Рішення

від 04.12.2014 по справі 925/1988/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 925/1988/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді - Гури І.І., при секретарі судового засідання - Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - Адамчук О.С. директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства НВП "Агроенергетичні технології", смт. Врадіївка Миколаївської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Отава", м. Шпола Черкаської області про стягнення 238 214,76 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство НВП "Агроенергетичні технології" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Отава" (далі за текстом - відповідач), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 238 214,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в квітні 2012 р. сторони дійшли до усної домовленості, згідно якої позивач повинен поставити відповідачу біопрепарати, а останній, як замовник - отримати та оплати їх вартість в повному обсязі, зазначені господарські правовідносини здійснювались в спрощений спосіб - шляхом усної домовленості сторін та прийняттям покупцем здійсненої постачальником поставки товарів в тому об'ємі, який був необхідний покупцю у певний час, Позивач свої зобов'язання щодо постачання товару виконав вчасно та в повному обсязі, так 24.04.2012 позивач поставив відповідачу біопрепарати на загальну суму 54 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 38, окрім того 01.11.2012 позивач поставив відповідачу бактороденцид на загальну суму 5712,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 132 від 01.11.2012. Всього за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 позивач поставив відповідачу продукції на загальну суму 59712,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 38 від 24.04.2012 , № 132 від 01.11.2012 та актом звірки від 25.09.2013. Вартість вказаної продукції відповідачем неоплачена. Окрім того, 18.04.2013 між сторонами було укладено договір №9/04 постачання біопрепаратів, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 181 502,76 грн. Отже, всього за період співпраці з 01.01.2012 по 01.12.2013 позивач поставив відповідачу продукції на загальну суму 241 214,76 грн., що підтверджується актом звірки від 25.09.13 та видатковими накладними № 38 від 24.04.2012, № 132 від 01.11.2012, № 16 від 18.04.2013, № 24 від 27.04.13, № 42 від 13.05.13, № 43 від 14.05.13, № 56 від 20.05.2013, № 83 від 15.06.2013, № 88 від 18.06.2013. Проте, відповідач свої обов'язки по усній домовленості та по договору №9/04 від 18.04.2013 не виконав - не здійснив оплату продукції. З метою досудового врегулювання спору та відповідно до п. 8.2. договору позивач 10.02.2014 та 28.08.2014 направив відповідачеві претензії 10.02.2014 та 28.08.2014 направив відповідачеві претензії щодо погашення вказаної заборгованості, про що свідчать поштові квитанції з відміткою про вручення. Проте, відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії та до цього часу не виконав свого обов'язку щодо повної сплати заборгованості. Разом з тим, відповідач після отримання претензії 09.10.2014 частково сплатив заборгованість в сумі 3000,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час подання позову становить 238 214,76 грн. ( 241 214,76 грн. мінус 3000,00 грн.). оскільки з вини відповідача виник спір, судові витрати просить покласти на відповідача.

Відповідач представника повторно у судове засідання не направив, письмовий відзив та витребувані інші судом документи не подав з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду про відкладення розгляду відповідачу 22.11.2014.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядалася за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання позивач подав письмові пояснення, у яких пославшись на ст. 530 ЦК України, на надіслані позивачем, вручені відповідачу претензії, вказав, що має право вимагати виконання відповідачем обов'язку щодо сплати за поставлену продукції як по усній домовленості так і по письмовому Договору, зважаючи на те, що відповідач після отримання претензій не виконав в повному обсязі свої зобов'язання щодо сплати, керуючись ст. 2 ГПК України, використав своє право на звернення до суду за захистом своїх прав та, охоронюваних законом інтересів, шляхом подачі позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, повідомив, що сума боргу не змінилася.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , судом встановлено наступне.

Позивач передав відповідачу біопрепарати на загальну суму 54 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 38 від 24.04.2012, позивач передав відповідачу бактороденцид на загальну суму 5712,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 132 від 01.11.2012, довіреністю на отримання цінностей № 122 від 01.11.2012. Разом на загальну суму 59712,00 грн. Відповідач за отриманий товар не розрахувався.

