Рішення

від 03.12.2014 по справі 914/3478/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2014 р. Справа № 914/3478/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА-Атлант", м.Львів

до відповідача Приватного торгового унітарного підприємства "Інвест Бренд Группа", Республіка Білорусь, м. Мінськ

про стягнення 103 200,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Коростильов В.А - представник (довіреність б/н від 29.09.2014р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВА-Атлант" до відповідача Приватного торгового унітарного підприємства "Інвест Бренд Группа" про стягнення 103 200,00 грн.

Хід розгляду спору викладено в ухвалах суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду відзив (від 27.11.2014р. вх.№51544/14) в якому Приватне торгове унітарне підприємство "Інвест Бренд Группа" зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак порушення умов контракту відбулись через незалежні від відповідача обставини. Крім того у поданому відзиві відповідач просить відстрочити виконання рішення.

Представник позивача проти відстрочення виконання рішення заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши зібрані докази, суд -

встановив:

20.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВА-Атлант" (продавець) та Приватним торговим унітарним підприємством "Інвест Бренд Группа" (покупець) укладено контракт №1-11-2013, відповідно до умов якого продавець продає, а

покупець купує клей в асортименті (в т.ч. ТМ «Циакрилан» і ТМ «Циакрин 90») в алюмінієвих тубах на картонній підкладці - блістерна упаковка (товар), згідно переліку у специфікаціях, доставляють окремими партіями і вказують назву, ціни, кількість, умови доставки та ім'я відправника, обумовленими кожен раз сторонами, що мають відношення до даного контракту і являються його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.1. контракту оплата здійснюється відповідно до специфікації №1.

Відповідно до специфікації №1 загальна сума товару складає 8 000,00 доларів США., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 103 200,00 грн. Оплата відповідно до вказаної специфікації здійснюється протягом 80 днів після отримання товару.

Як стверджує позивач, ним було виконано умови договору щодо поставки відповідачу товару, а саме поставлено відповідачу товар на загальну суму 8 000,00 доларів США., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 103 200,00 грн. Однак відповідач оплату за поставлений йому товар не здійснив.

Отже, позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 103 200,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи 20.11.2013р. між сторонами укладено контракт №1-11-2013, відповідно до умов якого позивач продає, а відповідач купує клей в асортименті (в т.ч. ТМ «Циакрилан» і ТМ «Циакрин 90») в алюмінієвих тубах на картонній підкладці - блістерна упаковка (товар), згідно переліку у специфікаціях, доставляють окремими партіями і вказують назву, ціни, кількість, умови доставки та ім'я відправника, обумовленими кожен раз сторонами, що мають відношення до даного контракту і являються його невід'ємною частиною.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним контрактом підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі від 27.01.2014р. на суму 8 000,00 доларів США.

Крім того, доказом поставки товару слугує електронні митна декларація №209140000/2014/001228, декларація митної вартості форми ДТС-1 від 24.01.2014р. та декларація на товари А06505/240114/0000441 від 24.01.2014р.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати на суму 8 000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 103 200,00 грн. Крім того, як зазначалося вище, у поданому відзиві Приватне торгове унітарне підприємство "Інвест Бренд Группа" зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Тобто відповідач фактично визнав наявність у нього заборгованості на суму 103 200,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА-Атлант" про стягнення з Приватного торгового унітарного підприємства "Інвест Бренд Группа", Республіка Білорусь 103 200,00 грн. боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, яке викладене у поданому відзиві, суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що порушення умов контракту відбулись через незалежні від відповідача обставини, а також через складне матеріальне становще Приватного торгового унітарного підприємства "Інвест Бренд Группа".

Згідно п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із п.7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.2. вищезазначеної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки

виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити відповідачу у відстрочці виконання, оскільки Приватним торговим унітарним підприємством "Інвест Бренд Группа" не подано жодних доказів, які б могли свідчити про складне фінансове становище підприємства.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується квитанцією від 30.09.2014р. на суму 2 064,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного торгового унітарного підприємства "Інвест Бренд Группа" (220007, Республіка Білорусь, м.Мінськ, вул.Воронянського, 58-89, офіс 4/2, УПН 192143267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВА-Атлант" (79008, Україна, м.Львів, вул.Довбуша, 18/4, код ЄДРПОУ33285865) заборгованість в розмірі 103 200,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 064,00 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 08.12.2014р.

Суддя Петрашко М.М.