Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/21860/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21860/14 01.12.14 Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Гал" простягнення 15978 грн. 76 коп. Представники сторін:

від позивача: Грушовець А.С. - представник за довіреністю б/н від 13.06.2014;

від відповідача: Гуленко О.П. - керівник на підставі наказу № 1 від 16.09.2002.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.10.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Гал" про стягнення 15978 грн. 76 коп., з яких 15053 грн. 08 коп. основного боргу та 925 грн. 68 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору, не в повному обсязі здійснив оплату за виконані позивачем роботи (надані послуги) з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу Renault Fluence, державний номер АА4413КЕ, за актами виконаних робіт № АМН0031349 від 15.01.2014 та № АМН0033605 від 14.02.2014, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 15053 грн. 08 коп. Крім того, позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 925 грн. 68 коп. за період з січня 2014 року по липень 2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 порушено провадження у справі № 910/21860/14 та справу призначено до розгляду на 31.10.2014.

31.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.11.2014.

17.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.12.2014.

У судовому засіданні 01.12.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2014 надав усні пояснення по суті спору; проти задоволення позову не заперечував.

У судовому засіданні 01.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" здійснило технічне обслуговування транспортного засобу Renault Fluence, державний номер АА4413КЕ, за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Гал" на загальну суму 2404 грн. 14 коп., що підтверджується актом виконаних робіт технічного обслуговування, ремонту № АМН0031349 від 15.01.2014, а 14.02.2014 позивач здійснив технічне обслуговування вище вказаного транспортного засобу за замовленням відповідача на загальну суму 14497 грн. 55 коп., що підтверджується актом виконаних робіт технічного обслуговування, ремонту № АМН0033605 від 14.02.2014.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).

Оскільки надані до матеріалів справи акти виконаних робіт № АМН0031349 від 15.01.2014 та № АМН0033605 від 14.02.2014 містять найменування робіт, використаних запасних деталей та їх вартість, то суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір про виконання робіт.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що свої зобов'язання з оплати за технічне обслуговування та ремонт автомобіля Renault Fluence, державний номер АА4413КЕ, за актами виконаних робіт № АМН0031349 від 15.01.2014 та № АМН0033605 від 14.02.2014 відповідач виконав частково на суму 1848 грн. 61 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та актом звірки взаємних розрахунків станом на 07.11.2014, який підписаний та скріплений печатками уповноваженими представниками сторін, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 15053 грн. 08 коп.

У судовому засіданні 01.12.2014 представник відповідача проти розміру заборгованості не заперечив та позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" визнав.

При цьому судом встановлено, що 23.12.2013 відповідач сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 5968 грн. 40 коп., що є оплатою рахунків-фактур №АМСС042726, № АМСС042728 від 04.12.2013 та доплатою до рахунку-фактури № АМСС040757 від 09.11.2013, у зв'язку з чим позивач оплату послуг згідно рахунку-фактури АМСС042728 від 04.12.2013 зарахував як попередню оплату за актом виконаних робіт № АМН0031349 від 15.01.2014, а на залишкову суму 555 грн. 62 коп. виставив відповідачу рахунок № АМСНС03478 від 15.01.2014.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

08.08.2014 позивач звернувся до відповідача з листом-претензією вих. № 158 від 08.08.2014, в якому просив сплатити заборгованість в розмірі 15053 грн. 08 коп. протягом семи днів з моменту отримання претензії.

Судом встановлено, що вказаний лист-претензію відповідач отримав 20.08.2014, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0313406708720, з огляду на що свій обов'язок з оплати боргу в розмірі 15053 грн. 08 коп. відповідач мав здійснити в строк до 27.08.2014 (включно).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Гал" з оплати за технічне обслуговування та ремонт згідно актів виконаних робіт № АМН0031349 від 15.01.2014 та № АМН0033605 від 14.02.2014 в розмірі 15053 грн. 08 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не заперечувалась, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Гал" суми основного боргу в розмірі 15053 грн. 08 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 925 грн. 68 коп. інфляційних втрат за період з січня 2014 року по липень 2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З огляду на встановлений судом строк, до якого відповідач зобов'язаний був сплатити заборгованість в розмірі 15053 грн. 08 коп. за актами виконаних робіт № АМН0031349 від 15.01.2014 та № АМН0033605 від 14.02.2014, а саме, до 27.08.2014 (включно), та зважаючи на невиконання відповідачем свого обов'язку зі сплати боргу, суд приходить до висновку, що прострочення відповідачем свого зобов'язання з оплати за технічне обслуговування та ремонт за вказаними актами починається з 28.08.2014, а тому правомірним буде нарахування інфляційних втрат починаючи з вересня 2014 року.

Зважаючи на період, за який позивачем були нараховані інфляційні втрати, а саме з січня 2014 по липень 2014, та беручи до уваги, що суд не може вийти за межі заявлених позивачем позовних вимог, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Гал" інфляційних втрат в розмірі 925 грн. 68 коп. за період з січня 2014 року по липень 2014 року, у зв'язку з чим відмовляє в цій частині позову.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати, понесені на послуги адвоката, в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг лише адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

В якості доказів понесених витрат на послуги адвоката в даній справі в розмірі 3000 грн. 00 коп., позивач надав суду Договір про надання правової допомоги № 1306/13 від 13.06.2013, укладений між адвокатом Грушовцем Є.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4539/10 від 26.05.2011) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс", Додаткову угоду № 3 від 01.09.2014, акт про надання послуг до Договору про надання правової допомоги № 1306/13 від 13.06.2013 на суму 3000 грн. 00 коп. та платіжне доручення № 6750 від 01.10.2014 на суму 3000 грн. 00 коп., які підтверджують фактичну оплату позивачем отриманих від адвоката Грушовця Є.А. послуг правової допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" задоволені частково, судові витрати (витрати зі сплати судового збору та витрати з оплати послуг адвоката) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.ч. 1, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Гал" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, кімн. 308; ідентифікаційний код: 32203650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Старотроїцька, буд. 42; ідентифікаційний код: 34356004) грошові кошти в розмірі 15053 (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят три) грн. 08 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1721 (одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 16 коп. та витрати зі сплати послуг адвоката в розмірі 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 20 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 08.12.2014

Суддя І.М. Отрош