Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/22854/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22854/14 03.12.14

За позовом Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтпром-Україна"

про стягнення 159 078,93 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Попович М.І. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 03.12.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтпром-Україна" 159 078,93 грн. заборгованості, з яких: сума основного боргу - 131499,97 грн., пеня - 16392,46 грн., 3% річних - 11186,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/22854/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014р., в зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці розгляд справи № 910/22854/14 призначено на 25.11.2014р.

12.11.2014р. через відділ діловодства .господарського суду міста Києва від позивача - Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" надійшли документи по справі.

Представник позивача - Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" в судовому засіданні 25.11.2014р. надав суду пояснення по справі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтпром-Україна", в судове засідання 25.11.2014р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2014р. розгляд справи №910/22854/14 відкладено на 03.12.2014р.

Представник позивача - Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" в судовому засіданні 03.12.2014р. надав суду заяву про відмову від позовних вимог про стягнення пені у розмірі 16392,46 грн. та 3% річних у розмірі 11186,50 грн., підтримав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 131499,97 грн. та просив суд задовольнити позовні вимоги про стягнення 131499,97 грн. повністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Судом встановлено, що заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 16392,46 грн. та 3% річних у розмірі 11186,50 грн. підписана уповноваженою особою, відмова відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує інтересів сторін, в зв'язку з чим приймається судом.

З урахуванням зазначених обставин, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі №910/22854/14 в частині стягнення пені у розмірі 16392,46 грн. та 3% річних у розмірі 11186,50 грн. на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтпром-Україна", в судове засідання 03.12.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014р. направленою на юридичну адресу відповідача, яка була повернута поштовим відділенням зв'язку.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, незважаючи на те, що представник відповідача у судове засідання 03.12.2014р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 03.12.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з усною домовленістю між сторонами, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфтпром-Україна", взяв на себе зобов'язання здійснити позивачу поставку ліфтового обладнання, а саме: ліфт ЛП 0436 Б в/п 400 на 10 зупинок (код товару 84281020) загальною вартістю - 133 000 грн.; ліфт ЛП 0436 Б в/п 400 на 9 зупинок (код товару 84281020) загальною вартістю - 130 000 грн., а позивач - Приватне підприємство Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" зобов'язався оплатити поставлене відповідачем ліфтове обладнання.

За домовленістю сторін позивач взяв на себе зобов'язання здійснити попередню оплату у розмірі 50 % вартості ліфтового обладнання.

Позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань здійснив попередню оплату у розмірі 131500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 556 від 15.11.2011р. на суму 65 000,00 грн. та платіжним дорученням № 557 від 15.11.2011р. на суму 66 500,00 грн.

Відповідач, в порушення своїх зобов'язань, поставку оплаченого позивачем товару не здійснив.

25.02.2014 року, позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих. № 16/1 від 25.02.2014р. про повернення грошових коштів у розмірі 131499,97 грн.

За поясненнями позивача, враховуючи те, що у позивача була заборгованість перед відповідачем у розмірі 0,03 грн. позивачем зменшено розмір основної заборгованості та заявлено до стягнення 131499,97 грн.

Враховуючи те, що відповідач оплаченого позивачем товару не поставив, грошових коштів на вимогу позивача не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтпром-Україна" 131499,97 грн. заборгованості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дослідивши рахунок-фактури, докази оплати, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов'язався здійснити оплату товару, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався поставити такий товар.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час розгляду справи ліфтове обладнання, а саме: ліфт ЛП 0436 Б в/п 400 на 10 зупинок (код товару 84281020) загальною вартістю - 133 000 грн.; ліфт ЛП 0436 Б в/п 400 на 9 зупинок (код товару 84281020) загальною вартістю - 130 000 грн., відповідачем не поставлено, грошові кошти не повернуті. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Таким чином, позивач у відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України має право вимагати повернення відповідачем попередньої оплати за ліфтове обладнання.

Також, 25.02.2014 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих. № 16/1 від 25.02.2014р. про повернення грошових коштів у розмірі 131499,97 грн.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів поставки товару або повернення грошових коштів не надав, обставин викладених у позові не спростував.

Враховуючи вищевстановлені судом обставини, вимога позивача про стягнення з відповідача 131499,97 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене, суд задовольняє позов Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт".

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає, що оскільки відповідач відмовився від позову в частині стягнення пені у розмірі 16392,46 грн. та 3% річних у розмірі 11186,50 грн., то судовий збір за вимогу про стягнення 131499,97 грн. заборгованості у розмірі 2630,00 грн., відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 78, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву позивача про відмову від позовної вимоги в частині стягнення пені у розмірі 16392,46 грн. та 3% річних у розмірі 11186,50 грн. по справі №910/22854/14.

2. Провадження у справі №910/22854/14 в частині стягнення пені у розмірі 16392,46 грн. та 3% річних у розмірі 11186,50 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтпром-Україна" (03680, м. Київ, вул. Виборзька, будинок 94, код ЄДРПОУ 32620268) на користь Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, будинок 229-Ю, код ЄДРПОУ 35914668) 131499 (сто тридцять одну тисячу чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп. - заборгованості, 2630 (дві тисячі шістсот тридцять) грн. 00 коп. - судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.12.2014р.

Суддя О.В. Гулевець