Постанова

від 11.07.2006 по справі 23/159/06-ап-3/186/06-ап-23/264/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/159/06-АП-3/186/06-АП-23/264/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              11.07.06                                                                             №   23/159/06-АП-3/186/06-АП-23/264/06-АП

За позовом  Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд.50

До           ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя, вул. Брюлова, буд.4

про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень

Суддя Садовий І.В.

Секретар Щока Н.В.

За участю представників:

Від позивача -          Кучерева Н.В. –предст., дов. №КД-1104 від 14.03.06

                              Крупейник Н.Л. –предст., дов. № КД-1102 від 14.03.06

Від відповідача –          Мітасов М.І. –предст., дов.№ 2917 від 13.02.06

                                  Вапіров І.В. –предст., дов. № 28155 від 18.11.05

СУТЬ СПОРУ:

17.02.06 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень: №0001412302/0 від 06.0705, № 0001422302/0 від 06.07.05, № 0001412302/1 від 19.09.05, № 0001422302/1 від 19.09.05, № 0001412302/2 від 25.11.05, № 0001422302/2 від 25.11.05.

Ухвалою суду від 20.02.06 відкритого провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 20.03.06. За ініціативою суду здійснювалася технічна фіксація судового процесу. У судовому засіданні оголошувалися перерви до 06.04.06 та 20.04.06.

Згідно розпорядження голови господарського суду Запорізької області № 406 від 20.04.06 у звязку із хворобою судді Садового І.В. справу передано на новий розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою суду від 26.04.06 суддею Соловйовим В.М. прийнято справу № 23/159/06-АП та відкрито провадження в адміністративній справі з привласненням № 23/159/06-АП-3/186/06-АП. Судове засідання призначено на 12.06.06.

Згідно розпорядження заступника голови господарського суду Запорізької області № 433 від 03.05.06 справу передано на розгляд судді Садовому І.В.

Ухвалою суду від 11.05.06 справу прийнято до провадження, відкрито провадження в адміністративній справі з привласненням № 23/159/06-АП-3/186/06-АП-23/264/06-АП, судовий розгляд призначено на 05.07.06. Сторони відмовилися від технічної фіксації судового процесу. У судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.07.06. За згодою представників сторін у судовому засіданні 22.05.06 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач  підтримав позовні вимоги на підставах, зазначених у позовній заяві від 16.02.06, уточненнях до позовної заяви від 30.03.06 та наданих поясненнях від 07.07.06. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірним застосуванням відповідачем п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 03.04.1997р. та п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7  Закону України “Про податок на додану вартість”. Зокрема зазначає, що  позивачем у повній відповідності із Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" були здійснені бухгалтерські операції, що випливають із Договорів маркетингу та Договору дистрибуції, а також Договору купівлі-продажу комбайнів, а складання Акту перевірки про нібито порушення податкового законодавства та направленням в зв'язку з цим на адресу позивача податкових повідомлень-рішень порушують права і інтереси позивача, нарахована сума до сплати є значною для позивача, що потягне за собою скорочення виробництва, зменшення робочих місць та зменшення надходження податків до бюджету. Просить позов задовольнити та визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 06.07.05 № 0001412302/0, № 0001422302/0, від 19.09.05 № 00001412302/1, № 000142302/1, від 25.11.05 № 0001412302/2, № 0001422302/2, від 08.02.06 № 0001412302/3, № 0001422302/3.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у запереченнях від 20.05.06.   Зокрема зазначив, що актом перевірки встановлено порушення позивачем  п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334 від 28.12.94 року в редакції Закону України 283/97-ВР від 22.05.97 року (із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 153492 грн. та  п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями), внаслідок чого зменшено податок на додану вартість на загальну суму 90000 грн. Вважає висновки акта перевірки такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Просить у позові відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став акт ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя  від 01.07.05 № 115/23-1-32875438 “Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП “Фабрика делікатесних сирів” за період з 16.03.2004р. по 31.03.2005р.”.

