Рішення

від 09.12.2014 по справі 925/2003/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 925/2003/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглядає справу:

за позовом приватного підприємства "Люксор-СВ"

до фізичної особи - підприємця Ніколаєва Тараса Сергійовича

про стягнення 12 000 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 12 000 грн. 00 коп. (борг) за договором про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву від 18.11.2014 про зменшення розміру позовних вимог та заяву від 19.11.2014 про розгляд справи у відсутності його представника.

Відзиву на позов до суду не надійшло.

Представник відповідача в засідання не з'явився, поважності причин неявки не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про місце і час засідання суду.

Суд визнав можливість розглядати справу у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Наявні у справі матеріали дозволяють розглянути її за відсутності відзиву на позов.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однією з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом встановлено, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами та за таких обставин розгляд справи за відсутності представників сторін є можливим.

В судовому засіданні, яке відбулося 09 грудня 2014 року згідно ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

16.07.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 77 про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів, предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортному обслуговуванні вантажів, що надаються відповідачем для перевезення автомобільним транспортом позивача (або його субпідрядників, довіреними особами, яких він являється) в міському, міжміському та міжнародному сполученні.

Відповідно до п. 2.2. договору, конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці на кожне конкретне перевезення, яка є невід'ємною частиною даного договору і має юридичну силу, навіть якщо вона отримана або передана за допомогою факсимільного зв'язку, як додатковий договір або додаток до договору.

Згідно п. 4.3. договору, порядок і термін оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється позивачу перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

За п. 4.4. договору, оплата послуг позивача здійснюється відповідачем згідно ст. 929 Цивільного кодексу України, а саме безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок позивача із коштів, що були перераховані замовником перевезення на розрахунковий рахунок відповідача згідно належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів (ТТН, СМR), з відповідними відмітками про отримання вантажу і оригіналів рахунку та акту виконаних робіт на протязі 14-ти банківських днів. Термін оплати послуг позивача вказаний в заявці не може суперечити терміну вказаному в даному договорі.

Відповідно до даного договору позивачем було виконано 6 заявок відповідача: № 1 від 16.07.2013 р. на суму 4500,00 грн.; № 2 від 23.07.2013 р. на суму 6800,00 грн.; № 3 від 31.07.2013 р. на суму 4500,00 грн.; № 4 від 03.09.2013 р. на суму 4500,00 грн.; № 5 від 09.09.2013 р. на суму 4500,00 грн.;

№ 6 від 16.09.2013 р. на суму 4500,00 грн., а всього на загальну суму 29 300 грн. 00 коп.

Послуга перевезення була виконана належним чином, без будь-яких зауважень вантажоодержувача, про що свідчать міжнародні товарно-транспортні накладні та акти виконаних робіт.

Позивач для оплати направив відповідачу відповідні документи, передбачені договором.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, здійснив оплату в сумі 18 300 грн. 00 коп.

19.11.2014 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 11 000 грн. 00 коп.

Суд прийняв уточнення позивача.

Згідно розрахунку позивача, станом на день розгляду справи по суті, заборгованість позивача становить 11 000 грн. 00 коп.

16.10.2014 та 22.10.2014 позивач повторно направляв відповідачу документи для оплати наданих послуг з перевезення. Проте відповідач оплату не провів.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.

За змістом ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України.

Спір виник між експедитором та перевізником, за двостороннім договором транспортного експедирування.

За таких обставин, позивач на підставі договору від 16.07.2013 № 77 про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів, вправі вимагати стягнення з відповідача cуми боргу.

Враховуючи, що позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, які було прийняті господарським судом, спір слід вирішити з врахуванням змінених позовних вимог.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню у сумі 11 000 грн. 00 коп.

Господарський суд ухвалами від 06.11.2014 та 18.11.2014 зобов'язував відповідача направити документи та свого представника. Представник в судове засідання не з'явився.

Процесуальні документи надіслані господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати: витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Ніколаєва Тараса Сергійовича (18002, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 67, кв. 157 код 2736717195) на користь приватного підприємства "Люксор-СВ" (14013, м. Чернігів, вул.. Олександра Молодчого, б.3, код ЄДРПОУ 37632620) - 11 000 грн. 00 боргу, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядки та строки передбачені розділом XII ГПК України.

Повне рішення складено 10 грудня 2014 року.

Суддя І.А.Анісімов