Вирок

від 05.12.2014 по справі 600/1436/14-к

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1436/14-к

Справа № 1-кп/600/80/2014

05 грудня 2014 року Козівський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю: прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

потерпілого: ОСОБА_5

ознайомившись у підготовчому судовому засіданні із обвинувальним актом та угодою про примирення у кримінальному провадженні № 12014210110000171 від 15 липня 2014 року, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з освітою середньою-спеціальною, не працюючого, одруженого, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2014 року близько 22 годин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в приміщенні однієї з кімнат житлового будинку за місцем проживання в с. Потік Козівського району Тернопільської області, розпивав алкогольні напої разом із шваґром ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем с. Криве Козівського району Тернопільської області, який тимчасово проживав із ОСОБА_4 .

У ході спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почав ображати матір ОСОБА_6 , висловлюючись в її сторону грубими нецензурними словами, в результаті чого між ними виник словесний конфлікт.

Під час якого ОСОБА_6 , обурений поведінкою ОСОБА_4 , що виражалося в образах його матері, піднявся із пуфика, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, агресивно, умисно наніс удар кулаком лівої руки в обличчя ОСОБА_4 , від нанесеного удару він впав спиною на диван, накинувся на нього зверху і наніс близько 5- 6 ударів кулаками рук в різні ділянки верхньої частини тіла, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках правого ока, підочній та виличній ділянках, садна та синців на губах, синця на правій щоці, які належать до легких тілесних ушкоджень.

На дії ОСОБА_6 , які виразилися у побитті ОСОБА_4 , у нього, враховуючи поведінку нападника, спрямованість умислу, інтенсивність і характер дій, виникли підстави реально сприймати з боку ОСОБА_6 загрозу здоров`ю, у зв`язку з чим ОСОБА_4 , з метою уникнення подальшого побиття, схопив ОСОБА_6 за одяг на грудях, силою скинув з себе в на диван, піднявся та направився в сторону виходу з кімнати.

ОСОБА_6 , з метою продовження бійки та нанесення ударів наздогнав ОСОБА_4 , схопив його лівою рукою за одяг на ногах. Тримаючи ОСОБА_4 за одяг притягуючи до себе, намагався піднятися з дивану, де перебував лежачи на животі.

Внаслідок хвилювання та збудження, підставами яких був намір ОСОБА_6 продовжити нанесення ударів, не співвіднісши свої майбутні дії з небезпекою загрозливого посягання, маючи реальну можливість відбити небезпечне посягання іншим способом. Для припинення посягання, у відповідь на дії ОСОБА_6 , який, попередньо наніс удари по тілу ОСОБА_4 , утримував його з метою спричинення тілесних ушкоджень, перевищуючи межі необхідної оборони, діючи умисно, ОСОБА_4 , намагаючись вирватись, наблизився до табуретки, на поверхні якої знаходився кухонний ніж.

Побоюючись за своє здоров`я, оскільки агресивно налаштований ОСОБА_6 , утримував його за одяг, намагався піднятися із дивану, з метою припинення продовження побиття, діючи в умовах необхідної оборони, правою рукою схопив із поверхні табуретки кухонний ніж .

ОСОБА_6 , знаходячись спиною до підозрюваного, лівою рукою утримував його за одяг на ногах та піднімався із дивану, передбачаючи та бажаючи настання суспільно- небезпечних наслідків своїх дій у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю. Допустивши явну невідповідність способу та знарядь захисту, маючи реальну можливість запобігти продовженню конфлікту шляхом втечі, умисно наніс ножем удар зверху вниз в ділянку спини ОСОБА_6 , спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поранення правої половини ділянки грудної клітки у міжлопатковій ділянці з права, яке проникло у грудну порожнину і супроводжувалось розвитком правобічного пневмотораксу та належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Після нанесення удару ножем ОСОБА_4 залишив його в спині ОСОБА_6 , а сам відійшов в сторону до дверей та залишився перебувати в приміщенні кімнати.

Справа надійшла до суду з обвинувальним актом та угодою про примирення, згідно якої потерпілий з однієї сторони та обвинувачений з другої сторони дійшли згоди щодо формулювання та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.124 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, розміру шкоди, відшкодування її до затвердження мирової угоди.

Сторонами узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк терміном 1 рік. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому та потерпілому.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий та обвинувачений просять про затвердження мирової угоди .

Прокурор в судовому засіданні не заперечує, щодо затвердження мирової угоду.

Судом встановлено, що обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні мирової угоди, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження мирової угоди, просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Потерпілий не заперечує проти укладення мирової угоди з обвинуваченим, розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України.

Відповідно до правил ст. ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у формі приватного обвинуваченням може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим, між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

На переконання суду форма та зміст угоди про примирення відповідають вимогам ст. 471 КПК України.

Зазначена в угоді міра покарання для обвинуваченого встановлена в межах санкції ст.124 КК України, з урахуванням характеризуючих даних обвинуваченого, раніше не судимий, розкаюється у вчиненому.

Суд, шляхом проведення опитування учасників кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим повністю відповідають вимогам Законодавства, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Прокурором відділу прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі фінансового управління Козівської РДА, пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування витрат , понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину, в якому просить стягнути з обвинуваченого кошти в сумі 2625,80 грн. затрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_6 .

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок дій ОСОБА_4 державою в особі Козівської центральної районної комунальної лікарні затрачено кошти на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_6 , таким чином, керуючись ст. 127 КПК України, ст. 1206 ЦПК України, суд приходить до переконання, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Козівської РДА до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення коштів за лікування, слід задоволити.

Керуючись ст. ст. 373, 374,471,473- 475 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В:

Затвердити мирову угоду укладену 20 листопада 2014 року потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15 липня 2014 року за № 12014210110000171

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік, з покладенням відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Козівської РДА до ОСОБА_4 про відшкодування витрат , на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задоволити, стягнути з засудженого - цивільного відповідача ОСОБА_4 , в користь держави 2625 ( дві тисячі шістсот двадцять п`ять ) грн. 80 коп. ( р/р 31415544700282, ГУ ДКСУ в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 02316121, МФО 838012 )

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Гловуючий підпис

з оригіналом вірно

Суддя Козівського районного суду ОСОБА_1