Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/20833/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20833/14 03.12.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" про стягнення 110454,03 грн.

Представники:

Від позивача:Шмуйло А.Д. (представник за довіреністю); Від відповідача:не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелос-Центр" (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 110454 гривень 03 копійки.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелос-Центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" було досягнуто домовленість щодо поставки товару. Так, згідно видаткової накладної Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" Позивачем поставлено товар на загальну суму 130517 гривень 81 копійку, який оплачено Відповідачем частково на загальну суму 20063 гривні 78 копійок. Отже, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелос-Центр" складає 110454 гривні 03 копійки.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/20833/14, судове засідання призначено на 15.10.2014 року.

15.10.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.10.2014 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ , з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати сторін надати:

- докази того, що товар отримав саме представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" (довіреність на отримання матеріальних цінностей тощо), оскільки на видатковій накладній від 15 листопада 2011 року відсутня печатка Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс";

- докази часткової оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" коштів за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 року відкладено розгляд справи на 30.10.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.10.2014 року, витребуванням додаткових доказів по справі.

16.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.10.2014 року.

30.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла довідка, в якій зазначено, що сума заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної № М-00000395 від 15.11.2011 станом на дату слухання справи залишається несплаченої та становить 110 454,03 грн.

30.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання, в якому просить суд зобов'язати керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" Мінтяна Валерія Олександровича надати суду письмові пояснення з додаванням відповідних доказів з приводу поставки товару згідно видаткової накладної №М-00000395 від 15.11.2011 року та щодо повноважень працівника - Субботовського Г.Г. на право отримати товарно-матеріальні цінності згідно цієї накладної, а також, надати докази, що підтверджують часткову сплату товару та провести звірку взаєморозрахунків стосовно поставленого товару.

30.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло повідомлення, в якому просить Суд викликати в судове засідання для надання письмових пояснень Субботовського Григорія Григоровича, який отримував товарно-матеріальні цінності згідно видаткової накладної № М-00000395 від 15.11.2011 року та надати суду письмові пояснення з додаванням наявних підтверджуючих документів стосовно факту отримання цієї накладної.

30.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання, в якому просить Суд витребувати у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) належним чином засвідчені копії Реєстру виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" за листопад 2011 року та належним чином засвідчену копію Додатку №5 (Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)) до податкової декларації з податку на додану вартість, які подавались Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" у вересні та листопаді 2011 року та уповноважити представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Центр" отримати витребувані документи нарочно.

30.10.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подані клопотання та просив Суд їх задовольнити.

Суд на місці ухвалив - клопотання про зобов'язання вчинити дії відкласти до встановлення фактичних обставин по справі, а клопотання про витребування доказів - задовольнити.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, клопотанням представника позивача, прийшов до висновку викликати для дачі пояснень в судовому засіданні Субботовського Григорія Григоровича, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 30 ГПКУ в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Таким чином, Суд вважає, що пояснення Субботовського Григорія Григоровича мають суттєве значення для вирішення справи по суті, що є достатньої підставою для виклику його в судове засідання.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, клопотанням представника Позивача, керуючись ст. 38 ГПКУ , з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Субботовського Григорія Григоровича (03061, м. Київ, проспект Відрадний, б. 55, кв. 43) надати суду письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо факту отримання видаткової накладної № М-00000395 від 15.11.2011 року;

2) Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) надати:

- належним чином засвідчені копії Реєстру виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" за листопад 2011 року;

- належним чином засвідчену копію Додатку №5 (Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)) до податкової декларації з податку на додану вартість, які подавались Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" у вересні та листопаді 2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року відкладено розгляд справи на 19.11.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі, викликом для дачі пояснень Субботовського Григорія Григоровича.

19.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на виконання вимог ухвали суду від 30.10.204 року.

19.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Довідка з обслуговуючого банку на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі.

19.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Субботовського Г.Г. надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 30.10.2014 року.

19.11.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача просив Суд задовольнити клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки Позивачем було надіслано запит до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про надання підтверджуючої інформації стосовно проведеної господарської операції. Запитуваної інформації не надано, однак представник позивача в телефонному режимі дізнався, що інформацію буде надіслано у найближчий час.

Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 року строк розгляду справи продовжено на 15 днів та відкладенно розгляд справи на 03.12.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, клопотанням представника позивача про продовження строків розгляду спору та відкладення розгляду справи.

03.12.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

02.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

03.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи податкових накладної та де5клалації, витягу з реєстру виданих податкових накладених та виписки з особового рахунку.

В судовому засіданні 03.12.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду м. Києва від 19.11.2014 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 03.12.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 03 грудня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Позивач по видатковій накладній від 15.11.201р. № М-00000395 поставив відповідачу товар на загальну суму 130517,81 грн., а відповідач на підставі довіреності № 16 від 07.11.2011р. вказаний товар отримав. Зазначена накладна підписана в двосторонньому порядку повноважними представникам сторін та скріплена печаткою товариства позивача. Для оплати поставленого товару позивачем був виставлений відповідний рахунок-фактура № М-00000765 від 15.11.2011 року на суму 130517,81 грн.

В підтвердження факту здійснення поставки відповідачу товару на загальну суму 130517,81 грн. позивачем надано податкову накладну № 606 від 15.11.2011 року, яка була видана продавцем покупцю - ТОВ "Мелос-Сервіс", а також надано податкову декларацію ТОВ "Мелос-Центр" з податку на додану вартість за листопад 2011 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), в якій відображена вказана податкова накладна № 606 від 15.11.2011 року, а сума податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню та сплаті за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 89118,00 грн., була перерахована до бюджету, на підтвердження чого позивачем надано банківську виписку з рахунку позивача за 19.12.2011 року.

Суд дослідивши зазначені документи, встановив, що позивачем відображено в податкових зобов'язаннях за листопад 2011 року факт здійснення поставки товару контрагенту ТОВ "Мелос-Сервіс" та виникнення податкового зобов'язання зі сплати в бюджет податку на додану вартість.

Також факт здійснення поставки товару відповідачу та прийняття його відповідачем підтверджується податковими відомостями Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" поданими до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, зокрема розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2011 року, наданою останньою на вимогу суду, згідно яких судом встановлено відображення відповідачем у податкових відомостях факту отримання від позивача товару та відповідно виникнення податкового кредиту зі сплати суми податку на додану вартість.

Крім того, позивач зазначає, що вказаний товар по видатковій накладній від 15.11.201р. № М-00000395 на загальну суму 130517,81 грн. отримала уповноважена особа відповідача - Субботовський Г.Г. за довіреністю № 16 від 07.11.2011 року, однак остання у позивача відсутня з огляду на не передання попереднім керівництвом ТОВ "Мелос-Центр" первинної бухгалтерської документації ліквідатору ТОВ "Мелос-Центр".

Разом з тим, згідно письмових пояснень Субботовського Г.Г. від 19.11.2014 року, який згідно відомостей, що містяться в статуті ТОВ "Мелос-Сервіс", є співзасновником ТОВ "Мелос-Сервіс", Субботовський Г.Г. підтвердив факт отримання ним особисто від позивача товару згідно видаткової накладної від 15.11.201р. № М-00000395 на загальну суму 130517,81 грн. на підставі довіреності № 16 від 07.11.2011 року, оригінал якої під час отримання зазначеного товару був переданий представнику постачальника - позивача. Також Субботовський Г.Г. підтвердив, що підпис на видатковій накладній від 15.11.201р. № М-00000395 про отримання товару проставлений ним власноручно.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою здійснити повний розрахунок за поставлений товар та сплатити наявну заборгованість в сумі 110454,03 грн.

Разом з тим, відповідач вимоги претензій та свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по вищезазначеній накладній не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі заявленої до стягнення суми 110454,03 грн.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор (стаття 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу вимог статті 181 Господарського кодексу України, між Позивачем та Відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, Позивач уклавши із Відповідачем господарський договір у спрощений спосіб, мав на меті поставити товар та отримати грошові кошти за нього, а Відповідач - отримати та оплатити товар.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 110454,03 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 110454,03 грн. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 110454,03 грн. заборгованості, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Центр" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 37202557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Центр" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 19478267) 110454 (сто десять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 03 коп. заборгованості, 2209 (дві тисячі двісті дев'ять) грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору.

3 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Сервіс" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 37202557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелос-Центр" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 19478267) 2209 (дві тисячі двісті дев'ять) грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин