Ухвала

від 03.12.2014 по справі 806/3733/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"03" грудня 2014 р. Справа № 806/3733/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Лялевич С.С. ,

за участю представників сторін.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2014 р. №0000732200 і №0000742200 Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підприємством правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформленої податкової накладної і за наявності первинних документів по господарським операціям з контрагентом ПАТ "Західукрвибухпром", а оскаржувані рішення прийняті без урахування наявних первинних документів, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19.06.2014 року №0000732200 та № 0000742200.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" (код ЄДРПОУ 33076878) суму сплаченого судового збору у розмірі 182,70 грн.

Не погоджуючись з даною постановою Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ "Західукрвибухпром" укладено договір на виконання вибухових робіт №17 від 04.07.2012 року (а.с. 39).

Відповідно до п. 1.1. договору: "Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання буровибухових робіт по подрібненню гірської маси методом свердловинних зарядів. Місце проведення робіт с. Пекарщина, Черняхівського району, Житомирської області." Вартість виконання робіт і зміна ціни визначена п. 3.1. договору: "Ціна (з урахуванням ПДВ) кубометра гірничої маси договірна і узгоджується протоколом ціни."

Позивачем на виконання умов договору було складено протокол погодження договірної ціни на проведення буровибухових робіт який вводився в дію з 04.07.2012 року, за яким - шифр робіт 0814, ціна без ПДВ за м. куб. 11,21 грн., ПДВ 2,24 грн., ціна з ПДВ 13,45 грн. (а.с. 42). Однак суд звертає увагу на п. 3.2. договору відповідно до якого: "Виконавець залишає за собою право шляхом укладання протоколу узгодження в залежності від кон"юктури ринку, зміни цін на матеріали та комплектуючі, вартості кредитних ресурсів, коливань курсу гривні до вільноконвертованих валют, інфляційних процесів в України, зміни мінімальної заробітної плати та інших факторів, що випливають на рівень вартості робіт переглядати та змінювати вартості робіт ".

Посадовими особами Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності відображення залишку від'ємного значення, що після бюджетного відрахування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ПАТ "Західукрвибухпром" за період 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р. За результатами даної перевірки відповідачем було складено акт від 08.05.2014 року № 16/22/22-07/33076878 (а.с. 12-17), згідно висновків якого встановлені наступні порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.10.2013 р. по 31.10.2013 р. в сумі 17301,00 грн.;

- завищено від'ємне значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2013 р. в сумі 8243,00 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 13667,00 грн.

На підставі визначених в акті порушень, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.06.2014 р. №0000732200 у формі "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2013 р. в сумі 21910,00 грн. (а.с. 11) та №0000742200 у формі "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 21626,00 грн. в тому числі за основним платежем 17301,00 грн. та штрафних санкцій 4325,00 грн. (а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що чинне законодавство не ставить в залежність право покупця на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати іншим платником податків до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт в залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Товариство правомірно включило суми ПДВ (включені в ціну товару/послуг) до складу податкового кредиту у відповідності до п.198.3 ст.198 ПКУ за податковою накладною, виписаною у відповідності до вимог чинного законодавства.

Висновки податкового органу в тому, податкова накладна по взаємовідносинах з контрагентом позивача не дає права платнику податків на формування податкового кредиту, не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, як і не доведено порушень позивачем вимог вище перелічених норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , враховуючи наступне.

Відповідно до абз. а) п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено новий протокол узгодження ціни який вводився в дію з 01.02.2013 року, за яким - шифр робіт 0924, ціна без ПДВ за м. куб. 12,72 грн., ПДВ 2,54 грн., ціна з ПДВ 15,26 грн. (а.с. 107). Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що саме на підставі цього протоколу були проведенні розрахунки в жовтні 2013 року, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 46-49), та складено акт виконаних вибухових (буровибухових) робіт за період 15.10.2013 року (а.с. 43), в якому йде посилання на шифр робіт саме 0924, невірне зазначення дати договору у вказаному акті є технічною помилкою. Сума в акті виконаних робіт повністю співпадає з співпадає з сумою зазначеною в податковій накладній №52 від 15.10.2013 року (а.с. 44).

Чинне законодавство не ставить в залежність право покупця на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати іншим платником податків до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт в залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що товариство правомірно включило суми ПДВ (включені в ціну товару/послуг) до складу податкового кредиту у відповідності до п.198.3 ст.198 ПКУ за податковою накладною, виписаною у відповідності до вимог чинного законодавства.

Висновки податкового органу в тому, податкова накладна по взаємовідносинах з контрагентом позивача не дає права платнику податків на формування податкового кредиту, не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, як і не доведено порушень позивачем вимог вище перелічених норм законодавства.

Крім того із податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, поданої до податкового органу ПАТ "Західукрвибухпром" та додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, з розшифровкою податкових зобов"язань слідує, що контрагент позивача відобразив податкові зобов"язання з визначенням суми податку на додану вартість 39210,67 грн.(порядковий номер 22 додатку 5, а.с. 103).

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" жовтня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Резерв" вул.Петровського, 2,с.Пекарщина,Черняхівський район, Житомирська область,12330

3- відповідачу/відповідачам: Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Володарського,4,смт.Володарськ-Волинський,Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12100

- ,