Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/23253/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23253/14 01.12.14 Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №33" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Майстерня" простягнення 723105 грн. 60 коп. Представники сторін: від позивача:Магомедов М.А. - керівник; Ковальчук Л.А. - представник за довіреністю № 207 від 14.11.2014; від відповідача:не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.10.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №33" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерня" про стягнення 723105 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору субпідряду № 21 на виконання робіт по реконструкції очисних споруд в с. Гореничі, Київської обл. від 01.08.2012 та додаткової угоди до нього, не в повному обсязі здійснив оплату виконаних позивачем підрядних робіт, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 723105 грн. 60 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 порушено провадження у справі № 910/23253/14 та справу призначено до розгляду на 14.11.2014.

14.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.12.2014.

26.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.12.2014 представники позивача надали усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 01.12.2014 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином за адресою, яка вказана у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19507167 від 27.10.2014, що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром поштових відправлень суду, з урахуванням Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 01.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстерня" (генпідрядник) та Приватним акціонерним товариством "Будівельно-монтажне управління №33" (субпідрядник) укладено Договір субпідряду № 21 на виконання робіт по реконструкції очисних споруд в с. Гореничі, Київської обл. (Договір), відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується протягом 2012 року виконати роботи по реконструкції споруд с. Гореничі Київської обл., а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Перелік та обсяги робіт зазначаються в кошторисній документації (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна цього Договору становить 1208523 грн. 05 коп., у тому числі ПДВ 20 % - 201420 грн. 51 коп.

Договірна ціна у договорі визначається на основі кошторису як динамічна (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору, ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, що оформляється Додатковою угодою.

Додатковою угодою № 1 від 24.09.2012 сторони визначили, що додаткова ціна Договору становить 611632 грн. 80 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 101938 грн. 80 коп.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати генпідрядником робіт, а саме попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Питання попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 09.10.2006 № 1404, яка складає 30% від ціни Договору у сумі 362556 грн. 92 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 60426 грн. 15 коп.; подальша оплата генпідрядником проводиться на основі підписаного сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3) протягом 3 банківських днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника.

Відповідно до п. 4.2 Договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (акту приймання виконаних будівельних робіт (типова форма «КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-3)). Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються субпідрядником та передаються генпідряднику на підпис по факту викоання етапу робіт.

Згідно з п. 4.3 Договору, генпідрядник зобов'язаний підписати подані субпідрядником документи,що підтверджують виконання робіт, або обгрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3(трьох ) робочих днів з дня одержання. Якщо у генпідрядника є зауваження стосовно виконаних робіт генпідрядник має право не підписувати акту приймання виконаних будівельних і робіт (типова форма №КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-3) , а надає зауваження у письмовому вигляді субпідряднику для розгляду та усунення. У разі коли протягом одного місяця після надання документів про обсяги виконаних робіт, акту приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-3 ) не будуть підписані без мотивованої відмови, роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті за одностороннім актом виконаних робіт субпідрядника.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору, початком виконання робіт є серпень 2012 року; закінченням виконання робіт є жовтень 2012 року.

Згідно з п. 6.1.1 Договору, генпідрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи на основі підписаного сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3).

Пунктом 10.1 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Згідно з ст. 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору субпідряду № 21 на виконання робіт по реконструкції очисних споруд в с. Гореничі, Київської обл. від 01.08.2012 та додаткової угоди до нього, позивачем були виконані підрядні роботи за період з серпня 2012 року по листопад 2012 року на загальну суму 1995424 грн. 80 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками уповноваженими представниками сторін довідками про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в), а саме: за серпень 2012 року на суму 557367 грн. 60 коп., за вересень 2012 року на суму 714951 грн. 60 коп., за жовтень 2012 року на загальну суму 514558 грн. 80 коп. та за листопад 2012 року на суму 208546 грн. 80 коп.

Як встановлено судом, свої зобов'язання з оплати за виконані позивачем роботи відповідач здійснив частково на суму 1272319 грн. 20 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 844 від 21.08.2012 на суму 300000 грн. 00 коп., № 884 від 30.08.2012 на суму 257367 грн. 60 коп. та № 979 від 20.09.2012 на суму 714951 грн. 60 коп., а також наданими позивачем банківськими виписками по рахунку № 26009000034881, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором субпідряду № 21 на виконання робіт по реконструкції очисних споруд в с. Гореничі, Київської обл. від 01.08.2012 та додатковою угодою до нього в розмірі 723105 грн. 60 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема не надано суду доказів сплати заборгованості в розмірі 723105 грн. 60 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерня" перед Приватним акціонерним товариством "Будівельно-монтажне управління №33" за Договором субпідряду № 21 на виконання робіт по реконструкції очисних споруд в с. Гореничі, Київської обл. від 01.08.2012 та додатковою угодою до нього в розмірі 723105 грн. 60 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростована, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості за вказаним договором субпідряду в розмірі 723105 грн. 60 коп., у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №33" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерня" про стягнення 723105 грн. 60 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерня" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 4-А; ідентифікаційний код: 31565580) на користь Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №33" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 193; ідентифікаційний код: 01269589) грошові кошти в розмірі 723105 (сімсот двадцять три тисячі сто п'ять) грн. 60 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 14462 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 11 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 08.12.2014

Суддя І.М. Отрош