Рішення

від 08.12.2014 по справі 756/12736/14-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

08.12.2014 Справа № 756/12736/14-ц

унікальний номер 756/12736/14-ц

справа № 2/756/4958/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 листопада 2014 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарі - Мишковець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Солодкий» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ТОВ «Торговий дім «Солодкий» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено трудовий контракт, за умовами якого позивач був прийнятий на роботу на посаду менеджера з торгівлі строком до 01 вересня 2014 року. В день припинення трудового контракту з позивачем не був проведений повний розрахунок та не була виплачена заборгованість по заробітній платі. Звернення позивача до директора підприємства з приводу виплати заборгованості по заробітній платі не призвело до позитивних результатів.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у загальній сумі 51333,35 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 4822,32 грн., та 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував. Зазначив, що на початку березні 2014 року директор ТОВ «Торговий дім «Солодкий» вивіз усі меблі та комп'ютерне обладнання з офісу, де було розташоване робоче місце позивача, після чого позивач намагався зв'язатися зі своїм керівником, але такі його намагання не призвели до позитивного результату. У зв'язку з наявною заборгованістю по заробітній платі, позивач вимушений був звернутися до правоохоронних органів.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, заяв, клопотань на адресу суду не надіслав, про час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою місцезнаходження, що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За таких обставин та за відсутності заперечень з боку позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Свідок ОСОБА_2, допитаний у судовому засіданні, показав, що він працював на ТОВ «Торговий дім «Солодкий» на посаді помічника керівника. В один день директор підприємства зник, забрав грошові кошти, меблі та обладнання, що були в офісі товариства. Заборгованість по заробітній платі перед свідком становить 22000 грн., яка не була виплачена. Свідок особисто знайомий з позивачем, який, у свою чергу, займав посаду менеджера з торгівлі, був допущений до роботи та виконував свої трудові обов'язки.

Заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

01 вересня 2013 року між ТОВ «Торговий дім «Солодкий» в особі директора Недашківського К.М. та ОСОБА_1 укладений трудовий договір № АП-01/1, за умовами якого позивач був прийнятий на роботу на посаду помічника директора з юридичних питань на строк з 03 вересня 2013 року по 03 вересня 2014 року.

Відповідно до п. 4.1. трудового договору розмір заробітної плати працівника за виконання ним своїх службових обов'язків визначається штатним розкладом.

Згідно з п. 5.4 трудового договору працівнику надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарних днів.

У відповідності ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За правилами ст. 24 кодексу трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно з ст. 23 Кодексу трудовий договір може бути на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Статтею 36 КЗпП України встановлено, що підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23).

За приписами ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та відповідачем виникли трудові правовідносини на підставі трудового договору, укладеного у письмовій формі. Позивач був допущений до роботи та виконував свої трудові обов'язки на посаді менеджера з торгівлі.

Після закінчення строку дії трудового договору з позивачем не був проведений повний розрахунок по виплаті заробітної плати.

Посадовий оклад позивача складав 7000 грн. на місяць. Заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2013 року по березень 2014 року становить 28000 грн. За період простою підприємства, що виник не з вини працівника, у період з квітня по серпень 2014 року заборгованість по заробітній платі позивача склала 23333,35 грн. Компенсація за невикористану відпустку - 4822,32 грн. (а.с. 4)

Суд погоджується з розрахунками, виконаними позивачем.

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрат нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, розмір якої ним оцінений у 15000 грн., позивач посилається на те, що невиплата заробітної плати протягом значного часу завдала йому моральних страждань, він не зміг забезпечувати щоденні побутові потреби своєї родини, втратив нормальні життєві зв'язки, порушення відповідачем законодавства про працю вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 у сумі 5000,00 грн., яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, відшкодування моральної шкоди, вирішує стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 01 грудня 2013 року по 31 серпня 2014 року у розмірі 51333,35 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 4822,32 грн. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог суд вирішує відмовити з підстав, наведених вище.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 805,15 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Солодкий» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Солодкий», код ЄДРПОУ 38216398, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 грудня 2013 року по 31 серпня 2014 року у розмірі 51333 (п'ятдесят одна тисяча триста тридцять три) гривні 35 копійок, компенсацію за невикористану відпустку у сумі 4822 (чотири тисячі вісімсот двадцять дві) гривні 32 копійки та 5000 (п'ять тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Солодкий», код ЄДРПОУ 38216398, судовий збір у сумі 805 (вісімсот п'ять) гривень 15 копійок в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Шумейко