Актом перевірки, зокрема, встановлено:

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено збільшення суми валових витрат за 9 місяців 2004 р. та за 2004 р. у сумі 450000 грн., за 1 квартал 2005 р. у сумі 166667грн.

Підприємством на порушення п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, збільшено суму валових витрат за 9 місяців 2004 р. та за 2004 р. у сумі 450000грн.,  за 1 квартал 2005 р. на 166666,67 грн., а саме:

ПП “Фабрика делікатесних сирів” (Замовник) укладено з ТОВ “Східні регіони” (Виконавець, код 31112772, і.п.н. 311127726109)  договір № 1/М від 01.01.2005 р. про надання маркетингових послуг, згідно якого Виконавець зобовязується по Завданню Замовника надати послуги по маркетинговому дослідженню та розширенню ринку покупців продукції Замовника. Цілью маркетингового дослідження є вивчення та збільшення споживчого попиту на продукцію Замовника на споживчому ринку України.   

Згідно до п. 2.3 договору в цілях надання маркетингових послуг Виконавець протягом одного місяця здійснює слідуючі дії:

-вивчає наявність підприємств-конкурентів в регіонах України;

-вивчає технічні характеристики аналогічної продукції, реалізуємої на ринку іншими виробниками (розповсюджувачами);

-вивчає та систематизує дані про ціни на аналогічну продукцію;

-проводе опитування покупців аналогічної продукції в містах реалізації продукції;

-проводе опитування потенціальних покупців продукції, вкючаючи оптових покупців;

-вивчає споживчий попит на продукцію та його структуру;

-вивчає характеристику середнього споживача по регіонам України (середній вік, середня заробітна плата і т.д.);

-вивчає місцерозташування оптових баз, торгових точок споживачів, великих бюджетних покупців по регіонам України;

-проводе презентації товарів, в ході яких проводиться анкетування.

Згідно до п. 2.4 договору в наслідок отриманої у ході дослідження інформації Виконавець складає і надає Замовнику інформаційний звіт про результати маркетингового дослідження не пізніше 31 числа звітного місяця. Інформаційний звіт повинен містити:

-данні, отримані Виконавцем у ході здійсненого дослідження;

-висновки, обгрунтовані на отриманих в результаті дослідження даних.

При прийнятті-передачі звіту Сторони підписують акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг).

Загальна сума послуг по договору складає 200000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 33333,33 грн.

ПП “Фабрика делікатесних сирів” віднесено до складу валових витрат витрати за маркетингові послуги у 1 кварталі 2005 р. у сумі 166666,67 грн. згідно актів здачі-приймання робіт (послуг), що вони мають звязок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції:

-акт № 1 від 31.01.2005 р. за маркетингові послуги за січень 2005 р. у сумі без ПДВ 58333,34 грн.  (загальна сума послуг з ПДВ 70000,00 грн.);

-акт № 2 від 28.02.2005 р. за маркетингові послуги за лютий 2005 р. у сумі без ПДВ 41666,67 грн.  (загальна сума послуг з ПДВ 50000,00 грн.);

-акт № 3 від 31.03.2005 р. за маркетингові послуги за березень 2005 р. у сумі без ПДВ 66666,67грн.  (загальна сума послуг з ПДВ 80000,00 грн.).

В бухгалтерському обліку у 1 кварталі здійснено запис Дт 93 Кт 631 на загальну суму 166666,67грн. Станом на 31.03.2005 р. за маркетингові послуги підприємством не сплачено та по рахунку 631 мається кредиторська заборгованість. Податок на додану вартість у сумі 33333,33грн. протягом 1 кварталу 2005 р. підприємством не віднесено до складу податкового кредиту.

Інформаційні звіти про результати маркетингового дослідження, по яким можна встановити звязок з виробничою діяльністю, до перевірки не надані.

Також, ПП “Фабрика делікатесних сирів” (Підприємство) укладено з ТОВ “Східні регіони” (Дистрибютор, код 31112772, і.п.н. 311127726109)  договір № 1 від 01.11.2004 р. про ексклюзивну дистрибюцію, згідно якого підприємство надає дистрибютору  ексклюзивне право покупати товари у підприємства для подальшої реалізації товарів на території всім покупцям через торгові мережі, через які можливо розповсюджувати та продавати товар на умовах зазначених у цьому договорі. Термін “територія” –є територія 24-х областей України, в межах яких здійснюється продаж товарів.

Згідно з розділом 3 цього договору Дистрибютор має права та обовязки:

-п. 3.1 здійснює все, що від нього залежить для стимулювання та збільшення реалізації товарів на території усім покупцям;

-п. 3.2. забезпечує покриття торгівельних місць території, використовуючи для цього доступні технології продаж;

-п. 3.3. надає співробітників для роботи з товаром підприємства, в обовязки яких входять аналіз діяльності торгових представництв, розробка і впровадження заходів по збільшенню обсягів реалізації товарів;

-п. 3.5. рекламує товари і приймає участь в рекламних акціях;

-п. 3.8. оперативно повідомляє підприємству отриману інформацію, яка може бути використана підприємством або може бути корисною підприємству в звязку з реалізацією товарів на території;       

Згідно з п. 5.3 цього договору “реалізація товару дистрибютору здійснюється по цінам підприємства з урахуванням знижок і ексклюзивності ціни поставок для дистрибютера, і угодженими додатковими угодами”.

Згідно первинних документів реалізація товару ТОВ “Східні регіони” здійснювалася за цінами на 3-5 % нижче ніж іншим.

При цьому укладено додаткова угода № 1 від 01.01.2005 р. до договору про ексклюзивну дистрибюцію № 1 від 01.11.2004 р., яким доповнено розділ 4 пунктом 4.12 “за здійснення дистрібютором послуг по реалізації товара підприємство сплачує дистрібютору винагороду у розмірі 10 % від суми реалізованого товару за місць згідно акта здачі-приймання робіт (послуг)”.      

ПП “Фабрика делікатесних сирів” віднесено до складу валових витрат витрати по сплаті винагороди у 1 кварталі 2005 р. у сумі 331783,74 грн. згідно актів здачі-приймання робіт (послуг):

-акт № 1 від 31.01.2005 р. за послуги по реалізації товара в січні 2005 р. по договору у сумі без ПДВ 131381,25 грн. грн.  (загальна сума послуг з ПДВ 157657,50 грн.);

-акт № 2 від 28.02.2005 р. за послуги по реалізації товара в лютому 2005 р. у сумі без ПДВ 64936,15 грн.  (загальна сума послуг з ПДВ 77923,37грн.);

-акт № 3 від 31.03.2005 р. за послуги по реалізації товара у березні 2005 р. у сумі без ПДВ 135466,34 грн.  (загальна сума послуг з ПДВ 162559,61,00 грн.).

В бухгалтерському обліку у 1 кварталі здійснено запис Дт 93 Кт 631 на загальну суму 331783,74 грн. Станом на 31.03.2005 р. винагорода  за додатковою угодою № 1 від 01.01.2005 р. до договору про ексклюзивну дистрибюцію № 1 від 01.11.2004 р. підприємством не сплачено та по рахунку 631 мається кредиторська заборгованість.

Таким чином, договір № 1 від 01.11.2004 р. про ексклюзивну дистрибюцію, як і договір № 1/М від 01.01.2005 р. про надання маркетингових послуг, також передбачає дослідження Дистрибютером ринку України для стимулювання та збільшення реалізації товарів на території усім покупцям і надання інформації Підприємству, яка може бути корисна в звязку з реалізацією товара, за ці послуги у 1 кварталі 2005 р. ПП “Фабрика делікатесних сирів” було двічі віднесено до складу валових витрат витрати у сумі 331783,74 грн. (та знижка при реалізації) і у сумі 166666,67грн., відповідно.

Відповідно до п. 1.26 ст. 1 Закону ПП “Фабрика делікатесних сирів” та ТОВ “Східні регіони” є повязаними особами.

Згідно штатного розкладу на 2004-2005 р. на ПП “Фабрика делікатесних сирів” є комерційна служба, в склад якої входить комерційний директор та у 2004 р. 3 менеджера, у 2005 р. 2 менеджера.

