cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/21667/14 25.11.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформторгсервіс"
про стягнення 16 938, 12 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники сторін:
Від позивача: Дєдушева М.К. (довіреність б/н від 04.02.2014)
Від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою вих. № 654-10/144 від 06.10.2014 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформторгсервіс" (далі за текстом - відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 16 938, 12 грн. за договором № 2521DD від 01.02.2012, а також покладання судових витрат на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 порушено провадження у справі № 910/21667/14, та призначено розгляд справи на 04.11.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 розгляд справи в судовому засіданні було відкладено на 25.11.2014 у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням представниками сторін вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача в судове засідання 25.11.2014 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі та ухвали від 04.11.2014 не виконав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В судовому засіданні 25.11.2014 представником позивача було надано усні пояснення по справі, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі та ухвали від 04.11.2014 не виконано.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №2521DD на поставку друкованої продукції від 01.02.2012 в частині оплати за поставлену продукцію.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання двічі не з'явився.
Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" (в якості постачальника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформторгсервіс" (в якості покупця) було укладено договір №2521DD на поставку друкованої продукції (далі за текстом - договір), з метою, забезпечення ритмічного та безперебійного постачання друкованої продукції як власного виробництва постачальника, так і придбаних ним у інших суб'єктів господарювання (далі - друкована продукція) та забезпечити розповсюдження поставленої друкованої продукції з урахуванням умов договору.
Відповідно до п. п. 1.2., 1.3 договору постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передавати у встановлені договором строки друковану продукцію у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, але з дотриманням умов цього договору, а покупець зобов'язується прийняти друковану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.
Згідно з п. 2.1. договору найменування, вид, код, рекомендовані роздрібна та оптова ціни, строки та відсоток повернення друкованої продукції постачальника визначаються додатками до цього договору.
Як зазначено в п. 3.1.1. договору, постачальник зобов'язується надавати покупцю друковану продукцію згідно умов договору у місці призначення, передбаченому п. 4.2. договору. Зобов'язання постачальника по наданню друкованої продукції вважаються виконаними в повному обсязі в момент підписання сторонами видаткової накладної при поступленні друкованої продукції в місце поставки.
Покупець зобов'язався оплатити друковану продукцію відповідно до умов договору (п. 3.2.3. договору).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець, за умов виконання вимог зазначеного пункту, має право повертати нереалізовані примірники друкованої продукції, у строки що визначаються у Графіку повернення друкованої продукції за кожний місяць.
Відповідно до п. 4.5 договору факт передачі кожного окремого тиражу відповідного номеру та найменування друкованої продукції підтверджується накладною та сортувальною відомістю, підписаною належним чином уповноваженими на це представниками сторін.
Стаття 5 договору регулює порядок розрахунків. Так, в п.5.2 зазначено, що покупець приймає та оплачує постачальнику поставлену продукцію по вартості, що визначена згідно Прайс-листа та інших умов договору, загальна вартість поставки вказується у видаткових накладних. В п. 5.3 зазначено, що умови оплати друкованої продукції, що постачаються згідно договору, визначені та затверджені сторонами у додатку № 3 до даного договору.
Пунктом 1 зазначеного вище додатку сторони визначили та узгодили, що оплата друкованої продукції постачальнику здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати здійснення поставки продукції з коригуванням на суму повернення нереалізованих видань, яке здійснюється в тиждень що передує поточному тижню оплати.
Строк дії договору визначено в п. 10.4. договору і встановлений з моменту підписання договору і до 31.12.2012.
У випадку якщо за один місяць до припинення дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення дії договору, останній вважається пролонгованим на тих самих умовах до моменту надсилання однією зі сторін повідомлення про припинення договору (п.10.5 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу друковані видання, зокрема відповідно до підписаних видаткових накладних (копії містяться в матеріалах справи) на загальну суму 23 105, 70 грн., а саме: № 00000003268 від 13.05.2014, № 00000003402 від 20.05.2014, № 00000003825 від 10.06.2014, № 00000003951 від 17.06.2014, № 00000004087 від 24.06.2014 (далі - видаткові накладні).
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач не здійснив жодної оплати за видатковими накладними, проте здійснив часткове повернення друкованої продукції на загальну суму 6 546, 22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних № 439 від 24.07.2014, №372 від 16.06.2014, №433 від 09.07.2014, №381 від 24.06.2014, №369 від 10.06.2014.
В зазначених накладних вказана не тільки продукція, отримана за видатковими накладними, а й інша друкована продукція, отримана за видатковими накладними, стягнення за якими не заявлено. За твердженнями позивача відповідачем здійснено повернення продукції ( в межах видаткових накладних) на загальну суму 6 167, 58 грн. За розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором станом на день подання позову та розгляду справи складає 16 938,12 грн. (23 105, 7 - 6 167,58 = 16 938, 12).
Суду не було надано відповідачем доказів сплати заборгованості або ж повернення решти отриманої продукції.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 16 938, 12 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Договір №2521DD на поставку друкованої продукції від 01.02.2012 є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу друковану продукцію на суму 23 105,7 грн. згідно видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.
Відповідачем не було оплачено поставлену продукцію, проте було здійснено повернення на суму 6 167,58 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи завіреними копіями накладних і відповідачем у справі не спростовано.
Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 16 938,12 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.
Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 16 938,12 грн. відповідачем суду не надано.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 16 938,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати отриманої та не повернутої друкованої продукції, у відповідності до п. 5.3. договору та додатку №3 до договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 16 938,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформторгсервіс" (01011, м. Київ, вул. Рибальська буд. 13; ідентифікаційний код 31113430; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5 корп. 10А; ідентифікаційний код 31057188) 16 938 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 12 коп. заборгованості за договором та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.12.2014.
Суддя Г.П. Бондаренко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2014 |
Оприлюднено | 11.12.2014 |
Номер документу | 41844794 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні