Рішення

від 02.12.2014 по справі 752/9656/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9656/14-ц

Провадження по справі № 2/752/3943/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Ляліній А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтерекспрес" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтерекспрес" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23.10.2013 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "Страхова компанія "Інтерекспрес" було укладено Договір страхування засобів наземного транспорту №303/380-000411, предметом якого виступали майнові інтереси ОСОБА_1, пов'язанні з володінням, користуванням та розпорядженням належним йому автомобілем «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_1.

27.02.2014 року в Обухівському районі Київської області сталася дорожньо - транспортна пригода за участі автомобіля «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_2, та автомобіля «Honda» д.н.з. НОМЕР_2.

Після настання події водій ОСОБА_3 негайно повідомив про це страховика, останній вислав на місце події для огляду аварійного комісара.

28.02.2014 року страховику було подано повідомлення про страховий випадок, а також заяву про настання страхового випадку було подано до страхувальника обов'язкової цивільно-правової відповідальності ТДВ «Альянс Україна».

Згідно постанови Обухівського районного суду Київської області від 07.03.2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Листом від 26.05.2014 року відповідач повідомив позивача про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування, посилаючись на виконане експерте дослідження, згідно якого обсяг і характер пошкодження застрахованого транспортного засобу не відповідає заявленим обставинам події.

Позивач зазначає, що експертний висновок, який слугував підставою для здійснення відмови у виплаті страхового відшкодування, не був виконаний на підставі всебічного вивчення обставин ДТП, характеристик автомобілів, оскільки останні експертом навіть не оглядалися, дослідження ґрунтується на фотокопіях.

Крім того, вказує, що ТДВ «Альянс Україна» страхову виплату власнику автомобіля «Honda» д.н.з. НОМЕР_2 було сплачено, випадок визнано страховим.

З огляду на викладене, оскільки неправомірною відмовою у виплаті страхового відшкодування було порушено права позивача, просив стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "Інтерекспрес" страхову виплату в розмірі 57 176,00 грн..

Також, вказує, що бездіяльністю відповідача йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких позивач зазнав в зв'язку з відсутністю коштів на ремонт автомобіля через невиплату страхового відшкодування, а також через зміну звичного ритму та порядку організації життя.

Крім того, посилався на наявність моральних страждань, які полягають в приниженні його честі та гідності, оскільки його близьке оточення, дізнавшись формулювання причин відмови, стали вважати його обманщиком та шахраєм.

Завдану моральну шкоду оцінює в 8 000,00 грн. та також просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Зазначила, що відмова у проведенні страхової виплати є абсолютно безпідставною, оскільки факт події ДТП встановлений постановою суду, а висновком експертизи, проведеної на підставі ухвали суду, підтверджується відповідність механізму утворення пошкоджень автомобіля «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_1 обставинам події, яка мала місце 27.02.2014 року. Посилалася на неналежне проведення експертного дослідження, результати якого слугували підставою для відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування. Також заперечувала проти посилань представника відповідача на те, що за Договором не було сплачено всіх страхових премій, оскільки на момент подання заяви про страхову виплату, всі страхові платежі були сплачені.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. Зазначив, що результати експертизи, проведеної на підставі ухвали суду, не визнає, оскільки не проведено розрахунків відповідно кутів первинного та кінцевого контактів. Водночас, експертне дослідження, проведене на замовлення страховика, вважає належним, оскільки при його проведенні було вчинено всі необхідні дії: оглянуто безпосередньо автомобіль «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_1, використано необхідні матеріали, вивчено схему ДТП. Зазначив, що сума страхового відшкодування обчислена без врахування франшизи. Крім того, вказав, що страхувальником не сплачено в повному обсязі всі страхові премії, а лише 50%. За таких обставин просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що 23.10.2013 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інтерекспрес" було укладено Договір страхування засобів наземного транспорту №303/380-000411.

Відповідно до умов договору було застраховано майнові інтереси ОСОБА_1, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням належним йому автомобілем «Suzuki SX4», д.н.з. НОМЕР_1.

27.02.2014 року в Обухівському районі Київської області сталася дорожньо - транспортна пригода за участі автомобіля «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_3, та автомобіля «Honda» д.н.з. НОМЕР_2.

28.02.2014 року водій ОСОБА_3 подав до ПрАТ "Страхова компанія "Інтерекспрес" заяву про страховий випадок.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 07.03.2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

24.04.2014 року позивач ОСОБА_1 подав до ПрАТ "Страхова компанія "Інтерекспрес" заяву про виплату страхового відшкодування.