Таким чином, на порушення п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, підприємством у 1 кварталі 2005 р. віднесено до складу валових витрат маркетингові послуги, по яким документально не підтверджено звязок з виробничою діяльністю (доцільність її використання) та двічі віднесені витрати за аналогічні послуги за двома договорами у сумі 166666,67 грн.

ПП “Фабрика делікатесних сирів” (Покупець) уклала договір купівлі-продажу № 7 від 07.04.2004 р. з ЗАТ “Квіт” (Продавець, код 00445587, і.п.н.004455808309, в особі Голови Правління Ануфрієва Юрія Сергійовича), згідно якого продавець зобовязується передати у власність сільськогосподарську техніку:

- комбайн марки МF-34, реєстраційний № 08784 ВО, рік випуску 1996, заводський № 52761,

- комбайн марки МF-34, реєстраційний № 08785 ВО, рік випуску 1996, заводський № 52564,

Загальна сума договору складає 940000,00 грн., в тому числі ціна майна 783333,33 грн. та податок на додану вартість у сумі 156666,67 грн.

Згідно п. 2.2. договору оплата за майно здійснюється Покупцем протягом тридцяти календарних днів з дати підписання цього договору на рахунок Продавця № 2600230433658 у філії “Дніпропетровське Центральне відділення Промінвестбанку”, код банку 305437, код за ЄДРПОУ 00445587 або на рахунок третьої особи. Сторони також можуть застосувати вексельну форму розрахунків.

Передача майна підтверджується актом прийому-передачі майна згідно договору-купівлі № 7 від 07.04.2004 р.

До складу валових витрат у 1 півріччі 2004 р. віднесено вартість комбайнів у сумі 783333,34 грн. згідно видаткової накладної № ЛНА-000006 від 15.04.2004 р. та у квітні 2004 р.  До складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість 156666,66 грн. згідно податкової накладної № 287 від 08.04.04 р. Оприбуткування товару у бухгалтерському обліку здійснено записом у квітні 2004 р. Дт 281 Кт 631 у сумі 783333,33 грн., Дт 6415 Кт 631 у сумі ПДВ 156666,67 грн. Ціна без ПДВ кожного комбайна складає 391666,67 грн. та ПДВ 78333,33 грн.

ПП “Фабрика делікатесних сирів” (Продавець) уклала договір купівлі-продажу № 10/8 від 10.08.2004 р. з ПП “ВАП” (Покупець, код 25001199, і.п.н.250011904292, в особі директора Погосяна Ваграма Айказовича), згідно якого продавець зобовязується передати у власність сільськогосподарську техніку:

- комбайн марки МF-34, реєстраційний № 08784 ВО, рік випуску 1996, заводський № 52761,

- комбайн марки МF-34, реєстраційний № 08785 ВО, рік випуску 1996, заводський № 52564,

Загальна сума договору складає 400000,00 грн., в тому числі ціна майна 333333,33 грн. та податок на додану вартість у сумі 66666,67 грн.

Згідно п. 2.2. договору оплата за майно здійснюється Покупцем протягом 30 календарних днів з дати підписання цього договору на рахунок Продавця № 2600730134907 у філії “Дніпропетровське Центральне відділення Промінвестбанку”, код банку 305437, код за ЄДРПОУ 32875438.

Від ПП “ВАП” за реалізовані комбайни отримано грошові кошти згідно банківських виписок (Дт 311 Кт 361):

-№ 78 від 10.08.04 р. у сумі 200000,00 грн.;

-№ 98 від 07.09.04 р. у сумі 185700,00 грн.

-№ 114 від 29.09.04 р. у сумі 14300,00 грн.  

До складу валового доходу за 9 місяців 2004 р. віднесено вартість комбайнів у сумі 333333,34 грн. згідно:

-видаткової накладної № РН-0000907 від 10.08.2004 р. за комбайн MF 08784ВО у сумі 166666,67 грн.

-видаткової накладної № РН-0000944 від 07.09.2004 р. за комбайн MF 08785ВО у сумі 166666,67 грн.

Та віднесено до податкового зобовязання по податку на додану вартість:

-у серпні 2004 р. у сумі 33333,33 грн. Згідно податкової накладної № 1033 від 10.08.04 р. за комбайн MF 08784ВО;

-у вересні 2004 р. у сумі 33333,33 грн. Згідно податкової накладної № 1032 від 07.09.04 р. за комбайн MF 08785ВО.

У бухгалтерському обліку здійснено запис Дт 361 Кт 702 у серпні 2004 р. у сумі 200000,00 грн. та у вересні 2004 р. у сумі 200000,00 грн.

При цьому згідно звіту про оцінку вартості сільгоспгосподарської техніки наданою ПП Консалтінговою фірмою “Альянс-V” станом на 10.08.04 р. загальна вартість двох комбаїнів МF-34 складає 400000,00 грн. Стан техніки визнано добрим, гідною до використання (п. 3 Звіту). Оцінка базується на методі порівняння продажів (п. 4 Звіту).    

Збиток від операцій купівлі-продажу комбайнів складає у сумі 450000,00 грн. (783333,34 грн. - 333333,34грн.). Операція купівлі-продажу комбайнів є для підприємства одноразовою та  відповідно до вимог п. 1.32 ст. 1 Закону не є регулярною, постійною та суттєвою, яка не привела до отримання доходу.

Таким чином, на порушення п. 5.1 ст. 5 з урахуванням вимог п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат суми збитку від операцій купівлі-продажу комбайнів, вартість яких вважається не використаними підприємством у власній господарській діяльності і не повинні відноситься до складу валових витрат, в результаті чого збільшені валові витрати за 9 місяців та рік 2004 р. у сумі 450000,00грн.

В ході перевірки здійснено запит № 16153/10/23-120 від 24.06.205 р. до Арбітражного керуючого ЗАТ “Квіт” з питання  підтвердження віднесення сум ПДВ до податкового зобов'язання з відповідним включенням до податкової декларації з ПДВ та включення до валового доходу до податкової декларації з податку на прибуток та сплату податків в бюджет у квітні 2004р.

В результаті порушень, викладених в п. 2.2 даного акта перевірки, встановлено заниження суми оподатковуваного прибутку за 9 місяців та 2004 р. у сумі 450000 грн., за 1 квартал 2005 р. у сумі 166667 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за 9 місяців у сумі 112500 грн. та 2004 р. у сумі 111775 грн., за 1 квартал 2005 р. у сумі 41717 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, зменшено податок на додану вартість у серпні 2004 р. у сумі 45000грн., у вересні 2004 р. у сумі 45000 грн., а саме:

ПП “Фабрика делікатесних сирів” (Покупець) уклала договір купівлі-продажу № 7 від 07.04.2004 р. з ЗАТ “Квіт” (Продавець, код 00445587, і.п.н.004455808309, в особі Голови Правління Ануфрієва Юрія Сергійовича), згідно якого продавець зобовязується передати у власність сільськогосподарську техніку:

- комбайн марки МF-34, реєстраційний № 08784 ВО, рік випуску 1996, заводський № 52761,

- комбайн марки МF-34, реєстраційний № 08785 ВО, рік випуску 1996, заводський № 52564,

Загальна сума договору складає 940000,00 грн., в тому числі ціна майна 783333,33 грн. та податок на додану вартість у сумі 156666,67 грн.

Передача майна підтверджується актом прийому-передачі майна згідно договору-купівлі № 7 від 07.04.2004 р.

До складу валових витрат у 1 півріччі 2004 р. віднесено вартість комбайнів у сумі 783333,34 грн. згідно видаткової накладної № ЛНА-000006 від 15.04.2004 р. та у квітні 2004 р. та  до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість 156666,66 грн. згідно податкової накладної № 287 від 08.04.04 р. Оприбуткування товару у бухгалтерському обліку здійснено записом у квітні 2004 р. Дт 281 Кт 631 у сумі 783333,33 грн., Дт 6415 Кт 631 у сумі ПДВ 156666,67 грн. Ціна без ПДВ кожного комбайна складає 391666,67 грн. та ПДВ 78333,33грн.

