cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2014 року Справа № 925/1991/14
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:
від позивача: Юхимець В.М. - представник за довіреністю,
від відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніська парфумерна фабрика", с. Маркизівка, Золотоніський район, Черкаська область
про стягнення 4 663 грн. 87 коп., -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніська парфумерна фабрика" 4 663 грн. 87 коп. заборгованості за спожиту електроенергію.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові. Пояснив, що заборгованість виникла на підставі договору про постачання електричної енергії №20 від 05.09.2012.
Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за місцем його державної реєстрації, його представник в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.
У судовому засіданні згідно з ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
05 вересня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" від імені якого діє структурний підрозділ Золотоніський РЕМ (постачальник, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Золотоніська парфумерна компанія» (споживач, відповідач у справі) укладено договір № 20 про постачання електричної енергії" (договір).
Згідно умов договору п. 1.1 позивач, передає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача в межах дозволеної потужності (кВт), величини якої по об'єктах відповідача визначені в п. 6 додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а відповідач оплачує позивачу вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Умови оплати визначені додатком № 3 до договору.
Згідно п.1 - розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії та інші платежі вважається період часу з 20 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.
Відповідно до п. 2 - відповідач протягом перших п'яти днів поточного календарного місяця здійснює, на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків, повну попередню оплату вартості договірної величини споживання електричної енергії, заявленої на розрахунковий період, згідно з додатком до договору „Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу" одним платежем за діючими тарифами.
За п. З - остаточний розрахунок відповідач здійснює на підставі виставлених позивачем рахунків відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ на протязі п'яти операційних днів після закінчення розрахункового періоду.
Позивачем зазначено, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати за спожиту електричну енергії належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 4 356,52 грн., за активну електроенергію та 307,35 грн. за реактивну електричну енергію, а всього 4 663 грн. 87 коп. Борг утворився в зв'язку з несплатою за спожиту електроенергію у період з листопада 2013 року по жовтень 2014 року.
Позивачем на підтвердження позовних вимог за вказаний період надані рахунки-фактури, акти та звіти використання електричної енергії, розрахунок суми боргу.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 №28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за №417/1442 (із змінами) (далі - Правила).
Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (абзац другий пункту 1.1 Правил).
Згідно з положеннями пункту 1.3 Правил постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (Додаток 3 до Правил) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (абзац перший пункту 1.6 Правил).
Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається (положення пункту 5.1 Правил).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд відповідно до ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сплаченій ним сумі 12 480 грн. 19 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніська парфумерна фабрика» (с. Маркизівка, Золотоніський район, Черкаська область, 19731, код 35995155) на користь публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі структурного підрозділу Золотоніського району електричних мереж (вул. Червонопрапорна, 43, м. Золотоноша, Черкаська область, 19700, код 25204643) 4 663 грн. 87 коп. основного боргу, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 08 грудня 2014 року
Суддя О.В. Чевгуз
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2014 |
Оприлюднено | 10.12.2014 |
Номер документу | 41803930 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Чевгуз О.В
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні