Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/23915/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23915/14 03.12.14 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомЗаступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Місіонерського Євангелізаційно-Благодійного Центру Об'єднання Християнських Церков України "Слово Життя" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки Представники:

від Прокуратури: Веселовська І.В. (представник за посвідченням);

від Позивача: Власенко І.І. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Місіонерського Євангелізаційно-Благодійного Центру Об'єднання Християнських Церков України "Слово Життя" (надалі також - «Відповідач») про внесення змін до пункту 4.2 Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Місіонерським Євангелізаційно-Благодійним Центром Об'єднання Християнських Церков України "Слово Життя" від 26.10.2006, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 15.11.2006 за № 82-6-00388 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме п. 4.2 Договору викласти у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу україни" встановлюється у розмір 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки" (позовні вимоги в редакції заяви Заступника прокурора Печерського району м. Києва від 19.11.2014 року № 13557 вих-14 та Київської міської ради від 19.11.2014 року № 08/230-1539).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 26 жовтня 2006 року між Київською міською радою та Місіонерським Євангелізаційно-Благодійним Центром Об'єднання Християнських Церков України "Слово Життя" укладено оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, сторони погодили що Відповідачу передано в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку за адресою: вул. Мічуріна, 66-70 у Печерському районі м. Києва, площею 5405 кв.м., кадастровий номер: 8 000 000 000:82:100:0038 з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування міжконфесійного храму "Мир, любов та єдність". Пунктом 4.2. Договору визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1 (одного) відсотка від її нормативної грошової оцінки. Прокурор зазначає, що 28.02.2013 р. Київською міською радою прийнято рішення №89\9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України", відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки та покладено на орендарів обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок. Так, зміна розміру відсотків від грошової оцінки землі є підставою для внесення змін до договору в частині орендної плати, в той час як Відповідач із відповідною заявою до Київської міської ради не звертався, у зв'язку з чим Заступник прокурора Печерського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з вимогою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині річної орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/23915/14, судове засідання призначено на 19.11.2014 р.

18.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 03.11.2014 року.

19.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшла заява, в якій просить Суд змінити предмет позову шляхом викладення п.2 прохальної частини позову в наступній редакції: «Постановити рішення, яким внести зміни до п. 4.2 Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Місіонерським Євангелізаційно-Благодійним Центром Об'єднання Християнських Церков України "Слово Життя" (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 64, код ЄДРПОУ 00016490) від 26.10.2006, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 15.11.2006 за №82-6-00388 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме пункт 4.2 Договору викласти у наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України» встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки».

19.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення на позов, в яких просить Суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

19.11.2014 року в судове засідання з'явився представник прокуратури та представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, а саме п.2 прохальної частини позовних вимог.

Представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 03.11.2014 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 р. Розгляд справи відкладено на 03.12.2014, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням останнім вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 03.11.2014 року, витребуванням додаткових доказів по справі.

24.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Прокуратури надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 03.11.2014 року.

03.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позовних вимог заперечує повністю з огляду на те, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є лише договір оренди земельної ділянки, а внесення змін до договору можливе лише за взаємної згоди сторін договору, проте враховуючи те, що збільшення орендної плати істотно погіршує становище відповідача, та останній заперечує щодо внесення відповідних змін, відтак відповідач не погоджується з внесенням змін до договору та вважає, що рішення позивача є лише пропозицією щодо внесення таких змін для відповідача, а не обов'язком останнього, у зв'язку з чим останній просить суд відмоаити в задоволенні позову повністю.

03.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника відповідача - Нескуби О.М. бути присутнім в судовому засіданні через те, що він бере участь в судовому засіданні по іншій справі.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Таким чином, уповноважений представник відповідача Нескуба О.М. не є єдиним можливим законним представником відповідача, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Окрім того, відповідач не позбавлений був права в порядку ст. 22 ГПК України надати суду додаткові документи, докази чи письмові пояснення за їх наявності, які на його думку, є необхідними для вирішення даного спору у справі.

З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляється судом як недоведене та безпідставне.

03.12.2014 року в судове засідання з'явився прокурор та представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 03 грудня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

26 жовтня 2006 року між Київською міською радою та Місіонерським Євангелізаційно-Благодійним Центром Об'єднання Християнських Церков України "Слово Життя" укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, сторони погодили що Відповідачу передано в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку за адресою: вул. Мічуріна, 66-70 у Печерському районі м. Києва, площею 5405 кв.м., кадастровий номер: 8 000 000 000:82:100:0038 з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування міжконфесійного храму "Мир, любов та єдність"

Пунктом 4.2. Договору визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1 (одного) відсотка від її нормативної грошової оцінки.

Прокурор зазначає, що 28.02.2013 р. Київською міською радою прийнято рішення №89\9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України", відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки та покладено на орендарів обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок. Так, зміна розміру відсотків від грошової оцінки землі є підставою для внесення змін до договору в частині орендної плати, в той час як Відповідач із відповідною заявою до Київської міської ради не звертався, у зв'язку з чим Заступник прокурора Печерського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з вимогою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині річної орендної плати.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Прокурор зазначає, що 28.02.2013 р. Київською міською радою прийнято рішення №89\9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України", відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки та покладено на орендарів обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок. Так, зміна розміру відсотків від грошової оцінки землі є підставою для внесення змін до договору в частині орендної плати, в той час як Відповідач із відповідною заявою до Київської міської ради не звертався, у зв'язку з чим Заступник прокурора Печерського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з вимогою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині річної орендної плати.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. За приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

За приписами статті 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Також, суд зазначає, що на момент укладення спірного договору розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку регулювались Законом України "Про плату за землю" (чинний на момент укладення спірного договору), статтею 2 якого встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

За приписами статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України). Нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України статтею 188 якого передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В той же час, проаналізувавши положення законодавства України, Суд дійшов висновку, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду спору в суді, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру.

Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 89\9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України" передбачено внесення змін до договорів оренди земельної ділянки в частині орендної плати. З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у формі постанови № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у п. 2.18. якої зазначається, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. Згідно із п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, згідно із позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 20.11.2012 р. у справі № 28/5005/640/2012 з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. надсилання пропозиції відповідачу про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, заперечення відповідача проти позовних вимог, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє та приймає до уваги при вирішенні даного спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, враховуючи положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради - задовольнити повністю.

2. Внести зміни до пункт 4.2 Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) та Місіонерським Євангелізаційно-Благодійним Центром Об'єднання Християнських Церков України "Слово Життя" (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 68, ідентифікаційний код 21687780) від 26.10.2006, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 15.11.2006 за № 82-6-00388 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме п. 4.2 Договору викласти у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 89/9146 "Паро внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу україни" встановлюється у розмір 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки" (позовні вимоги в редакції заяви Заступника прокурора Печерського району м. Києва від 19.11.2014 року № 13557 вих-14 та Київської міської ради від 19.11.2014 року № 08/230-1539).

3. Стягнути з Місіонерського Євангелізаційно-Благодійного Центру Об'єднання Християнських Церков України "Слово Життя" (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 68, ідентифікаційний код 21687780) в дохід Державного бюджету України 1 218, 00 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин