Постанова

від 25.11.2014 по справі 826/17239/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/464

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2014 року 13:54 № 826/17239/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЖ-БЕЗПЕКА» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за участі представників сторін:

представників позивача Танцюра О.І., Колісник Л.Г.,

представника відповідача Старченко Р.П.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.11.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЖ-БЕЗПЕКА» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнання протиправними дій державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" за результатами якої складено акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014.

- зобов'язання державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформації бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації, внесену до вказаної бази за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" (акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17239/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2014 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 25.11.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі наказу від 08.07.2014 року № 1356 та на підставі ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПОЖ-БЕЗПЕКА» (код ЄДРПОУ 35590481) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «СК «Вардат Сервіс» (код ЄДРПОУ 38088338) за період з 01.01.2013 по 31.01.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 21.07.2014 № 792/26-54-22-03/35590481 (т. 1, арк. 29-57).

Однак, ТОВ «ПОЖ-БЕЗПЕКА» вважає протиправними дій державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" за результатами якої складено акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014, а тому звернувся з відповідним позовом до суду про визнання протиправними дій та зобов'язання державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформації бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації, внесену до вказаної бази за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" (акт № 792,26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

В той же час, в п. 62.1 ст. 62 ПК України закріплено, що податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедура періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації визначена в Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1245.

Згідно п. 1 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Відповідно до п. 2 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2014 ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було сформовано запит № 10276/10/26-54-22-03-19/1П про надання ТОВ «ПОЖ-БЕЗПЕКА» інформації та документального підтвердження по господарських відносин із ТОВ «СК «Вардат Сервіс» за період з 01.01.2013 по 31.03.2014 (т. 1, арк. 58).

У зв'язку з чим, 29.05.2014 ТОВ «ПОЖ-БЕЗПЕКА» було підготовлено супровідний лист № 22 з питань взаємовідносин з ТОВ «СК «Вардат Сервіс» з додатками на 199-ти аркушах, який був отриманій відповідачем 30.05.2014 (т. 1, арк. 60-62).

Крім того, 16.07.2014 ТОВ «ПОЖ-БЕЗПЕКА» було підготовлено другий супровідний лист № 23 з питань взаємовідносин з ТОВ «СК «Вардат Сервіс» з додатками на 740 аркушах, який був отриманій відповідачем 16.07.2014 (т. 1, арк. 63-76).

Однак, враховуючи надходження до ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві листа від Слідчого відділу фінансових розслідувань Луганської ОДПІ у м. Луганську від 24.03.2014, яким було спрямовано постанову від 24.03.2014 про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «ПОЖ-БЕЗПЕКА» щодо взаємовідносин із ТОВ «СК «Вардат Сервіс» за період з 01.01.2013 по 01.03.2014 в рамках кримінального провадження № 32014130110000034 від 21.03.2014, відповідачем було прийнято наказ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.07.2014 № 1356 та видано повідомлення від 08.07.2014 № 14263/10/26-54-22-03-19.

Як вбачається з акту перевірки позивача, наказ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.07.2014 № 1356 та повідомлення від 08.07.2014 № 14263/10/26-54-22-03-19 були скеровані на адресу товариства рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, судом було встановлено, ТОВ «ПОЖ-БЕЗПЕКА» не спростовує вищевикладений факт про направлення на адресу товариства наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.07.2014 № 1356 та повідомлення від 08.07.2014 № 14263/10/26-54-22-03-19, враховуючи, що позивач сам надав суду повідомлення від 08.07.2014 № 14263/10/26-54-22-03-19.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Крім цього, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як було встановлено судом та не заперечувалося позивачем, наказ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.07.2014 № 1356 та повідомлення від 08.07.2014 № 14263/10/26-54-22-03-19 були скеровані на адресу товариства листом та були отримані товариством, оскільки, позивач разом із позовною заявою надав суду повідомлення від 08.07.2014 № 14263/10/26-54-22-03-19.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, податковий орган має право проводити документальні позапланові перевірки, оформляти результати перевірки у формі акту лише за умови, що платник податків повідомлений щодо проведенні відповідної перевірки шляхом вручення наказу керівника контролюючого органу щодо проведення перевірки.

Крім того, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013 по справі № К/800/30337/13 (колегія суддів: Блажівська Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.).

Відповідно до п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, згідно п. 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з проведенням перевірки, є по суті виконанням перевіряючим обов'язків.

Крім того, позивачем не надано суду належних доказів щодо протиправності дій ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" за результатами якої складено акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014, як і не вказано про наслідки, які виразилися через протиправність таких дій, на думку позивача.

Крім цього, суд звертає увагу позивача, що єдиним наслідком дій ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА"є акт перевірки № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014, який є службовим документом, у якому зафіксовано відповідні порушення податкового законодавства та який жодним чином не порушує прав та інтересів позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовної вимоги про визнання протиправними дій державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" за результатами якої складено акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014, оскільки, відповідач діяв в межах правового поля.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформації бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації, внесену до вказаної бази за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" (акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014) суд зазначає наступне.

Згідно п. 74.1 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно п. 66.1 ст. 66 ПК України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є:

- інформація органів державної реєстрації;

- інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків;

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків;

- інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків;

- рішення суду, що набрало законної сили;

- дані перевірок платників податків.

Проте, суд звертає увагу позивача, що ані позивачем, ані відповідачем не надано суду доказів щодо внесення до бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" (акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014).

Крім того, в судовому засіданні 25.11.2014 представник ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві повідомив суду, що до бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості щодо проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" (акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014) не вносилися.

Як встановлено ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов'язково у сфері публічно-правових відносин.

У зв'язку з чим, суд зазначає, що позивачем не надано доказів щодо внесення ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві інформації до бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" (акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014), як і не надано доказів та обґрунтувань наявності порушення його прав чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, оскільки, представник відповідача стверджує, що вище зазначені відомості до бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" не вносилися.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовної вимоги про зобов'язання державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформації бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації, внесену до вказаної бази за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" (акт № 792/26-54-22-03/35390481 від 21.07.2014).

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки, відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В даному випадку відсутнє документальне підтвердження судових витрат відповідача, а тому вони стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-БЕЗПЕКА" повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 грудня 2014 року.