Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/22546/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22546/14 01.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» ДоПублічного акціонерного товариства «Центренерго» Про За зустрічним позовом До Про стягнення 672 447,33 грн. заборгованості за договором поставки, Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» стягнення 13 503,60 грн. пені за договором поставки,

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Заніна М.Ю. - директор;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) : Гаврись Я.Б. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 613 800,00 грн. - основного боргу, 10 300,00 грн. - пені, 2 472,01 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 20.10.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.11.2014 року.

Представником Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до канцелярії Господарського суду міста Києва подано зустрічну позовну заяву про стягнення пені 13 503,60 грн. за порушення строків поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення пені за порушення строків поставки товару за договором №121/39 про закупівлю (поставку) товарів від 05.06.2014 року та позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» про стягнення заборгованості, в зв'язку з порушенням грошового зобов'язання за цим договором є взаємно пов'язаними, а тому зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Центренерго» приймається судом до розгляду.

У судовому засіданні 14.11.2014 року представник позивача за первісним позовом надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 14.11.2014 року подав письмовий відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс», та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечував, посилаючись на те, що зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції були зупинені в зв'язку з порушенням позивачем строків поставки такої.

В судовому засіданні 14.11.2014 року на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 01.12.2014 року.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 01.12.2014 року подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої проси суд стягнути з відповідача 613 800,00 грн. - основного боргу, 20 659,00 грн. - пені, 4 843,13 грн. - 3% річних, 33 145,20 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року, №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на викладене, господарський суд приймає до розгляду заяву позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про збільшення розміру позовних вимог та розглядає справу в межах стягнення з відповідача з відповідача 613 800,00 грн. - основного боргу, 20 659,00 грн. - пені, 4 843,13 грн. - 3% річних, 33 145,20 грн. - інфляційних втрат.

В судовому засіданні 01.12.2014 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечував, зустрічний позов просив задовольнити.

В судовому засіданні 01.12.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» (постачальник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом,) та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом,) був укладений договір про закупівлю (поставку) товарів №121/39.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар (продукцію) згідно умов договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами п. 1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору.

Згідно з п. 2.1 договору, ціна договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним договором.

Відповідно до п.5.3 договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції.

Пунктом 3 додатку №1 до договору сторони погодили умови розрахунків: протягом 45 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі продукції.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» поставило Публічному акціонерному товариству «Центренерго» товар загалом на суму 613 800,00 грн., що підтверджується:

- підписаними представниками сторін видатковими накладними: №РН-0000352 від 08.07.2014 року на суму 552 420,00 грн., №РН-0000388 від 30.07.2014 року на суму 61 380,00 грн.;

- довіреностями типової форми №М-2, виданих Публічним акціонерним товариством «Центренерго» на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» цінностей за договором про закупівлю (поставку) товарів №121/39 від 05.06.2014 року: №521 від 08.07.2014 року, №603 від 29.07.2014 року;

- підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб, актами прийому-передачі згідно з договором №121/39 від 05.06.2014 року: від 09.07.2014 року на суму 552 420,00 грн., від 31.07.2014 року на суму 61 380,00 грн.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 613800,00 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 613 800,00 грн. основного боргу, 20 659,00 грн. пені, 4 834,13 грн. 3 % річних та 33 145,20 грн. - інфляційних втрат.

У відзиві на позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс», Публічне акціонерне товариство «Центренерго» не заперечує проти факту поставки товару та наявності заборгованості в сумі 613 800,00 грн., однак зазначає, що зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції були зупинені на підставі ч. 3 ст. 538 ЦК України, а саме, в зв'язку з порушенням позивачем строків поставки такої.

