Постанова

від 21.06.2013 по справі 815/3055/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/3055/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

19 червня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Скачок Р.В.

за участю:

представника позивача - Гори Р.Б.

представника відповідача - Караханяна А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокорк» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технокорк» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 21 січня 2013 року № 0000071505 та від 5 березня 2013 року № 0000121505, № 0000131505.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та заяві про зміну позовних вимог. (а.с.3-8, 75-76)

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та додаткових поясненнях по справі. (а.с.67-72, 123)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09.09.2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технокорк» (далі - позивач / ТОВ «Технокорк») зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 32153260, місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 31, кв. 89. (а.с.53)

16.09.2002 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 4661 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач / ДПІ у Київському районі м. Одеси). (а.с.94)

18.10.2002 року позивачу видане Свідоцтво № 22455200 про реєстрацію платника податку на додану вартість, Серія НБ № 163270. (а.с.54)

Посадовою особою відповідача, на підставі п. 200.10 ст. 200 розд. V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розд. ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за період листопад 2012 року (від 18.12.2012 року № 9079695470) ТОВ «Технокорк», код за ЄДРПОУ 32153260.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21 грудня 2012 року № 2703/15-05/32153260 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень)». (а.с.125-130)

Згідно змісту акта, при перевірці використано (а.с.125):

- податкову декларацію з податку на додану вартість за період листопад 2012 року від 18.12.2012 року № 9079695470 (а.с.18-20);

- додаток № 2 від 18.12.2012 року № 9079696788 (а.с.22);

- додаток № 3 від 18.12.2012 року № 9079696420 (а.с.24);

- додаток № 5 від 18.12.2012 року № 9079698369 (а.с.26-27);

- реєстр податкових накладних від 18.12.2012 року № 9079687755 (а.с.29-33).

Перевіркою встановлено: порушення пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, пункту ___ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ___ за № ___, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Відповідно до висновків зазначеного акта: дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19, 20.2), заявленій у податковій декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року (від 20.11.2012 року № 9073275704) на суму 6044 грн., завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (рядок 24) на суму 6277 грн., заниження суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21) (рядок 25) на суму 40967 грн.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- камеральною перевіркою встановлено, що ТОВ «Технокорк» в декларації з ПДВ за листопад 2012 року від 18.12.2012 року № 9079695470, додатку № 5 від 18.12.2012 року № 9079698369, реєстрі податкових накладних від 18.12.2012 року № 9079687755, віднесено до складу податкового кредиту листопада 2012 року суму ПДВ по ВМД, отриманій у вересні 2012 року.

Вказану ВМД відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних від 18.12.2012 року № 9079687755 за листопад 2012 року у Розділі «Отримані накладні» за порядковим № 4.

Зазначений акт отримано позивачем 17.01.2013 року. (а.с.124зв.)

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 21 січня 2013 року № 0000071505 (а.с.9) позивача повідомлено, що згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 50.1 ст. 50 розд. ІІ, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 розд. V Податкового кодексу України на підставі акта перевірки № 2703/1505/32153260 від 21.01.2013 року, встановлено порушення: п. 50.1 ст. 50 розд. ІІ, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 розд. V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, у загальному розмірі 51209,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 40967 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10242 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 25.01.2013 року. (а.с.112)

За результатами розгляду первинної скарги позивача (а.с.35-40) рішенням ДПС в Одеській області від 27.02.2013 року № 474/10/10-2007 (а.с.41-42): податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.01.2013 року № 0000071505 залишено без змін, визначено завищення позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 6044 грн., збільшено суму застосованих штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 10242 грн., з тих підстав, зокрема, що при застосуванні штрафних санкцій ДПІ у Київському районі м. Одеси не враховано, що актом перевірки від 19.12.2012 року № 2651/15-05/32153260 встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень 2012 року в результаті допущених порушень податкового законодавства, про що складено відповідне податкове повідомлення-рішення - за заниження позивачем податку на додану вартість сплати в бюджет за листопад 2012 року на суму 40967 грн. необхідно застосувати штрафні санкції у розмірі 20484 грн. (40967 грн. х 50 %), а не 10242 грн., як застосовано ДПІ у Київському районі м. Одеси.