Листом від 26.05.2014 року за вих. №697 ОСОБА_1 було повідомлено про відмову у проведені страхової виплати в зв'язку з наступним. Оскільки у страховика виникли сумніви відносно правдивості відомостей щодо обставин випадку, який має ознаки страхового, ПрАТ "Страхова компанія "Інтерекспрес" було замовлено експертне автотехніче дослідження ДТП. За результатами дослідження експертом було складено висновок, згідно якого встановлено, що характер пошкодження транспортних засобів та схема ДТП з технічної точки зору не відповідають заявленим обставинам дорожньо - транспортної пригоди. За таких обставин страхувальник відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на положення п. 6.4.11 та 10.1.3 Договору №303/380-000411.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до положень ст. 26 ЗУ «Про страхування», підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема, подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

П. 10.1.3 Договору №303/380-000411, на який посилається відповідач при відмові у виплаті страхового відшкодування,передбачає, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадку, якщо страхувальник подав страховику свідомо неправдиві відомості про предмет договору або про факт настання страхового випадку.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилався на Висновок експерта-автотехніка ОСОБА_4 №3(102)-14 від 24.04.2014 року, відповідно до якого встановлено, що характер пошкодження транспортних засобів та схема ДТП з технічної точки зору не відповідають заявленим обставинам дорожньо - транспортної пригоди.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 66 ЦПК України, висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Враховуючи, що позивач заперечує проти результатів експертного дослідження, проведеного експертом -автотехніком ОСОБА_4, за клопотанням позивача ухвалою суду від 24.07.2014 року було призначено по справі транспортну - трасологічну судову експертизу, проведення якої доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз».

Згідно ухвали суду від 24.07.2014 року експертів було повідомлено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

По надходженню справи до експертної установи, проведення експертизи було доручено експерту ОСОБА_5, який має кваліфікацію судового експерта та під підпис був ознайомлений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

За результатами проведеного ОСОБА_5 дослідження було складено висновок №8146 від 17.10.2014 року, відповідно до якого встановлено, що з технічної точки зору можна вважати, що весь комплекс пошкоджень автомобіля «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_1 та «Honda» д.н.з. НОМЕР_2 останні отримали одночасно в рамках однієї страхової події, а характер наявних пошкоджень відповідає механізму утворення та обставинам, викладеним в поясненнях водіїв.

Як вбачається з положень ст.. 58,59 ЦПК України, суд приймає до уваги належні та допустимі докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у визначеному законодавством порядку. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги Звіт експерта-автотехніка ОСОБА_4 №3(102)-14 від 24.04.2014 року, з тих підстав, що експерт ОСОБА_4 при здійсненні експертного дослідження не попереджався про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, крім того, кваліфікація вказаної особи належним чином не підтверджена.

Так, подаючи заперечення на позовну заяву, представник відповідача посилається на те, що кваліфікація експерта ОСОБА_4, як судового експерта, підтверджується відповідним свідоцтвом Міністерства юстиції України №1194 від 25.01.2008 року, проте документів на підтвердження кваліфікації, зокрема копії вищезгаданого свідоцтва, до заперечень не долучено.

Разом з тим, наявний в матеріалах справи Висновок експерта №8146 від 17.10.2014 року був здійснений експертом спеціалізованої судової експертної установи з попередженням експерта, якому доручено виконання експертизи, про кримінальну відповідальність, дослідження проведено у відповідності до положень ст..ст. 143-150 ЦПК України, з огляду на що суд вважає Висновок експерта №8146 належним та допустимим доказом.

Крім того, відповідачем не заявлялося клопотання про виклик в судове засідання судового експерта для допиту по змісту наданого ним висновку та щодо методики проведення дослідження.

Згідно до приписів ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, які слугували підставою для відмови в виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відтак, останній має право на отримання виплати.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. 979 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхової події виплатити особі встановлену грошову суму.

Відповідно до ч.1 п.3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у встановлений договором термін з дня надання необхідних документів.

Відповідно до п. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Таким чином, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б свідчили по наявність визначених п. 10.1.3 Договору №303/380-000411 умов, ОСОБА_1 піддягає сплата страхового відшкодування, обрахованого згідно положень Договору.

Так, відповідно до п. 9.3.1 Договору передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, в межах страхової суми, розрахованої відповідно до договору, правил та чинного законодавства України.

Як вбачається з рахунку №071 від 31.03.2014 року, наданого СПД «ОСОБА_6», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki SX4», д.н.з. НОМЕР_1 становить 57 656,00 грн..

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування від 24.04.2014 року, передбачена умовами Договору №303/380-000411 франшиза становить 480,00 грн., таким чином, виплаті підлягає сума в розмірі 51 176,00 грн..

