Рішення

від 04.12.2014 по справі 904/8293/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.14р. Справа № 904/8293/14

За позовом публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до приватного підприємства "Промснаб", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Вдовенко М.В. - довіреність № 14 - 291 юр від 02.12.13р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до приватного підприємства "Промснаб", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 15874,70грн. неустойки за прострочення поставки продукції. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 141-3/654 від 16.10.14р. ухвалою суду від 24.10.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 17.11.14р.

Суд оголошував перерву з 17.11.2014р. по 04.12.2014р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 17.11.2014р.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 01.12.2014р. з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

04.12.2014р. повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, вимоги суду не виконав, з заявами і клопотаннями до суду не звертався.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.12.2014р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.14р. між публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі по тексту - позивач, покупець) та приватним підприємством "Промснаб" (далі по тексту - відповідач, продавець) укладено договір №956 (далі по тексту - договір). Відповідно до пункту 1 договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до Специфікації(цій), узгодженої(них) до договору, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна вартість продукції за договором складається з суми вартості всіх партій продукції, узгоджених по всім Специфікаціям до даного договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що ціна продукції, що поставляється покупцю, договірна і вказується для кожної позиції в Специфікації(ціях), що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.2 договору визначено, що поставка продукції продавцем здійснюється в строки, зазначені у відповідній(них) Специфікації(ціях), але тільки після надання покупцем письмового замовлення на поставку. Датою подачі замовлення на поставку вважається дата його направлення електронною поштою на е-mail: info@dpp.dp.ua або факсом на номер (056) 299-79-16. Замовлення на поставку повинно містити перелік номенклатури (асортимент) та обсяги поставки продукції, точно відповідати по номенклатурі і не перевищувати обсяги, зазначені в Специфікації(ціях).

Пунктом 3.3 договору визначено, що датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі продукції від продавця до покупця (перевізника), згідно умов поставки, узгоджених у відповідній(них) Специфікації(ціях), зазначена у накладній (видатковій, товаро-транспортній накладній (далі ТТН), залізнична накладна, кур'єрської служби).

Пунктом 7.1 договору визначено, що у випадку прострочення поставки продукції проти строків обумовлених в договорі, продавець сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,3% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції.

Даний договір вступає в дію з 17.02.14р. і діє по 31.03.15р. або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше (пункт 10.4 договору).

В якості додатку до договору між сторонами узгоджено Специфікацію №2 (а.с.20) в якій сторони узгодили асортимент товару, а саме цемент ГЦ-50, та ГЦ-60, його договірну кількість, ціну. Визначили, що поставка повинна відбутися на протязі 30-ти календарних днів з моменту надання письмового замовлення на поставку.

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що 28.02.14р. на адресу відповідача надіслано замовлення №4500138111 на поставку Цементу ГЦ-50 у кількості 2,9т; Цемент ГЦ-60 у кількості 2,4т; на загальну суму 32664,00грн.

Як зазначає позивач, не заперечує відповідач та погоджується господарський суд строк поставки товару є таким, що настав. Враховуючи викладені обставини позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення поставки продукції, стягнення якої передбачено пунктом 7.1 договору і яка нарахована за період з 31.03.14р. по 08.09.14р. у розмірі 15874,70грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Доказів оплати неустойки в сумі 15874,70грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Докази поставки товару в установлений договором строк відповідач не надав.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2). У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4). Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч.5).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1827,00грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 509, 530, 536, 625, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Промснаб" (49069, м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова, 4/9; ідентифікаційний код 24999758) на користь публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1; ідентифікаційний код 24432974) 15874,70грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 70 коп.) - неустойка за прострочення поставки продукції; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

09.12.2014р.

Суддя І.В. Петренко