За результатами розгляду повторної скарги позивача (а.с.45-49) рішенням ДПС України від 22.03.2013 року № 4460/6/10-2115 (а.с.50-52): податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.01.2013 року № 0000071505, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 5 березня 2013 року № 0000121505 (а.с.77) позивача повідомлено, що згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 гл. 4 розд. ІІ Податкового кодексу України та згідно з п. 200.10 ст. 200 розд. V Податкового кодексу України, ст. 76 розд. ІІ Податкового кодексу України на підставі акта перевірки № 2703/15-05 від 21.12.2012 року, встановлено порушення: п. 50.1 ст. 50, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6044 грн. за Декларацією, реєстраційний № 9079695470 від 18.12.2012 року за листопад 2012 року.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 5 березня 2013 року № 0000131505 (а.с.78) позивача повідомлено, що згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 50.1 ст. 50 розд. ІІ, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 розд. V Податкового кодексу України на підставі акта перевірки № 2703/1505/32153260 від 21.01.2013 року, встановлено порушення: п. 50.1 ст. 50 розд. ІІ, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 розд. V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, у загальному розмірі 51209,00 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10242 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 21 січня 2013 року № 0000071505 та від 5 березня 2013 року № 0000121505, № 0000131505 , позивач оскаржив їх у судовому порядку.

На підтвердження правомірності та правильності нарахування спірного розміру від'ємного значення та суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачем суду надано, зокрема (а.с.15-34, 118-121):

- ВМД № 500060001/2012/011334 зі штампом Південної митниці «під митним контролем» від 07.09.2012 року;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.12.2012 року за листопад

2012 року із додатками та квитанції про їх отримання органом ДПС;

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних;

- акти приймання-передачі документів.

В судовому засіданні представники сторін погодились із встановленням фактичних обставин, які стосуються спірних правовідносин, та зазначили, що розбіжності у позиціях сторін полягають у тлумаченні законодавства, що регулює ці правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на час виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з пп. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пп. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України:

198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, зокрема що:

- ТОВ «Технокорк» в декларації з ПДВ за листопад 2012 року від 18.12.2012 року № 9079695470, додатку № 5 від 18.12.2012 року № 9079698369, реєстрі податкових накладних від 18.12.2012 року № 9079687755, віднесено до складу податкового кредиту листопада 2012 року суму ПДВ по ВМД, отриманій у вересні 2012 року.

Вказану ВМД відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних від 18.12.2012 року № 9079687755 за листопад 2012 року у Розділі «Отримані накладні» за порядковим № 4;

суд дійшов до висновків, що:

- дослідженими в судовому засіданні доказами по справі у їх сукупності, доведено правомірність та правильність нарахування спірного розміру від'ємного значення та суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період;

- правова позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає змісту вищенаведених вимог законодавства, зокрема тому, що для позивача не сплинув 365-денний строк, визначений пп. 198.6 ст. 198 ПК України, протягом якого за ним зберігається право включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманої ВМД № 500060001/2012/011334.

Крім того, відповідачем законодавчо безпідставно віднесено спірні дії позивача до помилки у розумінні п. 50.1 ст. 50 ПК України, при цьому також безпідставно не враховано абзац другий вказаного пункту, яким передбачено право платника податків не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені;

- висновки відповідача про порушення позивачем: п. 50.1 ст. 50 розд. ІІ, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 розд. V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, - є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не наведено та не надано;

відповідно:

- податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2013 року № 0000071505 та, відповідно, податкові повідомлення-рішення від 5 березня 2013 року № 0000121505, № 0000131505 - прийняті відповідачем не на підставі законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем при поданні адміністративного позову та заяви про зміну позовних вимог сплачений судовий збір у розмірі 741,49 грн. (а.с.2, 73-74)

Враховуючи та на підставі наведеного, стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокорк» (ідентифікаційний код 32153260) підлягає судовий збір в розмірі, згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року, - 674,95 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокорк» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 21 січня 2013 року № 0000071505 та від 5 березня 2013 року № 0000121505, № 0000131505.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокорк» (ідентифікаційний код 32153260) судовий збір в розмірі 674,95 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 21 червня 2013 року.

Суддя М.Г. Цховребова

21 червня 2013 року.