Ухвала

від 08.12.2014 по справі 212/5246/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5246/14-ц

2/212/2546/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу в складі:

Головуючого судді Чайкіна І.Б.,

при секретарі Конограй В.В.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до - ТОВ В«ІнтерпартнерВ» - про визнання права власності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою заяву, просив прийняти її до розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти прийняття уточненої позовної заяви до розгляду не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази та наведені позивачем ОСОБА_1 підстави для прийняття уточненої заяви, суд приходить до наступного.

Форма та зміст позовної заяви визначена у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Як роз’яснено у п.7 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Як передбачено ч.2 ст.31 Цивільного процесуального кодексу України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, а також до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим, подана до суду позивачем уточнена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки цивільним процесуальним законодавством не передбачено звернення до суду з уточненої позовною заявою, при цьому у змісті поданої заяви відсутнє посилання на обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують кожну обставину, як і відсутнє правове обґрунтування заявлених позовних вимог. До того ж, позивач змінює предмет позову, оскільки замість визнання права власності просить стягнути кошти рісля початку судового розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 31, 119, 209-210, 168 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у прийнятті уточненої позовної заяви, яка подана позивачем ОСОБА_1

Відповідно до положень ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя: І. Б. Чайкін