Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/24355/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24355/14 03.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ГРУП»

про стягнення 4 475,76 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Рябко А.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ГРУП» про стягнення 4 475,76 грн. основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 4673-10/2012 від 07.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2014 р. за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/24355/14, призначено її до розгляду на 03.12.2014 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

27.11.2014 р. через відділ діловодства господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2014 р., які залучено до матеріалів справи

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2014 р. надав суду усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 03.12.2014 р. не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ГРУП» (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № 4673-10/2012 від 07.05.2012 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали (товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах даного договору приймати та оплачувати товар.

Згідно з п. 2.1 Договору погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується в рахунках на оплату або накладних про відвантажування, що є невід'ємною частиною даного договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи документ про відвантаження (накладна, товарно-транспортна накладна), виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом, ціною попередній домовленості із постачальником. Уповноважуючи певну особу на прийняття товару від постачальника, покупець автоматично уповноважує таку особу підписувати відповідні товаро-супровідні документи на товар.

Відповідно до п. 2.2 Договору товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у накладній. У разі відстрочення платежу, товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що поставка товару здійснюється за погодженням сторін на умовах:

- EXW - склад постачальника. Товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару покупцю на складі постачальника;

- FCA Франко-Перевізник. Товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару постачальником перевізнику. Оплата послуг перевізника здійснюється постачальником за рахунок покупця. Усі ризики загибелі, втрати, пошкодження або знищення товару переходять до покупця з моменту отримання ним товару від перевізника. Доказом передачі постачальником товару перевізнику є товарно-транспортна накладна, квитанція, декларація або інший документ, що засвідчує передачу товару перевізнику.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.3 Договору оплата за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі рахунка-фактури та умов, зазначених в п. 2 даного договору; сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку покупця, постачальник має право припинити подальші відвантаження покупцю до отримання повної оплати за відвантаженнями, але не оплаченими в строк партіями товару, а також перейти до роботи з покупцем на умовах 100 % попередньої оплати; в залежності від загальної суми щомісячних замовлень покупця, постачальник визначає суму товарного кредиту, на яку він може поставити товар на умовах домовленого відтермінування. У разі перевищення суми товарного кредиту та ненастання при цьому терміну оплати за відтермінування, покупець має сплатити суму коштів, яка буде дорівнювати сумі перевищення кредиту невідкладно.

Права, обов'язки та відповідальність за Договором визначні розділами 4 і 5 даного Договору.

Згідно з пунктами 8.2 та 8.4 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р.; якщо протягом одного місяця, до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовжним на кожний наступний календарний рік.

Позивач пояснив суду, що на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором станом на 12.03.2013 р. ним поставлено товарів на загальну суму 6 196,56 грн.

У відповідності до акту-звірки взаємних розрахунків оплати відповідачем не здійснювалися, але було частково повернено товар, на загальну суму 1 720,80 грн., у зв'язку з чим станом на день подання позовної заяви сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 4 475,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду копії рахунків № 8СР20002201030 від 07.03.2013 р.; № 8СР20002207848 від 11.03.2013 р.; № 8СР20002207762 від 11.03.2013 р.; № 8СР20002207173 від 11.03.2013 р.; накладних № КВ8І566908 від 07.03.2013 р.; № КВ8І568267 від 12.03.2013 р.; № КВ8І568129 від 11.03.2013 р.; № КВ8І568132 від 11.03.2013 р.; товарно-транспортних накладних № СРТТН 1070408 від 07.03.2013 р.; № СРТТН 1072271 від 12.03.2013р.; актів виконаних робіт № КВ8І566908 від 07.03.2013 р.; № КВ8І568267 від 12.03.2013 р.; податкових накладних № 5431 від 07.03.2013 р.; № 6886 від 12.03.2013 р.; № 6747 від 11.03.2013р.; № 6750 від 11.03.2013 р.

31.10.2014 р. відповідачу було направлено лист-вимогу № 31/10-1 про оплату поставлених товарів, в якому зазначалася сума заборгованості відповідача перед позивачем, а також було направлено акти звірки взаємних розрахунків від 29.10.2014 р.

Однак, станом на день подання позову зазначений лист-вимога був залишений відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 4 475,76 грн. основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару за даним договором не виконав неналежним чином.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 4 475,76 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ГРУП» про стягнення 4 475,76 грн. основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором поставки № 4673-10/2012 від 07.05.2012 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ГРУП» (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 25. літ. А; ідентифікаційний код: 36691795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС» (02660, м. Київ, вул. Закревського, будинок 16; ідентифікаційний код: 37141112) заборгованість в розмірі 4 475 (чотири тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн. 76 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя О.В. Нечай