Ухвала

від 04.12.2014 по справі 825/2457/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2457/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос Лімітед" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос Лімітед" (далі - ТОВ "Кронос Лімітед") звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. №0000192200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року позов задоволено.

На вказану постанову ДПІ у м. Чернігові подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КРОНОС ЛІМІТЕД» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «ГЕФЕСТ ГРУП», за результатами якої складено акт перевірки від 25.12.2013 р. №1078/22/38270916.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 75000,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. №0000192200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 93 750,00 грн. (за основним платежем - 75000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18750,00 грн.)

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємому періоді позивач (замовник) мав господарські правовідносини з ТОВ «ГЕФЕСТ ГРУП» (виконавець) на підставі договору №13/04 від 09.04.2013 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати останньому послуги з досліджень кон'юктури ринку нафтопродуктів з метою визначення умов та поліпшення ведення комерційної діяльності підприємством замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується належними первинними документами в матеріалах справи, а саме податковими та видатковими накладними, звітом про надання послуг, актом здавання-приймання послуг від 31.07.2013 р. №644, які дають можливість встановити зміст і обсяг наданих послуг, листами №29/04-01, №30/05-04, №26/06/05, №25/07-11 щодо рекомендованих контрагентів на придбання нафтопродуктів, та банківською випискою.

На підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності позивачем надано суду відповідні податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, акт приймання-передачі №131120 від 20.11.2013 р.

Крім того, основними видами діяльності ТОВ «КРОНОС ЛІМІТЕД» є оптова торгівля твердими, рідкими, газоподібним паливом і подібними продуктами, оптова торгівля хімічними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля пальним, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №606094.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом не надано належної оцінки первинним документам, наданих позивачем при перевірці та не зазначено жодних зауважень щодо їх повноти та змісту.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

При цьому, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. №0000192200, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.