Рішення

від 05.12.2014 по справі 907/1094/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2014 Справа № 907/1094/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Росток", м. Ужгород

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

Про стягнення заборгованості на суму 25587,91 грн.

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

від позивача - Шаранич Н. М., представник по дов від 27.11.2014р.

від відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Росток", м. Київ заявлено позов до ФОП ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 25587,91 грн. заборгованості за поставлений товар.

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 25587,91 грн. заборгованості, яка виникла в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань, згідно з договором постачання нафтопродуктів № 033 від 05.05.2014р. Обгрунтовуючи власні позовні вимоги, Позивач стверджує, що згідно з розхідними накладними від 05.05.2014р. №0270220 на суму 6336грн. та №0270221 на суму 14995,20грн. відповідачем отримано нафтопродукти в кількості 450 літрів та 1065 літрів, однак оплату їх вартості здійснено не було, внаслідок чого утворився борг у сумі 21331,20 грн. Далі, з огляду на факт прострочення, позивач просить стягнути з відповідача пеню на суму 1214,05 грн., 3 відсотки річних на суму 215,66 грн. та неустойку в розмірі 1000 грн.

Відповідач, на неодноразові вимоги суду (ухвали суду у справі від 14.11.2014р., від 27.11.2014р.), письмовий відзив з доказами в його обґрунтування не надіслав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив та не повідомив суд про причини його неявки, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду спору, про що свідчить повідомлення про вручення під розписку поштового відправлення (судової ухвали у справі), яка міститься в матеріалах справи.

За цих обставин справа розглядається на наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору поставки нафтопродуктів №033 від 05.05.2014р. і регламентуються правилами параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з означеним договором, позивач зобов'язався передати товар у власність відповідача, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти товар та сплатити його ціну.

Згідно з умовами розділу 3 зазначеного договору продавець передає покупцю товар на умовах EXW (в редакції „Інкотермс 2000"), в термін, обсягах, на умовах та в порядку, що передбачені накладною. Постачання за цим договором здійснюється по „Відомості на видачу палива з АЗС" (додаток № 1 до Договору) в кількості, погодженій видатковою накладною.

Факт отримання відповідачем від позивача обумовленого товару підтверджується розхідними накладними від 05.05.2014р. №0270220 та №0270221.

У відповідності до розділу 5 вказаного договору поставки нафтопродуктів оплата вартості товару здійснюється у безготівковій формі на підставі Додаткових угод та виданих розхідних накладних.

Згідно з Додатком № 033-001 від 05.05.2014р. до договору № 033 від 05.05.2014р. відповідач зобов'язаний сплатити кошти за поставлені йому нафтопродукти в кількості 450 літрів на суму 6336 грн. з відстрочкою сплати коштів 8 банківських днів з дати їх поставки.

Згідно з Додатком № 033-002 від 05.05.2014р. до цього ж договору відповідач зобов'язаний сплатити кошти за поставлені йому нафтопродукти в кількості 1065 літрів на суму 14995,20 грн. з відстрочкою сплати коштів 45 банківських днів з дати цієї поставки.

Пунктом 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договорів поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною та строк передбачено ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України, правовий аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого та прийнятого відповідачем товару у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Всупереч вищенаведеним нормам та розділу 5 договору поставки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по оплаті прийнятих ним нафтопродуктів, внаслідок чого у нього виник борг заявлений до стягнення в сумі 21331,20 грн.

Відповідно до ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

Отже, враховуючи, що терміни оплати, обумовлені сторонами в договорі поставки минули, вимоги позивача слід визнати підставними.

Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені на загальну суму 1214,05 грн., 3 відсотки річних на суму 215,66 грн. та неустойки в розмірі 1000 грн., яка нарахована відповідачу відповідно до п. 6.4 розділу 6 вказаного вище договору поставки за необґрунтовану односторонню відмову відповідача від виконання взятих на себе обов'язків.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нормами ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України передбачено відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання своїх господарських зобов'язань, згідно з якими до стягнення з відповідача підлягає й пеня на суму 1214,05 грн. та неустойка в розмірі 1000 грн., що передбачена вказаним вище договором поставки нафтопродуктів.

Отже, окрім суми основного боргу, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення пені, 3 відсотки річних та неустойки, оскільки вони є такими, що ґрунтуються на умовах розділу 6 договору поставки від 05.05.2014р. № 033 і відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, ст. ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Росток" (88000, м. Ужгород, вул. Боженка, 2-4, код ЄДРПОУ: 32890880) суму 25587,91 грн. заборгованості, з яких сума 21331,20грн. основний борг, сума 1214,05 грн. пеня, сума 215,66 грн. 3 відсотки річних, сума 1000 грн. неустойка, а також суму 1827 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 09.12.2014р.

Суддя Йосипчук О.С.