Посилання відповідача на ч. 3 ст. 538 ЦК України господарський суд вважає безпідставним, оскільки виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, договір пов'язує з моментом підписання акту приймання-передачі, а не з необхідністю поставки товару в обумовлений цим договором строк.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 613 800,00 грн. підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про закупівлю (поставку) товару №121/39 від 05.06.2104 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» поставило Публічному акціонерному товариству «Центренерго» товар на суму 613 800,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання цінностей та актами прийому-передачі, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» поставлений товар не оплатило, у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 613 800,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало, розміру позовних вимог не оспорило та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» не надало, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 613 800,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 9.6 договору, нарахував та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 20 659,00 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 9.6 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальникові неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від ціни неоплаченої продукції.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 20 659,00 грн.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» просить суд також стягнути з відповідача 4 843,13 грн. - 3% річних та 33 145,20 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 3 % річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 4 843,13 грн., а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат - частково у розмірі 32 958,60 грн.

В свою чергу, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» про стягнення 13 503,60 грн. пені за прострочення строків поставки товару.

Відповідно до п.3.1 договору постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку до договору.

Умовами пункту 3.3 договору передбачено, що фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 7.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.

Пунктом 5 додатку №1 до договору сторони погодили строк поставки продукції: протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця з можливістю дострокової поставки.

Відповідно до п.5.3 договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції.

На виконання умов договору, Публічним акціонерним товариством «Центренерго» було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» письмову заявку №23/2775 від 18.06.2014 року на постачання товару у кількості 15 000,00 літрів.

Зазначена заявка була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» 04.07.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення.

Таким чином, враховуючи умови договору, останнім днем поставки товару - 19.07.2014 року.

Як вже зазначалось, Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» було поставлено Публічному акціонерному товариству «Центренерго» товар загалом на суму 613 800,00 грн. в кількості 15 000,00 літрів, а саме:

- 09.07.2014 року - 13 500,00 літрів на суму 552 420,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 09.07.2014 року;

- 31.07.2014 року - 1 500,00 літрів на суму 61 380,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.07.2014 року.

Отже виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» зобов'язань з поставки товару на суму 61 380,00 грн. здійснено з простроченням з 20.07.2014 року по 30.07.2014 року, що є порушенням вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 9.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2% вартості продукції з якої допущено прострочення за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, несвоєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» зобов'язання щодо поставки товару, тобто, не грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 2% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, не обмежуючись при цьому подвійною обліковою ставкою Національного банку України, а саме, в сумі 13 503,60 грн. за період з 20.07.2014 року по 30.07.2014 року.

Серед іншого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» у відзиві на зустрічний позов просило суд на підставі ст. 601 ЦК України провести зарахування однорідних вимог за рахунок зменшення боргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на 9 820,08 грн. - розміру пені, яка підлягає стягненню з останнього.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно з п. 22 Листа Вищого господарського суду від 12.03.2009 № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» за змістом статті 601 Цивільного кодексу України згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду.

Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» не подано суду доказів надсилання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог Публічному акціонерному товариству «Центренерго», а тому, викладена у відзиві на зустрічний позов, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, не може бути підставою для зарахування вимог за зустрічним позовом.

Публічним акціонерним товариством «Центренерго» подано заяву про розстрочення виконання рішення суду протягом одного року шляхом сплати заборгованості рівними частинами, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, зокрема, наявністю великих сум кредиторської заборгованості, що, в свою чергу, може унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно зазначеної статті господарський суд лише у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення, однак наведені Публічним акціонерним товариством «Центренерго» обставини не є винятковими в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, які б доводили неможливість своєчасного виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки виконання рішення суду по справі №910/22546/14, а тому заява Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (місцезнаходження : 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, к. 2, код ЄДРПОУ 30789473) 613 800 (шістсот тринадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. - основного боргу, 20 659 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. - пені, 4 843 (чотири тисячі вісімсот сорок три) грн. 13 коп. - 3% річних, 32 958 (тридцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 60 коп. - інфляційних втрат та 13 445 (тринадцять тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 22 коп. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольнити повністю.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохімсервіс» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, к. 2, код ЄДРПОУ 30789473) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (місцезнаходження : 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 13 503 (тринадцять тисяч п'ятсот три) грн. 60 коп. - пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

04.12.2014 року