Постанова

від 05.12.2014 по справі 804/18671/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 р. Справа № 804/18671/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ККП" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

12.11.14р. Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма"ККП" про стягнення заборгованості у розмірі 1420,28грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у встановлені законодавством строки узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб у відповідача виник податковий борг у сумі 1420,28грн.

Ухвалою суду від 25.11.14р. відкрито провадження по справі №804/18671/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.12.14р.

Позивач в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але як вбачається з форми «відстеження пересилання поштових відправлень» поштове відправлення буде повернуто на адресу суду у зв'язку із неврученням. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ККП" зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 14.05.1997р. та перебуває на податковому обліку у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено позивачам, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати юридичних осіб, який виник 30.10.2014р.

Згідно ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2014року №1400005293, поданої до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати на 2014 рік в розмірі 2994,37 грн. з щомісячною сплатою в розмірі - 249,53грн.

По дані декларації відповідачем не сплачено грошове зобов'язання з земельного податку за 6 податкових періодів на загальну суму 1497,18грн.

Крім того, фахівцями Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача по платі за землю, за результатами якої складено акт №97/15-03/19092803 від 24.04.14р., яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання плати за землю протягом строків, встановлених п.287.3 ст.287 ПК України.

На підставі зазначеного вище акту від 24.04.14р. винесені податкові повідомлення-рішення від 06.05.14р., №0001761530 в якому визначена сума штрафних санкцій в розмірі 24,95грн., та №0001751530 в якому визначена сума штрафних санкцій в розмірі 50,54грн., яке отримане відповідачем 08.06.14р.

Вищевказані податкові повідомлення рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались, а тому є чинні.

Згідно з наданих розрахунків заборгованість виникла з 30.05.2014року по 30.10.14р., у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених зобов'язань з земельного податку.

Всього податковий борг станом на 03.11.14р. з урахуванням переплати в сумі 152,39грн. складає 1420,28грн, в т.ч. основний платіж - 1344,79грн., штрафні санкції - 75,49грн. (1572.67грн. - 152,39грн. = 1420,28грн.)

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, у відповідача за період з 30.05.2014року по 30.10.14р., виник податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 1420,28грн.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем з метою погашення податкового боргу на підставі статті 59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 03.07.2014 року №3355-25, яку направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Податкова вимога не є відкликаною, що також підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками платника податків, в яких відображена заборгованість.

Проте відповідачем заборгованість у сумі 1420,28грн. сплачена не була, а вимога про сплату боргу ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено. Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною та втрати нею юридичної сили.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ККП" про стягнення заборгованості - задоволити у повному обсязі.

Стягнути кошти з Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ККП» (код ЄДРПОУ 19092803, адреса: вул. Челюскінцев,21-А, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400), в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у сумі 1420,28грн. (одна тисяча чотириста двадцять грн. 28 коп.) до державного бюджету, за рахунок готівки, що належить Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ККП».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

.

Суддя С.В. Ніколайчук