Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/21536/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21536/14 03.12.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії доУправління з питань внутрішньої політики Київської обласної державної адміністрації простягнення 8 935,05 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Павлюк О.В. від відповідача:Кривошаєва Г.І., Євстратов О.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії (надалі - ПАТ «Укртелеком») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Управління з питань внутрішньої політики Київської обласної державної адміністрації (надалі - «Управління») про стягнення 8 935,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг №2841083 від 01.12.2006 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7 823,47 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 221,73 грн., 3% річних у розмірі 107,32 грн. та інфляційних у розмірі 782,53 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.11.2014 р.

В судовому засіданні 03.11.2014 р. судом оголошувалась перерва на 03.12.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвали суду виконали частково, надали пояснення по справі, заявили усне клопотання про зменшення розміру пені.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», після зміни найменування - ПАТ «Укртелеком», (підприємство зв'язку) та Управлінням (споживач) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №2841083 (надалі - «Договір»).

Пунктом 2.1.1 Договору визначено, що підприємство зв'язку зобов'язано забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Відповідно до п. 4.1 Договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 4.2 Договору споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою - кредитна за поданням розрахунків.

За змістом п. 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

На виконання умов Договору позивачем у період з вересня 2013 року по червень 2014 року було надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 7 823,47 грн., що підтверджується рахунками за телекомунікаційні послуги за вказаний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 7 823,47 грн.

Договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (рахунки за телекомунікаційні послуги за період з вересня 2013 року по червень 2014 року) вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 7 823,47 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.5 Договору та рахунків, виставлених на оплату наданих послуг, грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 7 823,47 грн. , а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 7 823,47 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Управлінням обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» про стягнення з Управління заборгованості у розмірі 7 823,47 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 221,73 грн., 3% річних у розмірі 107,32 грн. та інфляційних у розмірі 782,53 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 21.10.2013 р. по 31.07.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання, то правомірним є стягнення пені у розмірі 221,73 грн.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відповідно до якої вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що відповідач є бюджетною установою, і утворення заборгованості за надані послуги у даній справі було зумовлене відсутністю бюджетного фінансування, що унеможливило вчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором.

За таких обставин, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ «Укртелеком» до 1,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 107,32 грн. та інфляційних у розмірі 782,53 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Управління на користь ПАТ «Укртелеком» заборгованості у розмірі 7 823,47 грн., пені у розмірі 1,00 грн., 3% річних у розмірі 107,32 грн. та інфляційних у розмірі 782,53 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 220,73 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того, згідно з п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління з питань внутрішньої політики Київської обласної державної адміністрації (01169, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1; ідентифікаційний код 34690920) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01601, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) заборгованість у розмірі 7 823 (сім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 47 коп., пеню у розмірі 1 (одна) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 107 (сто сім) грн. 32 коп., інфляційних у розмірі 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 53 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя В.П. Босий