Рішення

від 04.12.2014 по справі 911/4571/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р. Справа № 911/4571/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнау», Луганська обл., м. Сєвєродонецьк доПриватного підприємства «Аграріус», Київська обл., м. Вишневе про стягнення 64 353,00 грн., за участю представників:

позивача:Світайло В.О., довіреність №б/н від 10.10.2014 року; відповідача:Скрицька Н.А., довіреність №б/н від 12.11.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Майнау» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Аграріус» про стягнення 50 950,57 грн. основного боргу, 972,98 грн. 3% річних, 6 111,28 грн. інфляційних втрат, 6 318,17 грн. пені, а загалом 64 353,00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу №М274 від 29.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.11.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 27.11.2014 року.

У судовому засіданні 27.11.2014 року оголошувалася перерва на 04.12.2014 року.

04.12.2014 року через канцелярію господарського суду Київської області відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, та просив суд відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Майнау» (продавець) та Приватним підприємством «Аграріус» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №М274 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар згідно специфікації, котра є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем шляхом: 100% оплати з відтермінуванням 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця. Момент отримання партії товару вважається момент підписання та відмітка штампом товариства покупця товарно-транспортної накладної відправника та (або) факсокопії видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.6. договору, датою поставки товару та датою прийому товару на склад покупця вважається дата підписання покупцем товарно-транспортної накладної та (або) видаткової накладної

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2014 року. Якщо до цього часу сторони не виконали свої зобов'язання, то термін дії договору продовжується до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору позивачем у період з 11.11.2013 року по 23.12.2013 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 107 390,88 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0001361 від 11.11.2013 року на суму 11 440,31 грн. з терміном оплати до 11.12.2013 року, видатковою накладною №РН-0001373 від 15.11.2013 року на суму 5 424,00 грн. з терміном оплати до 15.12.2013 року, видатковою накладною №РН-0001423 від 27.11.2013 року на суму 10 352,11 грн. з терміном оплати до 27.12.2013 року, видатковою накладною №РН-0001493 від 16.12.2013 року на суму 32 324,76 грн. з терміном оплати до 15.01.2014 року, видатковою накладною №РН-0001525 від 23.12.2013 року на суму 47 849,70 грн. з терміном оплати до 22.01.2014 року, наявними в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 107 390,88 грн. розрахувався частково, що підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачем , і має заборгованість перед останнім у сумі 50 950,57 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 50 950,57 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 50 950,57 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 6 111,28 грн. та 3 % річних в розмірі 972,98 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Крім суми боргу, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату вартості поставленого товару в розмірі 55 950,57 грн. (за період з 08.02.2014 року по 04.05.2014 року) та в розмірі 50 950,57 грн. (за період з 29.05.2014 року по 14.10.2014 року).

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 5.2. договору визначено, що у разі несвоєчасності оплати отриманого товару фінансові зобов'язання покупця збільшуються на суму пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені за видатковою накладною №РН-0001493 від 16.12.2013 року на суму 32 324,76 грн. з терміном оплати до 15.01.2014 року, видатковою накладною №РН-0001525 від 23.12.2013 року на суму 47 849,70 грн. з терміном оплати до 22.01.2014 року за період з 08.02.2014 року по 14.10.2014 року є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством України (п. 6 ст. 232 ГК України), у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду та з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України в сумі 4 024,51 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату товару в позові слід відмовити.

Судовий збір у розмірі 1 761,88 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Аграріус» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 32, код 33269382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнау» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд 67, кв. 52, код. 35217308) 50 950 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 57 коп. основного боргу, 4 024 (чотири тисячі двадцять чотири) грн. 51 коп. пені, 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 98 коп. 3% річних, 6 111 (шість тисяч сто одинадцять) грн. 28 коп. інфляційної складової боргу, 1 761 (одну тисячу сімсот шістдесят одну) грн. 88 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 09.12.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак