Рішення

від 05.12.2014 по справі 911/4743/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2014 р. Справа № 911/4743/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уральські машини»

до Публічного акціонерного товариства «БОРЕКС»

про стягнення 783 982,07грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Колтигін А.П. (дов. № 1 від 30.10.2014р.);

від відповідача Башинська О.П. (дов. № 203 від 03.12.2014р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уральські машини» (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «БОРЕКС» (далі - відповідач) про стягнення 783 982,07грн. заборгованості, з яких: 556 000грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р., 102 143,62грн. пені, 98 858,45грн. інфляційних втрат та 16 980грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2014р. порушено провадження у справі № 911/4743/14, розгляд справи призначено на 21.11.2014р.

20.11.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 25990/14 від 20.11.2014р.), згідно якого останній просив суд відмовити у стягненні 98 858,45грн. інфляційних втрат та 16 980грн. 3 % річних, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2014р. розгляд справи відкладено на 05.12.2014р.

У судовому засіданні 05.12.2014р. представник позивача підтримав позов повністю, відповідач заперечив проти задоволення позову в частині стягнення 98 858,45грн. інфляційних втрат та 16 980грн. 3 % річних.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2012р. між Відкритим акціонерним товариством «БОРЕКС», яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство «БОРЕКС» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уральські машини» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 153, згідно якого продавець зобов'язався виготовити та передати, а покупець - прийняти та оплатити продукцію на зазначених в договору умовах.

Грошова одиниця договору - гривні. Загальна вартість продукції по договору становить 1 132 000грн. з урахуванням ПДВ (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Згідно п.п. 4.1., 4.2. договору продавець передає, а покупець отримує продукцію на складі продавця. Вивезення здійснюється транспортом покупця і за його рахунок. Строк виготовлення продукції складає - 30 днів після надходження передплати на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 6.2. договору форма розрахунку: 100 % передплата.

Відповідно до п. 11.3. договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2012р., в частині гарантійного терміну - до його закінчення, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

На виконання п.п. 1.1., 6.2. договору купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р. позивач сплатив відповідачу 100 % передплати в сумі 1 132 000грн.,що підтверджується платіжними дорученнями № 29 від 28.11.2012р. та № 38 від 30.11.2012р. (а.с. 33).

Відповідач свій обов'язок з виготовлення продукції протягом 30 днів після надходження передплати на розрахунковий рахунок покупця в порушення п. 4.2. договору виконав частково, поставивши позивачу 2 екскаватори загальною вартістю 566 000грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору видатковою накладною № 000000114 від 23.07.2013р. (а.с. 34).

07.08.2013р. між Публічним акціонерним товариством «БОРЕКС» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уральські машини» (Покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р., згідно якої сторони домовились, що у зв'язку з тим, що до 25.07.2013р. продавець зміг виконати умови договору лише частково (24.07.2013р. було передано «Борекс-2102» - 2 шт.) сторони укладають додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р. про часткове повернення коштів, перерахованих в якості оплати за продукцію.

Продавець приймає на себе зобов'язання з моменту підписання додаткової угоди № 1 повернути впродовж 60 днів на розрахунковий рахунок покупця грошові кошти в розмірі 566 000грн. за дві одиниці «Борекс-2102» на базі трактора ЮМЗ з ком-м ЗІП.

Відповідач свій обов'язок, передбачений додатковою угоду № 1 від 07.08.2013р., з повернення протягом 60 днів позивачу грошових коштів, не виконав, 566 000грн. позивачу не сплатив, що підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується представником відповідача.

Предметом позову є вимоги про стягнення 556 000грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р., 102 143,62грн. пені, 98 858,45грн. інфляційних втрат та 16 980грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п.п. 1.1., 6.2. договору купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р. сплатив відповідачу 100 % передплати в сумі 1 132 000грн.,що підтверджується платіжними дорученнями № 29 від 28.11.2012р. та № 38 від 30.11.2012р. (а.с. 33); відповідач свій обов'язок, передбачений додатковою угодою № 1 від 07.08.2013р., з повернення протягом 60 днів позивачу грошових коштів, не виконав, 566 000грн. позивачу не сплатив, що підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується представником відповідача.