ПП “Фабрика делікатесних сирів” (Продавець) уклала договір купівлі-продажу № 10/8 від 10.08.2004 р. з ПП “ВАП” (Покупець, код 25001199, і.п.н.250011904292, в особі директора Погосяна Ваграма Айказовича), згідно якого продавець зобов*язується передати у власність сільськогосподарську техніку:

- комбайн марки МF-34, реєстраційний № 08784 ВО, рік випуску 1996, заводський № 52761,

- комбайн марки МF-34, реєстраційний № 08785 ВО, рік випуску 1996, заводський № 52564,

Загальна сума договору складає 400000,00 грн., в тому числі ціна майна 333333,33 грн. та податок на додану вартість у сумі 66666,67 грн.

Від ПП “ВАП” за реалізовані комбайни отримано грошові кошти згідно банківських виписок (Дт 311 Кт 361):

-№ 78 від 10.08.04 р. у сумі 200000,00 грн.;

-№ 98 від 07.09.04 р. у сумі 185700,00 грн.

-№ 114 від 29.09.04 р. у сумі 14300,00 грн.  

До складу валового доходу за 9 місяців 2004 р. віднесено вартість комбайнів у сумі 333333,34 грн. згідно:

-видаткової накладної № РН-0000907 від 10.08.2004 р. за комбайн MF 08784ВО у сумі 166666,67 грн.

-видаткової накладної № РН-0000944 від 07.09.2004 р. за комбайн MF 08785ВО у сумі 166666,67 грн.

Та віднесено до податкового зобов*язання по податку на додану вартість на загальну суму 66666,66 грн.:

-у серпні 2004 р. у сумі 33333,33 грн. Згідно податкової накладної № 1033 від 10.08.04 р. за комбайн MF 08784ВО;

-у вересні 2004 р. у сумі 33333,33 грн. Згідно податкової накладної № 1032 від 07.09.04 р. за комбайн MF 08785ВО.

У бухгалтерському обліку здійснено запис Дт 361 Кт 702 у серпні 2004 р. у сумі 200000,00 грн. та у вересні 2004 р. у сумі 200000,00 грн.

Збиток від операцій купівлі-продажу комбайнів складає у сумі 450000,00 грн. (783333,34 грн. - 333333,34грн.) та недоотримання податку на додану вартість у сумі 90000 грн. (156666,67-66666,67). Операція купівлі-продажу комбайнів є для підприємства одноразовою та  відповідно до вимог п. 1.32 ст. 1 Закону не є регулярною, постійною та суттевою, яка не привела до отримання доходу.

В звязку з встановленим порушенням зазначеним у п.п 2.2.2 цього акту, підприємству необхідно було у серпні та вересні 2004 р. здійснити зменшення податкового кредиту.

Таким чином, на порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями з урахуванням вимог п. 5.1 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, вартість яких не відноситься до складу валових витрат, в результаті чого збільшено податковий кредит  за серпень 2004 р. у сумі 45000 грн. та за вересень 2004 р. у сумі 45000 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

-№0001412302/0 від 06.07.2005 р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 206835,40 грн., в т.ч. 153492,00 грн. основного платежу, 53343,40 грн. штрафних санкцій відповідно до п.5.1. ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

-№0001422302/0 від 06.07.2005 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 135000,00 грн., в тому числі за основним платежем - 90.000,00 грн., за штрафними санкціями 45000,00 грн. згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За результатами апеляційного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, ДПА у Запорізькій області та ДПА України скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Відповідачем на адресу позивача були направлені податкові повідомлення-рішення від 19.09.05 № 00001412302/1, № 000142302/1, від 25.11.05 № 0001412302/2, № 0001422302/2, від 08.02.06 № 0001412302/3, № 0001422302/3.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові  витрати  виробництва  та  обігу  (далі  - валові витрати) - сума будь-яких  витрат  платника  податку  у  грошовій, матеріальній    або   нематеріальній   формах,   здійснюваних   як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються (виготовляються)   таким   платником  податку  для  їх  подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог п.1.32.ст.1 цього ж Закону господарська діяльність –будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.2.1 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат  відносяться суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням  виробництва,  продажем  продукції  (робіт,   послуг)   і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами  5.3 - 5.8 цієї статті.

При цьому, п.  5.11 цієї статті передбачено наступне: установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку,  крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Звернення до загальних норм Закону про прибуток дозволяють зробити висновок про те, що законодавець передбачив віднесення до валових витрат суми будь –яких витрат, сплачених, нарахованих у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг).

Як встановлено матеріалами справи послуги, передбачені Договором маркетингу, безпосередньо пов'язані з продажем продукції, яка виробляється позивачем і тому у відповідності із вказаними нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вони пов'язані із господарською діяльністю позивача і відносяться до складу валових витрат позивача.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону  не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. На виконання цього, Виконавцем проведені дослідження споживчого ринку України і надані інформаційні звіти про результати маркетингових досліджень, які встановлюють зв'язок з виробничою діяльністю (інформаційний звіт №1 відЗ 1.01.2005 р. за маркетингові послуги за січень 2005 р., інформаційний звіт №2 від 28.02.2005 р., інформаційний звіт №3 від 31.03.2005 р.), а також Акти здачі-приймання робіт (послуг) відповідно №1 від 31.01.2005 р., №2 від 28.02.2005 р., №3 від 31.03.2005 р. Всього на суму 166666,67 грн.

Договір дистрибуції та Договір маркетингу мають різні предмети договору. Перший передбачає у предметі договору - надання Дистриб'ютору виключного права на купівлю товарів у позивача для подальшої реалізації товарів на території України всім покупцям через торгову мережу, яка включає в себе оптові магазини, роздрібкові магазини, торгових представників і інші збутові канали, через які можна поширювати і продавати продукцію Позивача. Другий предметом договору визначає обов'язки Виконавця за завданням позивача надавати останньому послуги по маркетинговому дослідженню і розширенню ринку збуту покупців продукції позивача. Метою маркетингового дослідження є вивчення попиту і збільшення споживчого попиту позивача на споживчому ринку України. Тобто, перший договір визначає право купівлі товарів у позивача, а другий -дослідження ринку.

Як видно, вказані договори не містять нічого спільного і тому зовсім безпідставним і необгрунтованим є посилання у Акті перевірки на те, що маркетингові послуги і ексклюзивне право купівлі у позивача його товарів є аналогічними послугами, не пов'язані з виробничою діяльністю та двічі віднесені на витрати.

Виконання договору підтверджується Актами здачі-приймання робіт (послуг) відповідно №1 від 31.01.2005 р., №2 від 28.02.2005 р., №3 від 31.03.2005 р. та відомостями по продажі товару за січень, лютий, березень 2005 р.

Таким чином, укладення Договору маркетингу та Договору дистрибуції для позивача є економічно доцільними. Договори укладені відповідно до діючого законодавства України та мають безпосередній звязок з виробничою діяльністю підприємства. А тому витрати по цих послугах правомірно віднесено позивачем до складу валових витрат.

Матеріалами справи також встановлено, що 02 квітня 2004 р. позивачем було видано Наказ №2/1 про придбання двох комбайнів МА88ЕУ-РЕКСи8(Ж-34 1996 року випуску по ціні 470000,00 грн. за одиницю для використання в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

На виконання цього Наказу позивачем було укладено договір купівлі-продажу №7 від 07.04.2004 р. з Закритим акціонерним товариством "Квіт", згідно якому останній передав у власність Позивача 2 комбайни, дані про яких зазначені вище, на загальну суму 940000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 156666,67 грн. Комбайни планувалося використовувати у господарській діяльності з метою отримання прибутку, в залежності від попиту, або шляхом передачі у оренду або подальшого перепродажу. Продаж комбайнів позивачу здійснювався ЗАТ «Квіт»за ціною, яка була підтверджена Звітом про визначення ринкової вартості майна, належного ЗАТ «Квіт», здійсненим Запорізьким представництвом Інформаційно-обчислювального центру Союзу експертів України від 02.04.2004 р.

