Рішення

від 02.12.2014 по справі 183/4677/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5624/14 Справа № 183/4677/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д. І. Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.

при секретарі: Кравець Є.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Малишко» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Малишко» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків та моральної шкоди, -

В с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом, який уточнив у жовтні 2013 року, до Фермерського господарства «Малишко» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування збитків та моральної шкоди(а.с.3-5, 29-31).

Позивач зазначав, що на праві власності йому належить земельна ділянка загальною площею 4,050 гектари, кадастровий номер № 1223285500:01:027:0464, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У 2008 році Фермерське господарство «Малишко» без його згоди заволоділо його земельною ділянкою, були знищені межові знаки, відповідач тривалий час використовує його майно для своєї господарської діяльності.

Письмові звернення до відповідача щодо повернення майна та відшкодування завданих збитків залишені без відповіді.

21 серпня 2013 року відповідач повідомив листом, що звернення до правоохоронних органів та до суду є безпідставними, та що 10 вересня 2013 року він має намір засіяти земельну ділянку озимою пшеницею.

Посилаючись на те, що на протязі шести років не міг особисто користуватись своєю земельною ділянкою чи передати її в оренду, діями відповідача порушено його право як власника земельної ділянки, завдані матеріальні збитки та моральна шкода, позивач в позовній заяві в редакції від 21.10.2013 року просив: визнати протиправними, такими, що суперечать вимогам ст.ст.316, 319, 373 ЦК України, ст.ст.78-81, 125 ЗК України дії Фермерського господарства «Малишко» по самоуправному володінні та користуванні належною йому земельною ділянкою; зобов'язати Фермерське господарство «Малишко» повернути йому земельну ділянку площею 4,050 гектари, кадастровий номер № 1223285500:01:027:0464 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за актом приймання-передачі;

зобов'язати Фермерське господарство «Малишко» привести належну йому земельну длянку, розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у придатний для використання стан, для чого встановити знищені межові знаки; стягнути з Фермерського господарства «Малишко» на відшкодування завданих збитків 15 915, 24 грн.; стягнути з Фермерського господарства «Малишко» на відшкодування завданої моральної шкоди 10 000 грн. та судові витрати.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині вимог до Фермерського господарства «Малишко» щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме, привести спірну земельну ділянку у придатний до використання стан, для чого провести у 2013 році лущення стерні та зяблеву оранку, залишені без розгляду(а.с.35).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року позов задоволено частково(а.с.62-66).

Зобов'язано Фермерське господарство «Малишко» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,050 гектари, кадастровий номер № 1223285500:01:027:0464, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Стягнуто з Фермерського господарства «Малишко» на користь ОСОБА_2 заподіяні збитки в сумі 15 915,24 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - 600 грн., судові витрати в сумі 458,80 грн., а всього - 16 974,04 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі Фермерське господарство «Малишко» просить рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_2 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.72-75).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею ст.60 ЦПК України визначено обов'язок кожної сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту прав на земельну ділянку визначені ст.152 ЗК України, згідно якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За положеннями ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

По справі встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 978279, виданого 19 червня 2008 року Новомосковською районною державною адміністрацією, ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка загальною площею 4,050 гектари, кадастровий №1223285500:01:027:0464, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області(а.с.6).

Згідно акту відновлення меж земельної ділянки №464 в натурі та передачі на зберігання межових знаків від 14.03.2008 року на підставі угоди про поділ спадкового майна від 13.11.2003 року №2-2262 відновлено на місцевості межі земельної ділянки(пай) №464, загальною площею 4,0500 гектари, що перебуває у власності ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області(а.с.51).

Земельна ділянка №464 загальною площею 4,0500 гектари, власником якої є ОСОБА_2, знаходиться на полі №27 Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що не заперечувалось сторонами та підтверджується збірним кадастровим планом(а.с.54).

Задовольняючи у зазначеній у судовому рішенні частині позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що вказаною земельною ділянкою з 2008 року користується Фермерське господарство «Малишко» та послався при цьому на лист Департамента агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, що наявний у справі на а.с.47.

Разом з тим, в листі Департамента агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, який не містить дати складання, зазначено, що при виїзді на місцевість встановлено, що поле № 27, а також земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2, засіяні однією сільськогосподарською культурою - рапсом. Фермер ОСОБА_3 надав пояснення, що він обробляє зазначену земельну ділянку без складання договору оренди. Вказівки щодо дати, з якої фермер ОСОБА_3 обробляє спірну земельну ділянку, зміст вказаного листа не містить(а.с.47).

Також не містить вказівки щодо дати, з якої фермер ОСОБА_3 обробляє спірну земельну ділянку, і лист Піщанської сільської ради від 07.05.2013 року №11/3.1-160 складений на адресу начальника управління агропромислового розвитку С.П.Панчеко, в якому зазначено, що поле № 27, а також ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_2, засіяні однією сільськогосподарською культурою - рапсом. Фермер ОСОБА_3 надав пояснення, що він обробляє дану земельну ділянку без складання договору оренди(а.с.9,48).

Наявні у справі листи Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 17.05.2013 року №Ш-71, від 14.02.2013 року №ШЕ-44(а.с.8,12,14), Піщанської сільської ради від 07.05.2013 року №9/3.1-6(а.с.15), Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 22.04.2013 року №06.1/13-30/Ш-81(а.с.16) носять консультативний характер щодо права власника відносно земельної ділянки, у тому числі у разі користування земельною ділянкою невідомою особою, та не містять вказівки щодо дати, з якої фермер ОСОБА_3 обробляє спірну земельну ділянку.