18.04.2013 приватне підприємство НВП "Агроенергетичні технології" (продавець за договором, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Отава", (покупець за договором , відповідач у справі) уклали договір №9/04, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідачу товар, перелік якого та терміни поставки наводяться у Додатках до договору, які є невід'ємною складовою частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1.).

Договір містить, зокрема, такі умови:

- ціна та загальна вартість товару вказується у Додатках до договору ( п. 2.1.);

- порядок розрахунків наводиться у Додатках до Договору (п. 3.1.);

- покупець здійснює оплату за товари продавцеві, перераховуючи платіжним дорученням коти на поточний банківський рахунок продавця (п. 3.2.)

- перехід права власності на товар виникає в момент підписання накладної представником покупця або третьої особи, вказаної покупцем (п. 4.3.);

- датою поставки є дата відмітки в накладній та акті приймання-передачі про приймання товару покупцем (п. 4.5.);

- цей договір вступає в силу після підписання сторонами , та діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому разі до його остаточного виконання сторонами (п. 12.1.).

У Додатку № 1 до Договору сторони передбачили асортимент товару, ціну товару: загальна вартість товару згідно Додатка № 1 до Договору становить 181502,76 грн., в т.ч. ПДВ 20% 30250,46 грн. (п. 2.1.); умови оплати: загальна вартість товару сплачується шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 3.1.); строки поставки.

У Додатку № 2 до Договору сторони встановили асортимент товару, ціна товару: загальна вартість згідно Додатку № 2 до Договору становить 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 1700,00 грн.; умови оплати: загальна вартість товару сплачується до 10 травня 2013 року; строки поставки.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 181 502,76 грн., що підтверджується видатковими накладними № 16 від 18.04.2013 на суму 10200,00 грн., № 24 від 27.04.13 на суму 37 584,00 грн., № 42 від 13.05.13 на суму 4320,00 грн., № 43 від 14.05.13 на суму 79 200,00 грн., № 56 від 20.05.2013 на суму 351,96 грн., № 83 від 15.06.2013, на суму 2111,76 грн, № 88 від 18.06.2013 на суму 47735,04 грн., довіреностями на отримання цінностей від 15.06.2013, від 20.05.2013 № 66, , від 13.05.2013 № 59, від 27.04.2013 № 47, від 18.04.2013 № 43.

відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Загальна сума боргу за переданий товар по усній домовленості та по Договору становить 241214,76 грн. що підтверджується актом звіряння від 25.09.2013, що підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Позивач та 10.02.2014 та 28.08.2014 позивач надіслав відповідачеві претензії , про що свідчать поштові повідомлення, претензія , що надсилалась 28.08.2014 , повернулась позивачу з довідкою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач після отримання претензії 09.10.2014 частково сплатив заборгованість в сумі 3000,00 грн. , про що вказав позивач у позовній заяві. Борг відповідача перед позивачем становить 238 214,76 грн. ( 241 214,76 грн. мінус 3000,00 грн.), що заявлений у позові.

Відповідач не надав докази погашення боргу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, з огляду на наступне.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограми, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин згідно ст. 207 ЦК України вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З доказів у справі вбачається, що договірні відносини між сторонами спочатку були оформлені спрощеним способом, їх письмовою формою є підтверджене прийняття до виконання замовлення, про що свідчать: видаткові накладні № 38 від 24.04.2012, № 132 від 01.11.2012, довіреність № 122 від 01.11.2011 на отримання цінностей. Потім, 18.04.2013, між сторонами був укладений договір № 9/04, який за правовою природою є договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач пред'явив відповідачу претензії про сплату боргу (зазначені вище), однак відповідач не у повному обсязі погасив його. Заявлений до стягнення у позові борг, є непогашеним.

Отже, позов підлягає повному задоволенню .

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, понесений останнім, а саме: 4764,30 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Отава" (юридична адреса: Черкаська обл., м. Шпола, вул. Орлова, 27; фактична адреса: с. Сердегівка, Шполянський район, Черкаська обл.; ідентифікаційний код 21373662) на користь приватного підприємства НВП "Агроенергетичні технології", Миколаївська обл., смт. Врадіївка, вул. Нова, 20, ідентифікаційний код 35953377 - 238 214,76 грн. боргу та 4764,30 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 09 грудня 2014 року.

Суддя І.І.Гура