Постанова

від 09.12.2014 по справі 904/3481/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2014 року Справа № 904/3481/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Кощеєва І.М., Вечірко І.О.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 04.12.2014 р.:

від позивача: Поп`юк Г.О. (дов. б/н від 19.04.13 р.); Любченко В.В. (дов. б/н від 03.12.14 р.);

від відповідача: Криворучка С.М. (дов. № 01/1 від 18.05.12 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гран.П" с. Пальмирівка на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2014р. у справі № 904/3481/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" м. Київ

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Гран.П" с. Пальмирівка, П`ятихатський район, Дніпропетровська обл.

про: стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 25 369 грн. 31 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 10.07.2014 р. у справі № 904/3481/14 (суддя Красота О.І.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Гран.П" с.Пальмирівка, П`ятихатський район, Дніпропетровська обл. про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 25 369 грн. 31 коп.

Вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран.П" Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Пальмирівка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" м. Київ 19 042 грн. 50 коп. - основного боргу, 1 394 грн. 02 коп. - пені, 1 904 грн. 25 коп. - 10% штрафу, 3 028 грн. 54 коп. - 15% річних за користування чужими грошовими коштами, 1 827 грн. 00 коп. - судового збору.

21.07.14 р. на примусове виконання рішення видано наказ.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить:

- відновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги;

- витребувати від позивача та долучити до матеріалів справи оригінал видаткової накладної № 4394 від 27.12.2012 р.;

- призначити по даній справи судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

- скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської обл.. від 10.07.2014 р. по справі № 904/3481/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідач зауважує, що неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи полягає в тому, що судом першої інстанції зроблено висновок про те, що нібито, позивачем по даній справі поставлено відповідачу за договором поставки № МЙ № 40412 від 04.04.12 р. товар на загальну суму 57 602,50 грн. за двома видатковими накладними № 4394 від 27.12.12 р. на суму 30 042,50 грн. та № 207 від 21.01.2013 р. на суму 27 560 грн., а сплачено за даний товар лише 38 560,00 грн., тобто недоплата складає - 19 042,50 грн.

Даний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить наявним матеріалам справи, так як судом першої інстанції при розгляді даної справи не з'ясовано, що відповідач 27.12.2012 р. товар від позивача за видатковою накладною № 4394 на загальну суму 30 042,40 грн. не отримував, цей товар позивачем не поставлявся, та, фактично, відповідачем здійснено переплату (авансування) в рахунок майбутніх поставок.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції припустився помилки, так як судом не з'ясовано і, відповідно, не враховано при прийнятті оскаржуваного рішення той факт, що відповідач не отримував 27.12.2012 р. від позивача товар, який зазначений в копії видаткової накладної № 4394 і директором ТОВ «Гран.П» Негодою О.Г. (або будь-якою уповноваженою особою відповідача) видаткова накладна від 27.12.2012 р. № 4394 не підписувалася. Не відомо чи існував цей товар взагалі та чи поставлявся він кому-небудь, але він точно не поставлявся уповноваженій особі від ТОВ «Гран.П».

Підпис на копії «спірної» видаткової накладної № 4394 від 27.12.2012 р. , від імені ТОВ «Гран.П» виконаний не директором ТОВ «Гран.П» Негодою О.Г. та візуально кардинально відрізняється від його особистого підпису, що міститься на видатковій накладній № 207 від 21.01.2013 р. на суму 27 560 грн.

Скаржник звертає увагу суду на те, що сама спірна видаткова накладна № 4394 від 27.12.2012 р. не могла бути підписана будь-якою іншою особою, ніж директором ТОВ «Гран.П», та як з цього приводу директором жодній особі відповідна довіреність не видавалася та копії такої видаткової накладної не містить жодних посилань на те, що вона підписана від імені ТОВ «Гран.П» не директором, а будь-якою уповноваженою особою, як того вимагає п.3 договору поставки № МЙ № 40412 від 04.04.12 р.

Необхідна відповідно до умов договору товарно-транспортна накладна на поставку від 27.12.2012 р. позивачем до суду надавалася, будь-яких інших доказів здійснення поставки позивачем не надано.

Розпорядженням секретаря судової палати від 09.09.2014 р. № 674, у зв'язку з відпусткою судді Кощеєва І.М. - члена постійно діючої колегії суддів, змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Скаржник 04.11.2014 р. надав ксерокопії платіжних доручень № 526 від 26.12.2012 р., від 22.02.2013 р. № 623, від 18.01.2013 р. № 573. які свідчать про перерахування ним позивачу 100 715 грн.

Розпорядженням секретаря судової палати від 13.10.2014 р. № 762, у зв'язку з закінченням відпустки судді Кощеєва І.М. - члена постійно діючої колегії суддів, змінено склад колегії суддів.

Ухвалою від 14.10.2014 р. розгляд справи було відкладено на 04.11.2014 р. на 10 год. 30 хвилн.

Розпорядженням секретаря судової палати від 03.11.2014 р. № 830, у зв'язку з відпусткою судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, змінено склад колегії суддів.

04.11.2014 р. позивач подав письмову заяву, в якій просив долучити до матеріалів справи додаткові докази.

04.11.2014 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 11.11.2014 р. до 12 год.

11.11.2014 р. позивач подав клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою від 11.11.2014 р. розгляд справи було відкладено на 04.12.2014 р. на 10 год. 30 хвилн.

В судовому засіданні 04.12.2014 р. оголошено перерву до 09.12.2014 р. до 11 год.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у письмовому поясненні позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, матеріалами справи установлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран.П" (Покупець) був укладений Договір поставки № МЙ40412 від 04.04.2012 р.

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Предметом Договору є товар для відгодівлі тварин, що надалі іменується Товар, перелік і найменування якого зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару. (п. 1.2 Договору).

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Договору, ціна одиниці та вартість кожної конкретної партії товару визначається в рахунку-фактурі. Ціни на товар, що поставляється Постачальником, зафіксовані в національній валюті України - гривні.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, Покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок Постачальника вартість відповідної партії товару протягом 15 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

Датою оплати вважається дата зарахування банком грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. (п. 4.4 Договору).

Пунктом 4.10 Договору передбачено, що його загальна сума визначається вартістю отриманого товару протягом строку дії Договору.

Згідно з пунктом 9.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором. У випадку, якщо за 10 робочих днів до закінчення строку його дії, жодні із сторін не виявить бажання його розірвати, він вважається пролонгованим (продовженим) на наступний рік на тих самих умовах. (п. 9.2 Договору).

На виконання умов Договору Позивач, за період з грудня 2012 року по січень 2013 року, поставив на адресу Відповідача товар на загальну суму 57 602 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними №4394 від 27.12.2012 року на суму 30 042 грн. 50 коп. (а.с. 14) та №207 від 21.01.2013 року на суму 27 560 грн. 00 коп. (а.с. 15).

Як вказує Позивач, Відповідач за поставлений товар розрахувався з ним частково, сплативши суму в розмірі 38 560 грн. 00 коп., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 19 042 грн. 50 коп.

17.012014 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію, в якій просив останнього сплатити заборгованість. (а.с. 16-18).

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим Позивач звернувся до господарського суду з метою захисту своїх порушених прав.

Відповідачем не надано доказів сплати вказаної суми заборгованості у розмірі 19 042 грн. 50 коп. з наступних підстав.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що він не отримував від позивача товар по видатковій накладній № 4394 і що ні директором, ні будь-якою уповноваженою особою відповідача видаткова накладна від 27.12.2012 р. № 4394 не підписувалася. Також скаржник вказує в апеляційній скарзі, що спірна видаткова накладна не могла бути підписана будь-якою іншою особою ніж директором ТОВ «Гран.П», так як з цього приводу директором жодній особі відповідна довіреність не видавалася, та вищевказана видаткова накладна не містить жодних посилань на те, що вона підписана від імені ТОВ «Гран.П» не директором, а будь-якою уповноваженою особою, як того вимагає п. 3 договору поставки № МЙ № 40412 від 04.04.2012 р.

Підпунктом 3.6 договору поставки № МЙ № 40412 від 04.04.2012 р. сторони договору передбачили, що при передачі товару постачальник зобов'язаний передати покупцю всю необхідну документацію на товар: сертифікат якості, ветеринарне свідоцтво форми Ф-2; податкову накладну, видаткову накладну або товарно-транспортну накладну, а покупець зобов'язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару покупцю, а також надати постачальнику довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. У разі ненадання постачальнику довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, він має право відмовитися від відвантаження товару, а покупець несе всі пов'язані з таким збитки.

Відповідно наказу Мінфіна від 16.05.1996 р. № 88 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Після отримання від позивача претензії відповідач не провів службове розслідування за фактом незаконного використання печатки, не надав доказів повідомлення правоохоронних органів та позивача про втрату чи викрадення гербової печатки.

Відповідачем жодним чином не доведено, що вказані в позовній заяві товарно-матеріальні цінності не були отримані та не оприбутковувалися у бухгалтерському чи податковому обліку.

Зразки печаток постачальника (позивача) та покупця (відповідача) містяться на видакових накладних, тому посилання відповідача на відсутність довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей є необгрунтованими.

Отже, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено належними доказами отримання відповідачем від позивача товар по видатковій накладній № 4394 від 27.12.2012 р., а тому суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 19 042 грн. 50 коп.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку порушення сторонами своїх обов'язків за Договором, вони несуть відповідальність, передбачену Договором і чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 6.2.1 Договору, за порушення умов оплати товару, визначених п. 4.3 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару.

Розмір пені, розрахований Позивачем від залишку суми основного зобов'язання, за період з 06.02.2013 року по 06.08.2013 року, становить суму в розмірі 1 394 грн. 02 коп., яка розрахована Позивачем вірно.

Згідно з пунктом 6.2.2 Договору, за порушення умов оплати товару, визначених п. 4.3 Договору, понад 5 робочих днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Розмір 10% штрафу, розрахований Позивачем від залишку суми основного зобов'язання, становить суму в розмірі 1 904 грн. 25 коп., яка розрахована Позивачем також вірно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що за весь час прострочення оплати товару, Покупець понад суми пені, штрафів, збитків також сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 15% річних.

Розмір 15% річних за користування чужими грошовими коштами, розрахований Позивачем від залишку суми основного зобов'язання, за період з 06.02.2013 року по 27.02.2014 року, становить суму в розмірі 3 028 грн. 54 коп., яка розрахована Позивачем вірно.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача щодо призначення судової експертизи, так як згідно ст. 41 ГПК України призначення і проведення судової експертизи проводиться для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

При вирішенні даного господарського спора у суда не виникли питання, що потребують спеціальних знань відносно підпису особи відповідача, яка отримала товар по видатковій накладній № 4394 від 27.12.2012 р. і товарно-транспортній накладній № Р4394 від 27.12.2014 р., так як ця підпис особи скріплена печаткою схожою на печатку відповідача.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимог і підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран.П" с.Пальмирівка залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2014 р. у справі № 904/3481/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 09.12.2014 р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді І.М. Кощеєв

І.О. Вечірко