Рішення

від 04.12.2014 по справі 910/21927/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21927/14 04.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖБК»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Центр»

Про визнання кредитором та включення до реєстру вимог кредиторів

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Ткачук Ю.В. представник за довіреністю № б/н від 25.09.14.;

Бєлкін Д.Ю. ліквідатор

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЖБК» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Центр» (далі - відповідач) про визнання кредитором та включення до реєстру вимог кредиторів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 3 від 01.03.12. про виконання підрядних робіт, отримав від позивача грошові кошти як передплату за вказаним Договором, проте, роботи не виконав. Оскільки відповідач перебуває в стані припинення за рішенням засновників, позивач просить суд визнати його кредитором відповідача на суму 300 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.14. порушено провадження у справі № 910/21927/14 та призначено її до розгляду на 18.11.14.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 18.11.14. представника відповідача та з огляду на невиконання ним вимог ухвали суду від 14.10.14., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 04.12.14., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 04.12.14. представниками позивача було підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.14. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача, що наданий позивачем, повідомлення про вручення поштових відправлень наявні в матеріалах справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/21927/14.

В судовому засіданні 04.12.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.12. між позивачем (далі - Замовник) та відповідачем (далі - Підрядник) було укладено Договір № 3 про виконання підрядних робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи по монтажу систем вентиляції, кондиціонування та пусконалагоджувальні роботи систем вентиляції (далі - Роботи) на об'єкті: офісні приміщення в житловому будинку по вул. Дніпровська Набережна,19а в місті Києві (2,3 поверхи), секція № 3.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість Робіт складає 475 000,00 грн. у т.ч. ПДВ.

До початку виконання Робіт Замовник протягом 5 робочих днів з моменту підписання Договору перераховує Підряднику перший авансовий платіж в розмірі 50 000,00 грн. Наступні авансові платежі Замовником Підряднику сплачуються згідно графіку фінансування та виконання робіт (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 2.5 Договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

У відповідності до матеріалів справи № 910/21927/14 позивач перерахував відповідачу 300 000,00 грн. (200 000,00 грн. 01.06.12. та 100 000,00 грн. 21.06.12.).

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положеннями п. 3.1 Договору сторони погодили, що Роботи виконуються за графіком фінансування і виконання Робіт з моменту підписання Договору та перерахування авансу Замовником, при умові своєчасного надання фронту робіт на об'єкті.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідач до виконання робіт за Договором не приступив. Вказаного Підрядником не спростовано.

За приписами ч. 23 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

25.10.13. позивач направив відповідачу вимогу № 24/10/13 від 24.10.13., в якій відмовився від Договору та вимагав повернути сплачені грошові кошти в розмірі 300 000,00 грн.

Відповіді на вказану претензію відповідачем надано не було, роботи розпочаті не були, грошові кошти в розмірі 300 000,00 грн. відповідач позивачу не повертав.

За приписами ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Оскільки станом на момент винесення ухвали про порушення провадження у справі № 910/21927/14 (14.10.14.) та станом на момент прийняття рішення по справі № 910/21927/14, справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Центр» (код ЄДРПОУ 34896093) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖБК» не порушена, і відповідно не оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство, а отже позовні вимоги позивача по даній справі підлягають вирішенню по суті за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою , що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно ч. 3 ст. 60 ГК України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

За приписами ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Із наявних в матеріалах справи документів суд дійшов висновку, що позивач в розумінні ст. 60 ГК України для відповідача є явним кредитором, оскільки відповідачу про вимоги позивача відомо (претензія № 24/10/13 від 24.10.13. була направлена позивачем відповідачу за належною адресою, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек № 9269 від 25.10.13.).

Судом встановлено, що в строк визначений ліквідаційною комісією для заявлення вимог кредиторів позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою, і відповідач таку вимогу отримав. При цьому, суд зазначає, що матеріали справи копії оголошення про ліквідацію відповідача не містять, як і не містять відомостей про строк для заявлення кредиторами своїх вимог. Проте, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.11.14., наданого позивачем, вбачається, що відповідач з 17.04.14. перебуває в стані припинення за рішенням засновників, та враховуючи положення ч. 4 ст. 105 ЦК України (строк пред'явлення вимог кредиторів не може становити менше двох місяців), і обставини справи щодо дати направлення позивачем відповідачу кредиторської вимоги № 02-05/26 від 01.09.14. (08.09.14. згідно опису вкладення в цінний лист та фіскального чеку № 6001), суд дійшов висновку, що позивач звернувся до відповідача в межах строку встановленого ліквідаційною комісією для пред'явлення вимог кредиторів.

Враховуючи, що відповідачу відомо про вимоги кредитора, що відповідач відповідно до ст. 60 ГК України не направив позивачу персонального повідомлення про ліквідацію, що відповідач не надав позивачу відповіді на його кредиторську вимогу, що доказів іншого матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від розгляду кредиторських вимог позивача, що дало право позивачу звернутися протягом одного місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. З врахуванням дати направлення кредиторської вимоги, часу поштового обігу та приписи ст. 530 ЦК України, встановлений ст. 112 ЦК України місячний строк на звернення до суду позивачем пропущений не був.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання позивача кредитором відповідача з сумою вимог 300 000,00 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача розглянути вказані вимоги як своєчасно подані, суд відзначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки викладеним вище судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача в межах строку встановленого ліквідаційною комісією для пред'явлення вимог кредиторів, тобто вчасно, крім того, відповідача зобов'язано включити вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖБК» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська, б. 41, офіс 63; ідентифікаційний код 32590052) до ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Центр» (02160, м, Київ, вул. Каунаська, б. 13; ідентифікаційний код 34896093) в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Центр» (02160, м, Київ, вул. Каунаська, б. 13; ідентифікаційний код 34896093).

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Центр» (02160, м, Київ, вул. Каунаська, б. 13; ідентифікаційний код 34896093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЖБК» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська, б. 41, офіс 63; ідентифікаційний код 32590052) 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.14.

Суддя Т.М. Ващенко