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що вказана сума виплати повинна обраховуватися пропорційно здійсненим позивачем платежам в рахунок погашення страхової премії, тобто в розмірі 50%, з наступних підстав.

В судовому засіданні сторони не заперечували, що станом на дату розгляду позивачем сплачено страхову премію в повному обсязі. Разом з тим, представник відповідача вказує, що на момент скоєння ДТП, було сплачено лише два платежі, відтак сума страхової виплати повинна обраховуватися в розмірі 50%.

Разом з тим, сторони не заперечували проти того, що останній страховий платіж було сплачено позивачем 22.04.2014 року, що підтверджується також платіжними дорученнями в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.4.3 Договору №303/380-000411 передбачено, що страховик несе відповідальність пропорційно сплаченим платежам. Якщо на момент подання страхувальником письмової заяви про виплату страхового відшкодування страхова премія не сплачена в повному обсязі, страховик несе зобов'язання по виплаті суми страхового відшкодування в повному обсязі, але не більше страхової суми, зменшеної пропорційно на фактично несплачену частину загальної страхової премії.

Проте, ОСОБА_1 подав заяву про виплату страхового відшкодування 22.04.2014 року, тобто після сплати всіх страхових платежів, таким чином, положення п. 4.4.3 не застосовуються.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з ПрАТ "Страхова компанія "Інтерекспрес" страхового відшкодування в розмірі 57 176,00 грн., що становить собою вартість відновлювального ремонту з вирахуванням розміру франшизи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 8 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з документів, які містяться в матеріалах справи, відповідачем було подано до правоохоронних органів заяву по кримінальне правопорушення за фактом можливих неправомірних дій громадянина ОСОБА_1, за вказаною заявою проводилося досудове розслідування, з огляду на що суд приймає до уваги посилання позивача на те, що вказаним йому було завдано душевних страждань, які полягають в у приниженні честі та гідності, оскільки відношення до нього друзів та знайомих позивача, обізнаних з ситуацією, погіршилося.

Крім того, суд враховує, що бездіяльністю відповідача, яка полягає у невиплаті страхового відшкодування, було ускладнено процес проведення ремонту автомобіля, який необхідний ОСОБА_1 для роботи, дозвілля, підтримання звичного ритму та устрою життя.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, розмір якої, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, оцінює в 1 500,00 грн..

Стосовно посилання представника відповідача на п. 9.4.2. Договору №303/380-000411, яким передбачено, що моральна шкода не підлягає відшкодуванню згідно умов договору, суд зазначає наступне.

Розділ 9 Договору носить назву «Визначення збитків, порядок та умови сплати страхових відшкодувань».

Пункт 9.4 вказаного розділу передбачає, які відшкодування не підлягають сплаті при настанні страхового випадку.

Таким чином, вбачається, що зазначена в п. 9.4.2. моральна шкода застосовується в договорі в розумінні шкоди, яка заподіяна внаслідок страхового випадку.

Водночас, моральна шкода, на наявність якої посилається позивач,спричинена діями та бездіяльністю відповідача при здійснення ним своїх обов'язків по виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Право ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування закріплено в Договорі №303/380-000411 та в нормах чинного цивільного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між сторонами по справі в зв'язку з невиплатою ПрАТ "Страхова компанія "Інтерекспрес" страхового відшкодування, не застосовуються обмеження, встановлені п. 9.4.2. Договору №303/380-000411.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача також необхідно стягнути на користь позивача судовий збір, сплачений за позовні вимоги по стягнення майнової та моральної шкоди в сукупному розмірі 815,36 грн..

На підставі викладеного, керуючись ,ст.ст. 526, 625, 979, 988,990 ЦК України, ст.ст. 20,25,26 Закону України «Про страхування», ст.ст. 10,11,60,79,88,208,213,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтерекспрес" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтерекспрес" (код ЄДРПОУ 33097568, місцезнаходження м. Київ, вул. Володимирська, 69) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_3, проживає за адресою АДРЕСА_1) страхове відшкодування в розмірі 57 176 (п'ятдесят сім тисяч сто сімдесят шість) гривень 00 грн..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтерекспрес" (код ЄДРПОУ 33097568, місцезнаходження м. Київ, вул. Володимирська, 69) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_3, проживає за адресою АДРЕСА_1) моральну шкоду в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 коп..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інтерекспрес" (код ЄДРПОУ 33097568, місцезнаходження м. Київ, вул. Володимирська, 69) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_3, проживає за адресою АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 815 (вісімсот п'ятнадцять) гривень 36 коп..

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н.В.