Як видно із повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю орендно-виробниче сільськогосподарське підприємство «Присамар'є» та листа директора ОВСП «Присамар'є» від 19 листопада 2013 року, договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 укладався на один рік в 2008 році, який не зберігся.

За оренду земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, яка знаходиться на полі №27 за №464 кадастровий номер 1223285500:01:027:0464, останній отримував орендну плату в натуральному вигляді, податок на доходи фізичних осіб сплачувався до бюджету в повному обсязі за всі роки.

ОСОБА_2 отримав орендну плату відповідно: у 2008 році: пшениця - 500кг; ячмінь - 500кг; кукурудза - 100кг; соняшник - 100кг; на загальну суму 1058,82 грн.; у 2009 році: пшениця - 600кг; ячмінь - 400кг; кукурудза - 100кг; соняшник - 100кг; на загальну суму 1058,82 грн.; у 2010 році: пшениця - 467кг; кукурудза - 633кг; соняшник - 100кг; на загальну суму 1510,56 грн.; у 2011 році: пшениця - 400кг; ячмінь - 500кг; кукурудза - 300кг; солома - 1000кг; соняшник - 120кг; на загальну суму 1510,56 грн. У 2012 році орендна плата не виплачувалась, оскільки ОСОБА_2 заключати договір оренди відмовився. Про факт отримання ОСОБА_2 орендної плати свідчать відповідні відомості, накладні(а.с.55,100-109).

Отже, висновок суду про те, що земельною ділянкою №464 загальною площею 4,0500 гектари, власником якої є ОСОБА_2, користується з 2008 року саме Фермерське господарство «Малишко» є помилковим та таким, що не підтверджується належними доказами в розумінні ст.ст.57,58 ЦПК України, які б містили інформацію щодо предмета доказування, та спростовується зазначеними повідомленнями Товариства з обмеженою відповідальністю орендно-виробниче сільськогосподарське підприємство «Присамар'є», згідно яких ОСОБА_2 отримував від останнього орендну плату за оренду земельної ділянки №464 кадастровий номер 1223285500:01:027:0464, що знаходиться на полі №27, тобто за спірну земельну ділянку за 2008, 2009, 2010, 2011 роки.

Разом з тим, висновок суду про те, що Фермерське господарство «Малишко» користувалося у 2012 році та 2013 році земельною ділянкою №464 кадастровий номер 1223285500:01:027:0464, що знаходиться на полі №27, без правової підстави, відповідачем не споростовано.

Як видно із справи, на звернення ОСОБА_2 у відповідні інстанції з приводу користування спірною земельною ділянкою, Фермерське господарство «Малишко» за вих.№23 від 21 серпня 2013 року повідомило, що поле, на якому знаходиться земельна ділянка, буде засіяно озимою пшеницею, у зв'язку з чим просило в строк до 10 вересня 2013 року встановити межі земельної ділянки згідно чинного законодавства(а.с.32,46).

Факт користування полем №27 у 2012 році та 2013 році, у тому числі і земельною ділянкою, що належить позивачу, представиники відповідача не заперечували, посилаючись при цьому на відсутність встановлення меж земельної ділянки.

Однак, такі заперечення представиників відповідача не можуть бути взяті до уваги, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо безпідставного користування Фермерським господарством «Малишко» у 2012 році та 2013 році земельною ділянкою №464 кадастровий номер 1223285500:01:027:0464, що знаходиться на полі №27, власником якої є ОСОБА_2, є таким, що не спростовано і відповідає фактичним обставинам справи.

Що стосується розміру завданих збитків за незаконне користування земельною ділянкою, то колегія суддів вважає, що збитки у розмірі 2 652,54 грн. за один рік визначені судом у відповідності до діючого законодавства, що регулює порядок їх визначення.

При встановлених обставинах колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині суми збитків, що визначені судом до стягнення з Фермерського господарства «Малишко» на користь ОСОБА_2 необхідно змінити на підставі п.2 ст.309 ЦПК України та з урахуванням періоду, протягом якого Фермерського господарства «Малишко» без правових підстав користувалося спірною земельною ділянкою, а саме у 2012 році та 2013 році, зменшити визначені збитки за користування земельною ділянкою з 15 915,24 грн. до 5 305,08 грн.(2 652,54 грн.х 2 роки), в іншій частині зазначених вимог ОСОБА_2 відмовити з наведених підстав.

В іншій оскаржуваній частині, а саме в частині визначення розміру моральної шкоди та щодо зобов'язання відповідача повернути ОСОБА_2 спірну земельну ділянку, рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає обставинам справи та нормам діючого законодавства, що регулює встановлені правовідносини, підстав для його скасування чи зміни в цій частині не встановлено.

З наведених мотивів апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Малишко» задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року в частині визначення суми збитків змінити, зменшити визначені до стягнення з Фермерське господарство «Малишко» на користь ОСОБА_2 заподіяні збитки за користування земельною ділянкою з 15 915,24 грн. до 5 305,08 грн., в іншій частині зазначених вимог ОСОБА_2 відмовити.

В іншій оскаржуваній частині рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства «Малишко» відхилити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-