Враховуючи те, що попередню оплату відповідачем позивачу на час прийняття судового рішення не повернуто, розмір вказаної попередньої оплати відповідає фактичним обставинам справи та підлягає поверненню, вимога позивача про стягнення з відповідача 566 000грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р. та додатковою угодою № 1 від 07.08.2013р., позивачем за період з 01.11.2013р. по 31.10.2014р. нарахована пеня в сумі 102 143,62грн., зокрема: 33 262,19грн. за період з 01.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 566 000грн., 27 400,60грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 566 000грн. та 41 480,82грн. за період з 17.07.2014р. по 31.10.2014р. на суму боргу 566 000грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Продавець зобов'язаний за кожен день затримки повернення грошових коштів сплатити покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми неповернених коштів (п. 2. додаткової угоди № 1 від 07.08.2013р.).

Суд встановив, що враховуючи положення додаткової угоди № 1 від 07.08.2013р. (продавець приймає на себе зобов'язання з моменту підписання додаткової угоди № 1 повернути впродовж 60 днів на розрахунковий рахунок покупця грошові кошти в розмірі 566 000грн. за дві одиниці «Борекс-2102» на базі трактора ЮМЗ з ком-м ЗІП) прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі сплати 566 000грн. виникло 07.10.2013р., у зв'язку з чим право на нарахування пені на суму боргу 566 000грн. в силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України припинилося 07.04.2014р.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також те, що сторонами у додатковій угоді № 1 від 07.08.2013р. не встановлено довший за шість місяців період нарахування пені, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 12), суд обмежив період нарахування пені з 01.11.2013р. (дата вказана в розрахунку) по 07.04.2014р. (останній день шестимісячного строку на нарахування штрафних санкцій). Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 01.11.2013р. по 07.04.2014р. на суму боргу 566 000грн. становить 31 851,07грн. Відтак, вимога про стягнення 102 143,62грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 31 851,07грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за додатковою угодою № 1 від 07.08.2013р., позивачем за період з 05.10.2013р. по 31.10.2014р. нараховано 98 858,45грн. інфляційних втрат та 16 980грн. 3 % річних за період з 01.11.2013р. по 31.10.2014р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, те, що прострочення відповідача зі сплати 566 000грн. виникло 07.10.2013р., а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданих розрахунках інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 11, 13), суд обмежив період нарахування інфляційних втрат з 07.10.2013р. (дата виникнення прострочення відповідача зі сплати 566 000грн.). Відтак, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з 07.10.2013р. по 31.10.2014р. на суму боргу 566 000грн. складає 114 898грн. інфляційних втрат, а арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 01.11.2013р. по 31.10.2014р. на суму боргу 566 000грн. складає 16 980грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 98 858,45грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, а вимога про стягнення 16 980грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

Твердження представника відповідача на неправомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних на суму 566 000грн., оскільки таке право не передбачене додатковою угодою № 1 від 07.08.2013р. оцінюються судом критично, оскільки інфляційні втрати та 3 % річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 556 000грн. попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р., 31 851,07грн. пені, 98 858,45грн. інфляційних втрат та 16 980грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БОРЕКС» (07800, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2; ідентифікаційний код 05764593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уральські машини» (02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 3; ідентифікаційний код 35369082) 556 000 (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч гривень) 00 коп. попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 153 від 27.11.2012р., 31 851 (тридцять одну тисячу вісімсот п'ятдесят одну гривню) 07 коп. пені, 98 858 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень) 45 коп. інфляційних втрат, 16 980 (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень) 00 коп. 3 % річних та 14 073 (чотирнадцять тисяч сімдесят три гривні) 79 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 09.12.2014р.

Суддя П.В.Горбасенко