24.09.2014 в розмірі 34558,53 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0004082203 (т. 1, арк. 32).

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було винесено податкову вимогу від 15.10.2014 № 2396-25 (т. 1, арк. 15), згідно якої станом на 14.10.2014 сума податкового боргу ПП «ТД Зіта» (код ЄДРПОУ 38272557) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 34558,53 грн., з якої за основним платежем - 16977,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12994,25 грн., пеня - 4587,28 грн., за платежем ПДВ, код 14010100.

Крім того, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 № 268/26-57-25-01-10 (т. 1, арк. 16).

Позивач не погодився з такою позицією податкового органу, оскільки, стверджує, що сума податкового боргу ПП «ТД Зіта» є неузгодженою, а тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно пп. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Крім того, право податкової застави надано податковому органу для забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, якщо платник податків має податковий борг.

Відтак, обов'язковою умовою для винесення податкової вимоги та застосування податкової застави є наявність узгодженого податкового боргу у платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2014 ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було скеровано на адресу ПП «ТД Зіта» лист, яким, як стверджує позивач було направлено податкові повідомлення-рішення від 10.09.2014, в тому числі за № 0004082203 та, яке було отримано ПП «ТД Зіта» - 12.09.2014 (т. 1, арк. 38-39).

У зв'язку з чим, ПП «ТД Зіта» 19.09.2014 направило на адресу ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві лист від 19.09.2014 вих. № 117 з повідомленням про оскарження податкових повідомлень-рішень від 10.09.2014 № 0004082203 та № 0004092203 в судовому порядку, який був отриманий податковим органом 23.09.2014 (т. 1, арк. 7-8).

Крім цього, 19.09.2014 ПП «ТД Зіта» було направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву за позовом ПП «ТД Зіта» до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2014 № 0004082203 та № 0004092203 (т. 1, арк. 41-47).

У зв'язку з чим, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14497/14 за позовом ПП «ТД Зіта» до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2014 № 0004082203 та № 0004092203 з призначенням судового засідання на 03.11.2014 (т. 1, арк. 12-14).

Відтак, як було встановлено судом, на момент винесення податкової вимоги від 15.10.2014 № 2396-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 № 268/26-57-25-01-10 ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було достеменно відомо про оскарження ПП «ТД Зіта» податкового повідомлення-рішення від 10.09.2014 № 0004082203, яке є підставою виникнення податкового боргу, до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки, позивач листом від 19.09.2014 вих. № 117, який був отриманий відповідачем 23.09.2014, повідомив контролюючий орган про оскарження податкових повідомлень-рішень від 10.09.2014, в тому числі під № 0004082203 в судовому порядку.

Отже, на момент винесення податкової вимоги від 15.10.2014 № 2396-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 № 268/26-57-25-01-10 податковий борг позивача з ПДВ в розмірі 34558,53 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.09.2014 № 0004082203 був неузгодженим в силу п. 56.18 ст. 56 ПК України, оскільки, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У зв'язку з чим, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було позбавлене права формувати податкову вимогу від 15.10.2014 № 2396-25 та приймати рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 № 268/26-57-25-01-10, оскільки, податковий борг ПП «ТД Зіта» в розмірі 34558,53 грн. є неузгодженим до дня набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 826/14497/14.

Згідно ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України,у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправними податкової вимоги від 15.10.2014 № 2396-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 № 268/26-57-25-01-10.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов приватного підприємства «ТД Зіта» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною податкову вимогу державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.10.2014 № 2396-25.

3. Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 15.10.2014 № 268/26-57-25-01-10.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ТД Зіта» (код ЄДРПОУ 38272557) понесені судові витрати в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 грудня 2014 року.