Ухвала

від 22.10.2014 по справі 872/14132/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2014 рокусправа № 804/11163/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ВАРАН» до Західно-Донаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ВАРАН» (далі - позивач або ТОВ фірма «ВАРАН») звернулося з адміністративним позовом до Західно-Донаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач або Західно - Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.05.2013 року № 0000342250 та № 0000352250.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західно-Донаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.05.2013 року № 0000342250, яким ТОВ фірмі "ВАРАН" нараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17 596 грн. за основним платежем та 4 399 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західно-Донаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.05.2013 року № 0000352250, яким ТОВ фірмі "ВАРАН" нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 476 грн. за основним платежем та 4 619 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати

рішення суду першої інстанції і прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу №3 21 від 25.04.2013 року виданого Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області фахівцем Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ фірма "ВАРАН" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2012 року, податку на прибуток за 3 квартали 2012 року, реальність здійснення господарських операцій з ПП "Транс-Атлантика Сервіс", код ЄДРПОУ 32694389.

За результатами проведення вказаної вище перевірки, було складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 16.05.2013 року за № 132/225-20216618 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірма "ВАРАН", код за ЄДРПОУ 20216618, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2012 року, податку на прибуток за 3 квартали 2012 року, реальність здійснення господарських операцій з ПП "Транс-Атлантіка Сервіс", код за ЄДРПОУ 32694389" (далі за текстом - Акт перевірки), висновками якого встановлені порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 17 596 грн., в тому числі у розрізі податкових періодів: червень 2012 на суму 8355 грн.; липень 2012 на суму 2224 грн.; серпень 2012 на суму 7017 грн.;

- пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп.139.1.9, п.139.1 ст. 139, п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за весь перевірений період на суму 87982 грн., чим занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 18 476 грн. в тому числі у розрізі періодів: півріччя 2012 року на суму 8773 грн.; окремо третій квартал 2012 року на суму 9703 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 30.05.2013 року № 0000342250, яким підприємству нараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17 596 грн. (за основним платежем) та 4 399 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 30.05.2013 року № 0000352250, яким підприємству нараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 18 476 грн. (за основним платежем) та 4 619 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Встановлено, що між ТОВ фірма "ВАРАН" (замовник) та ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" (підрядник) було укладено Договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 2/78-Пр-2012 від 25.05.2012 року.

Відповідно до якого підрядник зобов'язується по завданню замовника виконати ремонтно-будівельні роботи, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та сплатити їх.

Реальність здійснення господарських відносин між ТОВ фірма "ВАРАН" (замовник) з ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" (підрядник) підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ фірми "ВАРАН" (А01 № 577045); копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Управління статистики у Павлоградському районі ТОВ фірми "ВАРАН" (АБ № 559685); копією свідоцтва № 156358 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ фірми "ВАРАН" (НБ № 156358); копією статуту ТОВ фірми "Варан"; копією наказу № 2/ОК від 20.12.2011р.; копія договору підряду № 2/78-Пр-2012 від 25.05.2012р.; копією довідки про вартість виконаних робіт за червень 2012р.; копією акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 р. (форма № КБ-2в); копією договірної ціни червень 2012р.; копією довідки про вартість виконаних робіт за липень 2012р.; копією акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012р. (форма № КБ-2в); копією договірної ціни за липень 2012р.; копією довідки про вартість виконаних робіт за серпень 2012р.; копією акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012р. (форма № КБ-2в); копією договірної ціни за серпень 2012р.; копією податкової накладної № 1098 від 27.06.2012р.; копією податкової накладної № 1322 від 30.07.2012р.; копією податкової накладної № 1385 від 30.08.2012р.; копією виписки по банківському рахунку за 18.07.2012р.; копією виписки по банківському рахунку за 31.08.2012р.; копією виписки по банківському рахунку за 04.09.2012р.; копією виписки по банківському рахунку за 16.10.2012р.; копією виписки по банківському рахунку за 27.11.2012р.

Таким чином, сторонами були дотримані вимоги чинного законодавства України у спосіб передбачений законом, що в свою чергу підтверджує здійснення господарської операції та правомірно сформований податковий кредит та валові витрати про вказану вище господарську операцію.

На час укладання згаданого договору обидві його сторони були зареєстровані як суб'єкти господарювання - юридичні особи та як платники ПДВ, установчі та інші реєстраційні документи в судовому порядку недійсними не визнавалися. Тобто, обидві сторони договору мали повну спеціальну правосуб'єктність, необхідну для укладання та виконання договору. Вищевказаний договір мав на меті настання цілком реальних юридичних наслідків для кожної з сторін договору: для підприємства як замовника - виконання підрядником обумовленого сторонами договору обсягу ремонтних робіт на об'єктах ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", для підрядника - виконання доручених робіт та отримання відповідної грошової винагороди. І внаслідок виконання вищезгаданого договору для кожної з його сторін настали бажані правові наслідки. Результати виконаних ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" робіт реально існують.

Кожна господарська операція підтверджена документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін. Усі документи були в розпорядженні перевіряючих.

Вказане спростовує наявне в акті перевірки твердження, що укладаючи договір підряду № 2/78-Пр-2012 від 25.05.2012 р., його сторони не мали на меті настання реальних правових наслідків.

Судом першої інстанції встановлено, що у акті ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7204/224/32694389, на який є посилання в акті перевірки (стор. 14), стверджується про відсутність реального здійснення господарських операцій між ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" та його контрагентами, перелік яких наведений в акті. Однак, правовідносини ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" з підприємством позивача не були предметом перевірки, оскільки у наведеному в акті переліку контрагентів ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" ТОВ фірма "ВАРАН" відсутнє.

Посилань на будь-які належні та допустимі докази незаконної діяльності підприємства ТОВ фірми "ВАРАН" у взаємовідносинах з ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" акт перевірки не містить.

Стосовно висновку відповідача щодо заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 18 476 грн. в тому числі у розрізі періодів: півріччя 2012 року на суму 8 773 грн.; окремо третій квартал 2012 року на суму 9 703 грн. - слід зазначити наступне.

Так, п. 135.1 ст.135 ПК України передбачено, що доходи, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2, та складаються з: доходу від операційної діяльності та інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5, за винятком доходів, визначених у пункті 135.4 та у статті 136.

Відповідно п. 137.1 ст. 137 ПК України, дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визначається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У п. 135.2 ст.135 ПК України вказано, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Виходячи з положень пп. 14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Отже, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Згідно п.198.1, п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів, послуг.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту необхідні належним чином оформленні первинні документи.

З наведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, є саме наявність у платника податку - належно оформленої податкової накладної, та здійснення операцій з метою досягнення господарської мети.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст.198 Кодексу).

Виходячи з положень п. 198.6. ст. 198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

У відповідності з п. 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07 та від 06.11.2007 року.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, висновки відповідача про те, що позивач порушив пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп.139.1.9, п.139.1 ст. 139, п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) є безпідставними та не підтвердженими фактичними обставинами справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ВАРАН» до Західно-Донаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай