Рішення

від 27.11.2014 по справі 40/208-3/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/208-3/91 27.11.14

За позовом Прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма»

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Печерська районна у місті Києві рада

Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від прокуратури Половенко Л.В. посвідчення № 002638 від 05.09.2012

від позивача Козак А.Л. - по дов. № 225-КР-1232 від 13.10.2014

від відповідачів не з'явились

від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» звільнити земельну ділянку по вул. Щорса, 15, корп. 3 у м. Києві та передати зазначену земельну ділянку Київській міській раді.

Прокуратура Печерського району міста Києва в обґрунтування позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку посилається на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 158/06 від 18.02.2009, складеного Головним управлінням земельних ресурсів, яким встановлено, що станом на момент проведення перевірки у відповідача всупереч ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 40/208 від 15.09.2009 позов задоволено повністю, а саме зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма» звільнити земельну ділянку по вул. Щорса, 15 корп. 3 у м. Києві передавши зазначену земельну ділянку Київській міській раді та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма» привести земельну ділянку по вул. Щорса, 15 корп. 3 у м. Києві у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 40/208 від 15.09.2009 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 40/208 від 28.10.2009 рішення Господарського суду міста Києва № 40/083 від 15.09.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2009 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 40/208 від 10.02.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2009 у справі № 40/208 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 справу передано на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2010 присвоєно номер справи № 40/208-3/91, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Печерську районну у місті Києві раду та призначено справу до розгляду на 16.03.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 40/208-3/91 від 16.03.2010, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та третьої особи в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі від 26.02.2010, розгляд справи був відкладений на 30.03.2010.

16.03.2010 після закінчення судового засідання до канцелярії суду представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 40/208-3/91 до вирішення адміністративної справи № 2а-9379/09/2670 Окружного адміністративного суду міста Києва, яка скерована до Київського апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні 30.03.2010 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 02.04.2010.

Прокуратурою в судовому засіданні 02.04.2010 подано заяву про уточнення позовних вимог в частині розміру площі земельної ділянки, відповідно до якої просить зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку по вул. Щорса, 15, корп. 3 у м. Києві площею 40 кв. м.

Судом при розгляді клопотання про зупинення провадження у справі встановлено, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 158/06 від 18.02.2009 був предметом спору у справі Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-9379/09/2670, за наслідками розгляду якої 11.01.2010 було прийнято постанову про відмову в задоволені позову в частині визнання дій Головного управління земельних ресурсів щодо складання зазначеного акту неправомірними та такими, що не відповідають законодавству. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-9379/09/2670 від 11.01.2010 не набрала законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2010 зупинено провадження у справі № 40/208-3/91 до вирішення спору по суті у справі Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-9379/09/2670.

14.10.2014 на запит Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли засвідчені копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-9379/09/2670 від 11.01.2010, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 01.2011 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 № К/9991/9752/11.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 поновлено провадження у справі № 40/208-3/91 та призначено її до розгляду на 28.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 40/208-3/91 від 28.10.2014, у зв'язку з не з'явленням представників відповідача та третьої особи в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду, викладених в ухвалі суду від 15.10.2014, розгляд справи було відкладено на 06.11.2014.

Прокуратурою вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 частково не виконано.

Прокуратурою в судовому засіданні 06.11.2014 подано клопотання відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України про залучення до участі у справі іншого відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Позивачем в судовому засіданні 06.11.2014 було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 40/208-3/91 на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 продовжено строк вирішення спору у справі № 40/208-3/91 на 15 днів, залучено до участі у справі іншим відповідачем - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та відкладено розгляду справи на 27.11.2014.

Відповідачем-2 до відділу діловодства суду 24.11.2014 подано клопотання про припинення провадження у справі відносно відповідача-2 на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Також в цьому клопотанні відповідач-2 просить розглянути клопотання без участі представника відповідача-2.

Суд розглянувши в судовому засіданні 27.11.2014 заявлене відповідачем-2 клопотання відмовляє в його задоволенні, оскільки

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Відповідачем-2 доказів, які б свідчили про врегулювання спору шляхом звільнення спірної земельної ділянки не подано, а отже відсутні підстави для припинення провадження у справі відносно відповідача-2 на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Прокуратурою в судовому засіданні 27.11.2014 подано заяву, згідно якої просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма» та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 42 кв. м., в тому числі під МАФ - кіоск 20 кв. м. по АДРЕСА_2 що використовується під будівлю (споруду) магазину та обладнання (вуличні холодильники) для зберігання напоїв, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд, що на ній знаходяться.

Позивач в судовому засіданні 27.11.2014 підтримав позовні вимоги прокуратури.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання 27.11.2014 не з'явились.

Відповідач-1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були надіслані відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та підтверджується відповідним витягом, залученим до матеріалів справи, а саме: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1.

Проте, конверти з ухвалами були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку Київ-127 з довідками форми-20 без вручення адресату.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача-1 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-1 не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників відповідачів.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.11.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 (далі рішення Конституційного Суду України) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Таким чином, прокурором вірно визначено в якості позивача - Київську міську раду, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено судом, у 2009 році Прокуратурою Печерського району м. Києва було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території Печерського району м. Києва.

Проведеною перевіркою встановлено, що на підставі рішення Печерської районної у м. Києві ради від 18.10.2007 за № 6 (п.10), 21.12.2007 між Печерською районною у м. Києві радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору орендодавець, на підставі рішення Печорської районної у місті Києві ради № 6 від 18.10.2007 (п.10), за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове те користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - АДРЕСА_2

- розмір - 42,0 (сорок два) кв. м, в тому числі під МАФ - кіоск. 20, (двадцять) кв. м.;

- цільове призначення - для розміщення та експлуатації малої архітектурної форми;

- кадастровий номер кварталу - 8 000 000 000 79:033 (п. 2.1 договору).

В рамках зазначеного договору сторонами визначено, як порядок користування (сплату орендної плати), строк та умови повернення земельної ділянки (розділ 3, 4, 5, 6, 11 договору оренди).

За умовами зазначеного договору, строк оренди становить 1 рік (п. 3.1. договору). Наслідком припинення дії договору (строку оренди) є повернення орендодавцеві земельної ділянки (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 11.3 договору договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його укладено.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною шостою статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на день укладання договору) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В силу частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як зазначалося вище, згідно п. 3.1 договору строк оренди становить 1 рік.

Отже, строк дії договору оренди землі припинився 21.12.2008.

18.02.2009 Головним управлінням земельних ресурсів було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 158/06, з якого вбачається, що ТОВ «Гемма» надана земельна ділянка, площею 42 кв. м. (в тому числі під кіоском - 20 кв. м.) для розміщення та обслуговування торгівельного кіоску згідно договору оренди земельної ділянки від 21.12.2007 за адресою: АДРЕСА_2 Термін дії даного договору закінчився 21.12.2008. Документи, що посвідчують право власності або право користування на зазначену земельну ділянку, в тому числі на умовах оренди, передбачені вимогами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України у ТОВ «Гемма» відсутні. Фактично ТОВ «Геммма» використовує за вказаною адресою земельну ділянку площею близько 20 кв. м. для розміщення та експлуатації торгівельного кіоску без правовстановлюючих документів на землекористування, а близько 5 кв. м. - самовільно для розміщення та експлуатації трьох холодильників для зберігання прохолоджувальних напоїв. На момент перевірки зазначеним кіоском користувався СПД - ФО ОСОБА_1 (юр. адреса: АДРЕСА_1).

В подальшому, вказаний акт перевірки став предметом розгляду по справі № 2а-9379/09/2670 за позовом ТОВ «Гемма» до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014, в задоволенні позову ТОВ «Гемма» відмовлено. При цьому, адміністративним судом не було встановлено протиправності дій Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації під час складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 158/06 від 18.009.2009 та його не відповідність вимогам чинного законодавства.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Як вбачається з п. 1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року № 312 державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальні органи.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі в роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1958 від 25 грудня 2002 року (далі - Положення), Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань зокрема організує і здійснює державний контроль за: дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами земельного законодавства; вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

Згідно п. 5. вказаного Положення, Держземінспекція та державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель в межах своїх повноважень мають право зокрема : складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Як вбачається з п. 5.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. (п. 6.1, 6.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель).

Як вже зазначалось вище, актом перевірки дотримання вимог земельного № 158/06 від 18.02.200, складеного інспектором по використанню та охороні земель м. Києва Буздуганом Ю.І. підтверджується факт фактичного використання відповідачем-1 спірної земельної ділянки площею 42 кв. м. (в тому числі під кіоском - 20 кв. м.) за адресою: АДРЕСА_2 без відповідних правовстановлюючих документів на неї.

Водночас, у матеріалах справи відсутні, а також відповідачем-1 не подано в порядку ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, передбачених ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Крім того, прокурором до справи надано лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 04.11.2014 за № 057026-12172, з якого вбачається, що згідно даних міського земельного кадастру спірна земельна ділянка по АДРЕСА_2 на даний час входить в межі земельної ділянки площею 22594,17 м. кв., за адресою: АДРЕСА_3 яка на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування, обліковується за комунальним підприємством житлового господарства Московського району м. Києва. Документи, що у встановленому законодавством порядку посвідчують право власності (користування) на зазначену земельну ділянку станом на 31.12.2012 в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані. Клопотань, оформлених в установленому порядку, щодо відведення ТОВ «Гемма» земельної ділянки на АДРЕСА_2 до Департаменту земельних ресурсів не находило.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може відбуватись у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Стаття 211 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог прокуратури про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» звільнити земельну ділянку площею 42 кв. м., в тому числі під МАФ - кіоск 20 кв. м. по АДРЕСА_2 що використовується під будівлю (споруду) магазину та обладнання (вуличні холодильники) для зберігання напоїв, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд, що на ній знаходяться.

В частині позовних вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне

До матеріалів справи додано акт обстеження земельної ділянки № 1436/06 від 03.11.2014, складений посадовою особою Департаменту земельних ресурсів (Київської міської державної адміністрації), згідно з яким під час обстеження встановлено, що на земельній ділянці розміщено будівлю (споруду) магазину площею забудови орієнтовано 20 кв. м., експлуатацію та обслуговування якої згідно із наявною в магазині інформацією здійснює ФО-П ОСОБА_1 Інформацію про наявність зареєстрованого відповідно до чинного законодавства права на об'єкт нерухомого майна на час обстеження не надано. Біля магазину розміщено також обладнання (вуличні холодильники) для зберігання напоїв.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач-2 користується магазином в АДРЕСА_2, загальною площею 19,1 кв. м. на підставі укладеного договору оренди приміщення № 1 від 01.02.2014 укладеного з ОСОБА_6 (орендодавець).

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України обов'язковою умовою для повернення зайнятої земельної ділянки звільнивши її від будівель та споруд є встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки та наявності споруд, що належать особі, яка самовільно зайняла земельну ділянку.

Прокуратурою і позивачем не доведено факту самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем-2 та наявності споруд, що належать відповідачу-2, оскільки відповідач-2 користується магазином на умовах оренди.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-1 в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма» (м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 21459257) звільнити земельну ділянку площею 42 кв. м., в тому числі під МАФ - кіоск 20 кв. м. по АДРЕСА_2 що використовується під будівлю (споруду) магазину та обладнання (вуличні холодильники) для зберігання напоїв, та повернути її Київській міській раді (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд, що на ній знаходяться.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» (м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 21459257) в доход Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) суму державного мита у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 04.12.2014.

Суддя В.В.Сівакова