Рішення

від 04.12.2014 по справі 914/3904/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2014 р. Справа № 914/3904/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехспецторг", м.Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕМ ТМ-ЛЬВІВ", м.Львів

про: стягнення 135 595,86 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Гриц О.І. - директор;

від відповідача: Олійник І.В. - представник (довіреність від 19.11.14р.);

В судовому засіданні 04.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантехспецторг" (м.Луцьк) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕМ ТМ-ЛЬВІВ" (м.Львів) про стягнення 135 595,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неоплатою відповідачем отриманого товару.

Ухвалою суду від 05.11.2014 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 20.11.14р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 20.11.2014 року позивач участь повноважного представника забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. № 5516/14 від 20.11.2014 року) про заміну відповідача - Дочірнього підприємства Львівського монтажного управління Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТЕМ ТМ-ЛЬВІВ". В підтвердження правонаступництва відповідача подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12.11.2014 р. Дане клопотання задоволено судом, розгляд справи відкладено на 04.12.2014 року. Відповідачем через відділ обліку та документального забезпечення суду подано відзив на позовну заяву (вх.№ 50007/14 від 18.11.2014 року.

В судове засідання 04.12.2014 року позивач участь повноважного представника забезпечив, позов підтримав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги заперечив, відповідно до відзиву на позовну заяву (вх. № 50007 від 18.11.2014 року).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі видаткової накладної № РН-0000016 від 28.11.2011 року позивач поставив Дочірньому підприємству Львівського монтажного управління Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" товар (труби) на суму 111221,58 грн. Товар отримано відповідачем згідно довіреності № 569 від 25.11.2011 року, виданої на ім'я Крися Андрія Леонідовича.

Згідно п. 1.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕМ ТМ-ЛЬВІВ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТЕМ ТМ-ЛЬВІВ" реорганізоване шляхом перетворення з Дочірнього підприємства Львівського монтажного управління Відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" на підставі рішення Публічного акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" (протокол Наглядової ради № 160 від 03.09.2013 року).

Станом на дату подання позову та розгляду справи по суті вартість отриманого відповідачем товару не оплачена. Факт отримання товару та несплати його вартості підтвердив відповідач в судовому засіданні та відзиві на позовну заяву.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 111221,58 грн. суми неоплаченої вартості товару, 14903,69 грн. інфляційних втрат та 9470,59 грн. 3% річних.

Відповідач, заперечуючи позов, посилається на відсутність погодження між сторонами строків оплати товару.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом між сторонами виникли правовідносини, в силу яких позивач здійснив поставку товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТЕМ ТМ-ЛЬВІВ" прийняло товар за ціною, вказаною у відповідній накладній та зобов'язалось провести його повну оплату.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з зприписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен

оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р.).

Враховуючи викладене, обов'язок оплати отриманого товару у відповідача виник з моменту підписання накладної та прийняття товару.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, позивачем правомірно застосовано норми ст. 625 ЦК України.

Правильність нарахування позивачем 14903,69 грн. втрат від інфляції та 9470,59 грн. - 3% річних судом перевірено.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на шість місяців в частині стягнення суми основного боргу, викладеного у відзиві на позовну заяву від 18.11.2014 року № 500007/14, не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як зазначено у п. 7.1.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Отже, основу надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Про відстрочку виконання рішення відповідач клопоче у зв'язку з неоплатою вартості виконаних робіт генпідрядником будівництва - ПАТ „Укрзахідвуглебуд", що не є доказом наявності обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці країни та інші обставини, а також негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Суд приймає до уваги те, що товар відповідач отримав 28.11.2011 року. Тобто, у відповідача було достатньо часу для оплати вартості товару.

З огляду на наведене, із врахуванням відсутності доказів наявності обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, суд вважає заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду безпідставною та необгрунтованою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись 4,33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕМ ТМ-ЛЬВІВ" (79017, м. Львів, вул. Олени Теліги, буд. 21, ідентифікаційний код 00114011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехспецторг" (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 79, кв. 63, ідентифікаційний код 32501308) 111 221,58 грн. основного боргу, 14903, 69 грн. інфляційних втрат, 9470,59 грн. - 3% річних та 2711,92 грн. судового збору.

3. У задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 09.12.2014 р.

Суддя Король М.Р.