Враховуючи неможливість зберігання техніки у зимовий період і у звязку з потребою у обігових коштах, позивачем було видано наказ № 14/1 від 01.08.2004р. про реалізацію належних йому двох комбайнів по ціні можливої реалізації. Для визначення ринкової вартості комбайнів Приватним підприємством консалтингова фірма “Альянс-У” була здійснена оцінка вартості сільськогосподарської техніки, яка належить позивачу, станом на 10.08.2004р. Оціночна вартість склала 200000,00 грн. за одну одиницю комбайну.

Операція купівлі та продажу комбайнів здійснювалася не в одному і тому ж звітному періоді, що свідчить про те, що позивач мав намір використовувати їх у власній господарській діяльності. Крім того, продаж було здійснено за ринковою вартістю згідно експертної оцінки.

Згідно п.1.20.1 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”  якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна –це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності –однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) і сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Відповідно до п.1.20.8 п.1.20. ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” обовязок доведення того, що ціна договору невідповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобовязаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідач із таким запитом до позивача не звертався. Отже, господарська операція з продажу комбайнів здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджується необхідними первинними документами, оподаткування здійснено у відповідності із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді  у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Оскільки операція купівлі-продажу комбайнів та послуги по договорам маркетингу та дистрибуції відносяться до валових витрат, то на підставі п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем суми податку на додану вартість правомірно віднесені до складу податкового кредиту.

Згідно п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не доказав, що податкове зобовязання було нараховане належним чином. На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пп. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за результатами розгляду скарги платника податків контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення, про що повідомити платника податків. Відповідно до п. 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 р. № 247) у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається, податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення. Відповідно до п. 1.9. ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом.

Таким чином, враховуючи те, що в разі залишення скарги платника податків без задоволення надіслане податкове повідомлення не відкликається, а направлене за результатами розгляду скарги податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання, вимога позивача  про  визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 06.07.05 № 0001412302/0, № 0001422302/0, від 19.09.05 № 00001412302/1, № 000142302/1, від 25.11.05 № 0001412302/2, № 0001422302/2, від 08.02.06 № 0001412302/3, № 0001422302/3 підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства по суті. Зазначена правова позиція підтверджується Постановою Вищого адміністративного суду України від 15.02.06 по справі № 23/339.

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України встановлено, що судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту (щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів).

Тобто, розмір судового збору в даному випадку повинен складати 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або 3, 40 грн. Оскільки позивач оскаржує два податкових повідомлення-рішення з різних податків, то розмір судового збору буде складати 6,80 грн.

При зверненні до господарського суду позивач сплатив згідно платіжного доручення №939 від 16.02.06 - 85,00 грн.

За таких обставин господарський суд роз'яснює позивачу вимоги ч.2 ст.89 КАС України: судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом (в даному випадку - це 78, 20 грн.), повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, слід присудити на користь позивача обґрунтовані та підтверджені документально судові витрати з Державного бюджету України в сумі 6,80 грн.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Керуючись  ст. 17, 52, 94, 161,162,163, 167 КАС України , суд –

ПОСТАНОВИВ:

       1. Позов задовольнити.

       2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 06.07.05 № 0001412302/0, № 0001422302/0, від 19.09.05 № 00001412302/1, № 000142302/1, від 25.11.05 № 0001412302/2, № 0001422302/2, від 08.02.06 № 0001412302/3, № 0001422302/3.

        3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова,50, ЄДРПОУ 32875438, р/р № 2600730134907 у філії “Дніпропетровське Центральне відділення Промінвестбанку”, м. Дніпропетровськ, МФО 305437) 6,80 грн. судового збору.

Постанова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено КАС України,  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.          

Постанову підписано 14.07.2006р.

       Суддя                                                                               І.В.Садовий

суддя     Садовий І.В.